Ухвала

від 09.10.2014 по справі 815/2060/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2060/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Курбатової Д.В.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" - Фірсова Дмитра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення:

- №0000812206 від 27 березня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16 707 грн. за порушення п.п.14.1.36, п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.138.8, п.123.1 ст. 123 ПК України;

- №0000822206 від 27 березня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 625 грн. за порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновки акта перевірки не відповідають нормам діючого законодавства та є непідтвердженими, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі такого акта підлягають скасуванню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення є законними та не підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 27 лютого 2014 року по 05 березня 2014 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Яні Вест" за липень 2012 року та ТОВ "Аквалон М" за жовтень 2012 року та визначення впливу на податковий облік за відповідний податковий період, за результатами якої складено акт №1524/15-53-22-06/34737958 від 13 березня 2014 року.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження р.25 декларації "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду" у сумі 16 500 грн., у тому числі за липень 2012 року - 900 грн., жовтень 2012 року - 7 500 грн.; пп.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток всього у сумі 11 138 грн., в т.ч. за 2012 рік на 9 713 грн., за 2013 рік на 1 425 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812206 від 27 березня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 11 138 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 5 569 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000822206 від 27 березня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 16 500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4 125 грн.

Як вбачається з акту перевірки, господарські відносини ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" з ТОВ "Яні Вест" та ТОВ "Аквалон М" не мали мети настання реальних наслідків, оскільки не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані до суду докази не підтверджують належним чином фактичність та реальність господарських операцій ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" з ТОВ "Яні Вест" та ТОВ "Аквалон М", оскільки податкові накладні за цими операціями складені з помилками, не надано документів, підтверджуючих оплату товарів, а також не надано пояснення стосовно того, як саме ТОВ "Яні Вест" та ТОВ "Аквалон М", не маючи відповідних матеріальних ресурсів здійснювали операції купівлі-продажу.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Основною господарською діяльністю підприємства є, зокрема, діяльність у сфері ресторанів та надання послуг з харчування.

З матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2012 року ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" (покупець) було укладено договір поставки з ТОВ "Яні Вест" (продавець), виконання якого підтверджено видатковою накладною №РН-0000907 від 31 липня 2012 року на загальну суму 54 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000 грн. та податковою накладною №907 від 31 липня 2012 року на загальну суму 54 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000 грн.

22 жовтня 2012 року між ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" (покупець) та ТОВ "Аквілон М" (продавець) було укладено договір поставки, виконання якого підтверджено видатковою накладною №ЛНА-000252 від 26 жовтня 2012 року на загальну суму 45 000 грн., в т.ч. ПДВ - 7 500 грн. та податковою накладною №252 від 26 жовтня 2012 року на загальну суму 45 000 грн., в т.ч. ПДВ - 7 500 грн., актом приймання-передачі товару від 26 жовтня 2012 року.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" податкові накладні на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Яні Вест" та ТОВ "Аквілон М" не містять ПІБ, а також посаду особи, що складала податкову накладну.

Разом з цим, підприємством не надано журнал обліку довіреностей на отримання товару представником ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" у контрагентів ТОВ "Яні Вест" та ТОВ "Аквілон М", які знаходяться у м. Харкові та не надано документів, які б підтверджували оплати придбаних товарів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що подані ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" первинні документи на обґрунтування права на валові витрати та податковий кредит не відповідають вимогам чинного законодавства, не можуть слугувати підставою для внесення відповідних записів до бухгалтерського обліку та, відповідно, не можуть враховуватися підприємством при формуванні даних податкового обліку, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Окрім цього, колегія суддів акцентує увагу на тому, що під час апеляційного розгляду справи представником ТОВ "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" було підтверджено той факт, що розрахунки за вказаними договорами, які були укладені з ТОВ "Яні Вест" та ТОВ "Аквілон М" взагалі не проводились.

Судова колегія також зазначає, що висновки про нікчемність правочинів дійсно відносяться до компетенції судів, а не податкових органів, однак, незважаючи на перевищення податковим органом повноважень, щодо викладення такого висновку в акті перевірки, це не може бути підставою для скасування оскаржених рішень, оскільки, як доведено вище їх обґрунтованість підтверджена доказами про безтоварність господарських операцій.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про доведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Імпєрія" залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий: В.О. Алєксєєв

Суддя: М.М. Милосердний

Суддя: І.Г. Ступакова