Ухвала

від 23.04.2014 по справі 812/304/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року справа №812/304/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 812/304/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому просив визнати дії Головного управління Міндоходів у Луганській області в частині анулювання в автоматизований системі «Податковий блок» даних щодо задекларованих ТОВ «НВП «Укрпромсталь» (код ЄДРПОУ 34502298) податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 593 719,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 549 819,00 грн. протиправними та зобов'язати Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «НВП «Укрпромсталь» (код ЄДРПОУ 34502298) податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 593 719,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 549 819,00 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки від 29.11.2013 р. № 182/12-10-22/34502298.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 812/304/14, позов задоволено частково. Зобов'язано Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в системі автоматизованого співставлення «Податковий блок» даних щодо задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 593719,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 549819,00 грн., вилучивши всі внесені зміни на підставі акту перевірки від 29.11.2013 року №182/12-10-22/34502298. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання Головного управління поновити в автоматизовані системі дані про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що внесення Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області до Автоматизованої системи ІС «Податковий блок» даних про акт від 29 листопада 2013 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» не порушують прав позивача, оскільки не тягнуть за собою для нього будь-яких юридичних наслідків, збільшення податкового зобов'язання тощо.

Також, апелянт вказує на те, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» та складеного акту, податкове повідомлення-рішення не приймалось, отже це не спричинило виникнення негативних наслідків для позивача.

Крім того, апелянт не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які було вилучено на підставі акту перевірки, оскільки внесення відповідних даних в інформаційні бази, в тому числі за наслідками проведеної перевірки та висновками акта, не є порушенням прав позивача в розумінні ст. 2 КАС України.

Згідно частини 1 статті 197 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» зареєстровано 20.07.2007 року Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області за №13721020000001167 (а.с. 9).

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Попаснянському районі Луганської області з 23.07.2007 року за № 1763/29-025 (а.с.21) та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100057657 (а.с. 22).

Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області проведено перевірку позивача та складено акт № 182/12-10-22/34502298 від 29.11.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Укрпромсталь». Згідно висновків акту від 29 листопада 2013 року № 182/12-10-22/34502298 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Науково виробниче підприємство «Укрпромсталь» п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139, п.п. А п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту № 182/12-10-22/34502298 від 29.11.2013 року відбулося самостійне коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 593719,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 549819,00 грн. що відображені в базі даних електронної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Цей факт визнають обидві сторони, так само, як і те, що податкових повідомлень-рішень відносно позивача на підставі вказаного Акту перевірки відповідачем не приймалося.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 78.1.1, п. п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється: - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; - якщо платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби.

Згідно ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Пунктом 86. 1 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, на підставі аналізу наведених вище норм права колегія суддів приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не приймав.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме: - система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; -система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; -система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, чинне законодавство дозволяє податковій за результатами перевірок підприємств, під час яких встановлені порушення, складати акти.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Приймаючи до уваги, що самостійна зміна Відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Позивача на підставі актів перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим Позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього. Позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Позивачем також подано до суду рішення судів щодо контрагентів ТОВ «Вістол» (а.с.104-113) та ТОВ Вектра 3000» (а.с.90-102), щодо відновлення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість в тому числі щодо господарських операцій з позивачем за період, що перевірявся відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку доведеним факт неправомірності дій відповідача щодо зміни задекларованих контрагентами позивача ТОВ «Вістол» та ТОВ Вектра 3000» відомостей стосовно їх взаємовідносин в період, що перевірявся.

Крім того, судова колегія не приймає до уваги доводи податкового органу про те, що вказана автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

За таких обставин, у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 812/304/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 812/304/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромсталь» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя - доповідач Блохін А.А.

Судді Міронова Г.М.

Юрко І.В.