Ухвала

від 29.04.2014 по справі 826/20847/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20847/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Локсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Локсервіс» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №79126552207 від 05.11.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань правильності обчислення податку а додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Каскад МТ» (код ЄДРПОУ 38791961) за липень 2013 року, за результатами якої 22.10.2013 року складено акт №544/26-55-22-07/32850324.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем ст. 185, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до завищення суми від'ємного значення ПДВ на суму 244 785,00 грн за липень 2013 року.

05.11.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №79126552207, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ в розмірі 244 785,00 грн.

Так, 23.07.2013 року між Позивачем та ТОВ «Каскад МТ» укладено договір поставки №2507-1, за умовами якого ТОВ «Каскад МТ» (Продавець) продає, а Позивач (Покупець) приймає та оплачує Продавцю партію товару, в асортименті, кількості й за ціною згідно видаткових накладних, прикладених до даного Договору та є його невід'ємною частиною. Покупець зобов'язується прийняти цей товар й оплатити його на умовах викладених у даному Договорі.

На виконання умов вказаного договору виписані податкові накладні: №17 від 25.07.2013 року, №14 від 22.07.2013 року, видаткові накладні №РН-0000013 від 25.07.2013 року, №РН-0000010 від 22.07.2013 року, товарно-транспортна накладна від 25.07.2013 року, від 22.07.2013 року.

Відповідно п. 198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Згідно п. 201.4 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Приписами п. 201.6 ст.201 Кодексу визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу).

Відповідно п. 138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно визначення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається із позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, дослідженню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, а витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, які, в свою чергу, мають відображати реальність господарської операції.

В матеріалах справи міститься акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №925/26-58-22-01-17/38791961 від 07.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Каскад МТ» щодо документального підтвердження господарських відносин та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, з якого вбачається, що вказане підприємство не знаходиться за адресою: м.Київ, Повітрофлотський проспект, 92-Б, у зв'язку з чим складено довідку форми 2.

Також податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та покупців та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за жовтень 2012 року в розумінні ст. 22, 138, 185, 188 Кодексу.

Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період липень 2013 року податковий кредит за рахунок постачальників не сформовано.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між Позивачем та його контрагентом не мали реального характеру.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Локсервіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 29 квітня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.