Ухвала

від 08.04.2014 по справі 814/4141/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4141/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

в зв'язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000011730, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем у сумі 9 818 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 903, 50 грн., всього 11 721, 5 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що висновок відповідача про безтоварний характер його правочинів з ПП "Віллія Експотрейд" і ТОВ "Ксіл 11" безпідставний, адже спростовується наявністю у нього первинних документів.

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що наявність документального підтвердження господарських операцій не є безумовною підставою для виникнення права на формування податкового кредиту. В актах перевірок контрагентів позивача встановлено неможливість фактичного здійснення ними господарських операцій.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з видом діяльності "Вантажний автомобільний транспорт". У період, який перевірявся відповідачем, мав ліцензію на внутрішні перевезення вантажів. Має у власності вантажні тягачі та напівпричепи.

З 07 червня 2013 року по 13 червня 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Ксіл 11" за січень 2011 року і ПП "Віллія Експотрейд" за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 20 червня 2013 року №573/17-208/НОМЕР_1.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за січень 2011 року на суму 2 208 грн., за грудень 2010 року на суму 7 610 грн., що віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

На підставі акту перевірки, прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

За наслідками адміністративного оскарження, рішеннями ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 31 липня 2013 року та Міністерства доходів і зборів України від 30 серпня 2013 року зазначене вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності у позивача первинних бухгалтерських документів, не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом здійснення господарських операцій, а встановлені судом обставини унеможливлюють виконання договірних зобов'язань саме ТОВ "Ксіл 11" і ПП "Віллія Експотрейд".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 198 ПК України.

В апеляційній скарзі представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказується, що господарські операції по придбанню масла, дисків гальмова них, шин, блоків є реальними та здійснювались з метою належної експлуатації транспортних засобів під час здійснення підприємницької діяльності - перевезення вантажив.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи: договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівні звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, те складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів те незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, платник податків має право на формування податкового кредиту лише у разі фактичного придбання товарів (робіт, послуг).

Апелянт стверджує, що він не порушував наведених вимог Закону, оскільки дійсно придбавав масло, диски гальмівні, шини, блок у ТОВ "Ксіл 11" і ПП "Віллія Експотрейд".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що показники податкової звітності та реєстраційні дані зазначених підприємств свідчать про відсутність умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також не знаходяться за юридичною адресою.

За результатами проведеного аналізу та вжитих заходів не підтверджено факт реального здійснення господарських операцій зазначеними підприємствами, що свідчить про відсутність поставки товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_2

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що він системно здійснює перевезення вантажів по всій території України і знаходження транспортних засобів в містах Херсоні і Бориспіль Київської області безпосередньо пов'язано з таким перевезенням вантажів, однак, в підтвердження цього, не надав до суду підтверджуючих документів, зокрема наказів про відрядження відповідального працівника, товарно-транспортних накладних.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність руху товару та, у зв'язку з цим, неправомірність формування апелянтом податкового кредиту.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: