Ухвала

від 29.04.2014 по справі 810/6456/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6456/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Енергетик» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Енергетик» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005822202 від 03.09.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Растабан» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2013 року №89/10-06-22-02/32752288.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість у січні 2012 року на суму 125 092,00 грн.

03.09.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005822202, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 156 365,00 грн, в тому числі 125 092,00 грн за основним платежем та 31 273,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, 11.01.2012 року між Позивачем та ТОВ «Растабан» укладено договір №110112/1 на поставку матеріалів, обладнання і виробів на об'єкт «Вантажний термінал міжнародної кур'єрської пошти в с. Проліски Бориспільського району Київської області по вул. Броварська, 1».

Крім того, 11.01.2012 року між сторонами укладено договір №110112/2 на виконання внутрішніх електромонтажних робіт вантажного терміналу міжнародної кур'єрської служби в с. Проліски Бориспільського району Київської області по вул. Броварська, 1.

11.01.2012 року між сторонами укладено договір №110112/3 на розробку документації по внутрішнім електричним мережам і електроосвітленню будівлі АТП, що знаходиться на території виробничо-складської бази з адміністративно-побутовими приміщеннями в смт. Глеваха, вул. Сулими, Васильківського району Київської області і погодження в установленому порядку документації з відповідними підприємствами, установами і організаціями, що надавали технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта і з будь-якими іншими повноважними органами, установами і організаціями, що передбачені законодавством.

12.01.2012 року між Позивачем та ТОВ «Растабан» укладено договір №120112/1, предметом якого є виконання капітального ремонту приміщення першого і другого поверхів адміністративної будівлі ВАСУ за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів в матеріалах справи містяться податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, акти приймання-передачі обладнання.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено Позивачем до податкового кредиту відповідних періодів та відображено в реєстрах отриманих податкових накладних.

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно положень п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно визначення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Растабан» в матеріалах справи містяться копії видаткових, податкових накладних, договірних цін, локальних кошторисів, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, платіжних доручень.

Вказані документи оформлені відповідно вимог чинного законодавства, підтверджують факт реального здійснення господарських операцій, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Також в матеріалах справи містяться копія договору поставки обладнання від 17.11.2011 року №31/11, укладеного з ТОВ «Аеро-Експрес», копія договору підряду від 17.10.2011 року №28/10 на виконання Позивачем монтажу внутрішніх електросилових і електроосвітлювальних мереж, внутрішньо майданчикових мереж 0,4 кВ на об'єкті «Вантажний термінал міжнародної кур'єрської служби» за адресою Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул. Броварська, 1.

Вказані документи підтверджують доводи Позивача стосовно того, що договори з ТОВ «Растабан» укладалися ним з діловою метою, а саме: виконання зобов'язань перед іншими контрагентами.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору субпідряду від 09.12.2011 року №35/12, укладений між МКП «Рембудгазмонтаж» та Позивачем на виконання Позивачем (Субпідрядник) капітального ремонту приміщень ВАСУ (електроосвітлення і силове електрообладнання).

Отже, Позивачем обгрунтовано та правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі вартості придбаного товару і послуг.

Згідно ч. 6 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно ч.1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження недійсності правочинів, укладених між Позивачем та ТОВ «Растабан», вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Також відсутні будь-які судові рішення про визнання незаконними дій посадових осіб Позивача та ТОВ «Растабан» або притягнення їх до кримінальної відповідальності за ведення фіктивного підприємництва.

Судом першої інстації обгрунтовано не прийнято до уваги посилання контролюючого органу, викладені в акті, на постанову слідчого відділу Державної податкової інспекції у Печерському районі ДПС у м. Києві від 11.07.2013 року «Про призначення податкової перевірки» за матеріалами досудового розслідування №32013110060000061, оскільки сам факт порушення кримінального провадження не є підставою стверджувати про наявність у діях певних осіб складу правопорушення.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.