Постанова

від 15.04.2014 по справі 910/15148/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа№ 910/15148/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Лясота В.П. (директор)

від прокуратури - Чирва О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Олві"

апеляційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора

на рішення господарського суду міста Києва

від 26.11.13 р. у справі №910/15148/13 (головуючий суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Київської міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватного підприємства "Олві"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Київська міжрайонна екологічна прокуратура звернулася до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства "Олві" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення земельних ділянок, розташованих на території острову Венеціанський у місті Києві.

Позовні вимоги мотивовані виявленням в ході проведеної Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірки із залученням фахівців Державної інспекції сільського господарства в м. Києві щодо додержання відповідачем вимог земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства суттєвих порушень допущених відповідачем. Так, відповідач станом на 14.06.2013 року на території острову Венеціанський займає без правових підстав земельні ділянки (коди ділянок 66:149:029 та 66:149:039) орієнтовною площею 770 кв. м. та 129 кв. м., при цьому на кожній земельній ділянці побудовано капітальну споруду та встановлено літній майданчик, які використовуються в якості закладів громадського харчування (кафе). Зазначені земельні ділянки відповідач зобов'язаний був повернути по закінченню термінів дії договорів про право тимчасового користування земельними ділянками від 15.06.1998 року та 23.09.1998 року. Крім того, за твердженням прокурора, відповідно до акту Державної інспекції сільського господарства №А-270/090 від 14.06.2013 року, відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 74 кв. м., на якій розміщений заклад громадського харчування (кафе) з прилеглим літнім майданчиком, який огороджений дерев'яним парканом; будь-яких документів, що засвідчують право особи займати дану земельну ділянку відповідачем до матеріалів справи взагалі не надано; всього орієнтовна площа території, яку використовує відповідач без відповідних правових підстав складає 901 кв. м. На підставі зазначеного, прокурор просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 74 кв. м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею 772 кв. м. та 55 кв. м. на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва та зобов'язати відповідача привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих (розміщених) споруд на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2013 р. у справі №910/15148/13 позов задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство "ОЛВІ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку приблизною площею 74 кв.м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею близько 772 кв. м. та площею близько 55 кв. м., розташовані на території острову річки Дніпро Венеціанський в межах міста Києва. Стягнуто з Приватного підприємства "ОЛВІ" в доход Державного бюджету України 1147 грн. 00 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач, в порушення вимог земельного законодавства, користується земельними ділянками площею близько 772 кв. м. та 55 кв. м., розташовані на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва, з порушенням земельного законодавства; користування відповідачем спірними земельними ділянками відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, без наявності відповідного рішення на вчинення правочину щодо спірних земельних ділянок та документів передбачених ст. 126 Земельного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих (розміщених) споруд на території р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога була передчасною (на момент звернення до суду), оскільки за умовами договору № 62001-000205267-411-01/1817/1907 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва від 03.07.2013 року, укладеного відповідачем з Департаментом промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідач має право на розміщення тимчасових споруд в Дніпровському районі м. Києва, парк культури і відпочинку Гідропарк до 30.11.2013 року. При цьому суд зазначив, що із наявних матеріалів справи не вбачається можливим встановити, на розміщення якої саме тимчасової споруди надає відповідачу право договір №62001-000205267-411-01/1817/1907 від 03.07.2013 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.11.13р. у справі №910/15148/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Олві" на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2013 р. у справі №910/15148/13 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2014 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, заступник Дніпровського екологічного прокурора звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.11.13 р. у справі №910/15148/13 в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання ПП «Олві» привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих споруд на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. прийнято апеляційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора до спільного розгляду разом із апеляційною скаргою Приватного підприємства "Олві" на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.13р. у справі №910/15148/13 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2014 року.

Розпорядженнями секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 р. відкладено розгляд справи на 06.03.2014 р.; зобов'язано заступника Дніпровського екологічного прокурора надати Київському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, докази на підтвердження знаходження споруд на спірних ділянках з урахуванням заявлених вимог.

Розпорядженнями секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 р. відкладено розгляд справи на 15.04.2014 р.; зобов'язано прокуратуру надати Київському апеляційному господарському суду письмові пояснення (в межах позовних вимог) про метраж земельних ділянок, які підлягають звільненню з посиланням на відповідні докази, уточнити адресу знаходження земельних ділянок та самовільно побудованих (розміщених) споруд; надати обґрунтовані пояснення, в яких зазначити про попередній стан земельних ділянок, в який підлягають вони поверненню, та зазначити, які саме споруди знаходяться на спірних земельних ділянках з наданням відповідних доказів.

08.04.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 06.03.2014 р. від Дніпровської екологічної прокуратури надійшли письмові пояснення з додатками.

В судове засідання апеляційної інстанції представник позивача не з'явився.

Оскільки явка представників сторін, прокуратури у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі заступника Дніпровського екологічного прокурора (з урахуванням додаткових пояснень), просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.11.13 р. у справі №910/15148/13 в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання ПП «Олві» привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих споруд на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. Заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Приватного підприємства "Олві", просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Приватного підприємства "Олві", просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.11.13 р. у справі №910/15148/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заступника Дніпровського екологічного прокурора, просив залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

14.06.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідача, про що складено відповідний Акт №А-270/090 перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що відповідач станом на 14.06.2013 року використовує земельну ділянку для розміщення кафе з літнім майданчиком площею орієнтовно 770 кв. м. Зазначена земельна ділянка використовується на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено між відповідачем та Дніпровською районною державною адміністрацією терміном до 03.09.1999 року та зареєстровано в книзі договорів на право тимчасового користування землею від 15.06.1998 року за № 625. На ділянці розташовано нежитлове приміщення (кафе) площею орієнтовно 150 кв. м. та літній майданчик, який огороджений парканом із сітки - рябця, доступ на ділянку обмежений. Також встановлено, що відповідач використовує іншу земельну ділянку площею 55 кв. м. під розміщення кіоску та літнього майданчику на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено між відповідачем та Дніпровською районною державною адміністрацією терміном до 12.05.2001 року та зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею від 15.06.1998 року за № 586. Іншу частину земельної ділянки площею орієнтовно 74 кв. м. відповідач займає самовільно. На ділянці розміщений заклад громадського харчування (кафе) з прилеглим літнім майданчиком, який огороджений дерев'яним парканом. Документи, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України, у відповідача відсутні.

На підставі наведених обставин, прокуратура звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити вказані земельні ділянки та привести їх у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих споруд на вказаних земельних ділянках, посилаючись при цьому на те, що відповідач використовує вказані земельні ділянки під розміщення кафе, кіоску, павільйону та літніх майданчиків без достатніх правових підстав, що є самовільним зайняттям земельних ділянок у відповідності до ст. 212 ЗК України.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Відповідно до п. 4 Положення про державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011, інспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, укладеним і зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Київській міській раді, яка відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

За приписами ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Частиною 3 цієї ж статті вказано, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Згідно п. 3.3. зазначеної постанови, ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Земельні ділянки загальною площею 772 кв. м. (за рахунок земель запасу міста) для експлуатації та обслуговування павільйону та літнього майданчику та загальною площею 55 кв. м. (за рахунок земель запасу міста) для експлуатації та обслуговування кіоску та літнього майданчику в Гідропарку у Дніпровському районі були надані відповідачу в тимчасове користування на підставі Договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23.09.1998 року та 15.06.1998 року строком до 03.09.2001 року та 12.05.2001 року відповідно, укладених відповідачем з Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва на підставі розпорядження від 03.09.1998 року №728 та від 12.05.1998 року №393 відповідно.

Із документів наданих відповідачем суду на підтвердження його прав користування спірними земельними ділянками, вбачається, що відповідач в квітні 1999 року звертався до позивача з заявою надати дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування торгівельного павільйону та літнього майданчика, загальною площею 772 кв. м. (біля тиру) та павільйону з літнім майданчиком, загальною площею 55 кв. м. (біля Венеціанського мосту) розташованих в зоні відпочинку "Гідропарк", і йому було надано позивачем дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкту (об'єктів). Зазначене підтверджується Листом Приватного підприємства "Олві" від 26.04.1999 року Вих. № 23 та Листа Київської міської ради від 21.06.1999 року Вих. № 225-КР-523, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції від 08.06.2000 року) підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Відповідно до перехідних положень чинного Земельного кодексу України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Згідно бази даних міського земельного кадастру земельні ділянки за кодами 66:149:029 площею 107, 79 кв.м. та 66:149:039 площею 837, 01 кв.м. обліковуються за відповідачем на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Визначення терміна "самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем по справі була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі земельних ділянок розташованих в Гідропарку у Дніпровському районі за кадастровими номерами 66:149:029 та 66:149:039, проте доказів прийняття Київською міською радою та/або доказів звернення відповідача до Київській міській раді з клопотанням про передачу відповідачу у власність відповідних земельних ділянок, після розроблення технічної документації матеріали справи не містять.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.04.2014 р. №057024-3141, згідно бази даних міського земельного кадастру земельні ділянки, площами 837,01 кв.м. та 104,79 кв.м. (облікові коди 66:149:029 та 66:149:039) обліковуються за ПП «Олві» на о. Гідропарк (Венеціанський) у Дніпровському районі м. Києва на підставі технічних звітів по встановленню зовнішніх меж землекористування; документи, що посвідчують право на них, станом на 31.12.2012 р., не зареєстровано.

Як вбачається з технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування кварталу №66:149 Гідропарк Дніпровський район, складеного в 1996 р., на земельній ділянці (обліковий код 66:149:029) знаходяться кафе площею 71,79 кв.м., інші площею 33,00 кв.м. (всього 104,79 кв.м.), на земельній ділянці (обліковий код 66:149:039) знаходяться кафе площею 70,38 кв.м., навіс площею 63,02 кв.м., інші площею 703,61 кв.м. (всього 837,01 кв.м.).

Відповідно до містобудівного обґрунтування визначення параметрів окремого об'єкта містобудування - будівництво, експлуатація та обслуговування громадського харчування з літніми майданчиками в зоні відпочинку Гідропарк у Дніпровському районі міста Києва, погодженого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 06.04.2004 р., реєстраційний №2629-02, встановлені параметри земельних ділянок, а саме: площа земельної ділянки біля тиру - 837,01 кв.м., площа забудови - 70 кв.м., площа земельної ділянки біля Венеціанського мосту - 105 кв.м., площа забудови - 60 кв.м.

Виходячи зі змісту листа Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №2-19/46-1445/4 від 27.04.2010 р., остання пропонує присвоїти поштову адресу об'єкту нерухомості - закладу громадського харчування (кафе «Олві»), що знаходиться в зоні відпочинку Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва - м. Київ, Броварський проспект, 7-г.

Згідно технічних паспортів на громадські будинки - кафе за адресою: проспект Броварський, 7-г та 7-в в м. Києві (копії яких наявні в матеріалах справи), загальна площа приміщень складає 62,1 кв.м. та 158,8 кв.м. відповідно.

З вищевказаних документів вбачається, що ПП «Олві» займає земельні ділянки на о. Гідропарк (Венеціанський) у Дніпровському районі м. Києва за обліковими кодами 66:149:029 та 66:149:039, площею 105 кв.м. та 837,01 кв.м. відповідно, площа забудови на вказаних земельних ділянках становить 71,79 кв.м. та 133,4 кв.м.

Разом з тим, в акті №А-270/090 перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 14.06.2013 року, на який посилається прокурор, зазначено що відповідач станом на 14.06.2013 року використовує земельну ділянку для розміщення кафе з літнім майданчиком площею орієнтовно 770 кв. м.; зазначена земельна ділянка використовується на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено між відповідачем та Дніпровською районною державною адміністрацією терміном до 03.09.1999 року та зареєстровано в книзі договорів на право тимчасового користування землею від 15.06.1998 року за № 625; на ділянці розташовано нежитлове приміщення (кафе) площею орієнтовно 150 кв. м. та літній майданчик, який огороджений парканом із сітки - рябця, доступ на ділянку обмежений. Також зазначено, що відповідач використовує іншу земельну ділянку площею 55 кв. м. під розміщення кіоску та літнього майданчику на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено між відповідачем та Дніпровською районною державною адміністрацією терміном до 12.05.2001 року та зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею від 15.06.1998 року за №586. Іншу частину земельної ділянки площею орієнтовно 74 кв. м. відповідач займає самовільно. На ділянці розміщений заклад громадського харчування (кафе) з прилеглим літнім майданчиком, який огороджений дерев'яним парканом.

На підставі зазначеного, прокурор в позовній заяві просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 74 кв. м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею 772 кв. м. та 55 кв. м. на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва та зобов'язати відповідача привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих (розміщених) споруд на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах м. Києва.

Як вбачається з вищевказаного акту, перевірка була проведена позапланово, посадові особи відповідача участі в перевірці не приймали. Всупереч вимогам діючого законодавства в акті перевірки відсутні відомості про вручення примірника акту посадовій особі відповідача, як і не має відмітки про відмову підписання акту перевірки уповноваженими особами суб'єкта господарювання.

Крім того, до акту не додано план (схему) земельної ділянки, не вказано яким чином було визначено розмір зайнятої відповідачем земельної ділянки, з урахуванням того, що за відповідачем згідно бази даних міського земельного кадастру земельні ділянки обліковуються земельні ділянки площами 837,01 кв.м. та 10379 кв.м., тобто іншого розміру, ніж орієнтовано зазначено в акті.

Будь-яких інших доказів порушення відповідачем вимог земельного законодавства, ані прокурором, ані позивачем суду не надано.

Водночас колегія суддів зазначає про те, що в позовній заяві прокурором не вказано адреси знаходження земельних ділянок та самовільно побудованих (розміщених) споруд, не зазначено та не надано відповідних доказів, які саме споруди знаходяться на спірних земельних ділянках, не зазначено та не надано доказів про попередній стан земельних ділянок, в який підлягають вони поверненню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В суді апеляційної інстанції Дніпровською екологічною прокуратурою було надано додаткові пояснення, в яких прокуратура просила постановити рішення про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 837,01 кв.м. та 104,79 кв.м. за адресою: острів Венеціанський, ПКіВ Гідропарк в Дніпровському районі м. Києва, зобов'язати ПП «Олві» провести земельні ділянки у придатний для використання стан, шліхом знесення самовільно побудованих споруд: кафе площею 71,79 кв.м., інші споруди 33 кв.м., кафе площею 70,38 кв.м., навіс площею 63,03 кв.м. та інші споруди площею 703,61 кв.м.

Колегія суддів вважає, що даними поясненнями прокуратурою фактично змінено предмет позову.

Проте, відповідно до.ч.3 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому вказані вимоги не приймаються до розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що наявність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема фактична площа земельних ділянок, які займає відповідач та які підлягають звільненню, адреса знаходження земельних ділянок та самовільно побудованих (розміщених) споруд, при цьому не визначено, які саме споруди знаходяться на спірних земельних ділянках, не підтверджено належними доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Київської міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства "Олві" про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 74 кв. м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею 772 кв. м. та 55 кв. м. на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах міста Києва та зобов'язання відповідача привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих (розміщених) споруд на території острову р. Дніпро Венеціанський в межах м. Києва є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Приватного підприємство "ОЛВІ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку приблизною площею 74 кв.м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею близько 772 кв. м. та площею близько 55 кв. м., розташовані на території острову річки Дніпро Венеціанський в межах міста Києва; стягнення з Приватного підприємства "ОЛВІ" в доход Державного бюджету України 1147 грн. 00 коп. судового збору, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Олві" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.13 р. у справі №910/15148/13 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Приватного підприємство "ОЛВІ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку приблизною площею 74 кв.м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею близько 772 кв. м. та площею близько 55 кв. м., розташовані на території острову річки Дніпро Венеціанський в межах міста Києва; стягнення з Приватного підприємства "ОЛВІ" в доход Державного бюджету України 1147 грн. 00 коп. судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Приватного підприємство "ОЛВІ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку приблизною площею 74 кв.м. та несвоєчасно повернуті земельні ділянки площею близько 772 кв. м. та площею близько 55 кв. м., розташовані на території острову річки Дніпро Венеціанський в межах міста Києва.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Матеріали справи №910/15148/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун