Рішення

від 26.01.2007 по справі 15/366пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/366пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.01.07 р.                                                                               Справа № 15/366пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю Міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 30354050)

до відповідача державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація”

м. Макіївка (код ЄДРПОУ 32442610)

про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 27.07.2004 р. № 1619/04

за участю представників сторін:

від позивача: Бєломєстов О.Ю. за довіреністю № 01/11 від 01.11.06 р., Решетняк Ю.І. за довіреністю № 20/11 від 22.11.06 р.

від відповідача: Кузнєцова Н.О. за довіреністю № 01-15/12 від 31.12.06 р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.01.2007 р. до 26.01.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” м. Макіївка до державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 27.07.2004 р. № 1619/04.

Ухвалою суду від 03.11.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/366пд.   

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.12.2006 р. справа 15/366пд передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, тому як вважає  їх необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2004 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 1619/04 (далі – договір), згідно п. 1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 1110789,21 грн., в тому числі ПДВ. Пунктом 2.2 договору було передбачено, що ціна договору тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання.

Згідно пунктів 11.1 та 11.2 договору сторони за взаємною згодою можуть в будь-який час можуть внести зміни до договору. Всі зміни та доповнення до договору оформляються у письмовій формі у вигляді додаткової угоди, підписаної сторонами.

У пункті 18 договору зазначено, що договір діє до 31.12.2004 р. Додатковою угодою № 2950 від 31.12.2004 р. до цього договору був змінений пункт 18 та встановлений термін дії договору до 30.07.2005 р.

Суть позовних вимог полягає в тому, що позивач просить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду, якою визначити, що ціна договору складає 1433209,00 грн., в тому числі ПДВ.

У судовому засіданні 26.01.2007 р. позивач згідно ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору від 27.07.2004 р. № 1619/04, якою визначити: “Ціна договору складає 1433209,00 (один мільйон чотириста тридцять три тисячі двісті дев'ять) гривень, у тому числі ПДВ”.

На виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 11/99пд від 03.05.2006 р. сторонами була підписана додаткова угода № 980 від 31.08.2006 року до вказаного договору про наступне:

1) згідно пункту 2.2. ціна на одиницю товару може змінюватися у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками.

2) згідно пункту 2.3. договору строк його дії встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Таким чином, умови договору передбачають змінювання ціни у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками. Ціна на момент укладення договору була 1110789,21 грн. Але завод-виробник збільшив ціну товару за спірним договором, що підтверджується матеріалами справи (листи заводу-виробника, видаткові накладні, рахунки-фактури та інші документи). Придбання постачальником товару у завода-виробника здійснювалась вже за збільшеною ціною, про що позивач повідомляв відповідача листом від 07.12.2004 р. з одночасною пропозицією укласти додаткову угоду до договору щодо нової вартості товару. Вказаний лист був отриманий відповідачем 09.12.2004 р. Але відповідач відмовив позивачу у підписанні такої додаткової угоди. Після цього позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно умов договору, але за ціною завода-виробника, тобто збільшену від первісної ціни. Відповідач за видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ прийняв поставлений товар за ціною, вказаною в накладних. Але оплату за поставлений товар відповідач здійснив не в повному обсязі. Так, платіжним дорученням № 2638 від 19.11.2004 р. відповідач оплатив аванс згідно договору № 1619/04 від 27.07.2004 р. у сумі 888631,00 грн. Після цього платіжним дорученням 1347 від 06.07.2005 р. відповідач здійснив часткову оплату за договором 1619/04 від 27.07.2004 р. на суму 221211,21 грн. Загальна сума оплати відповідача за цим договором складає 1109842,21 грн. при тому, що п. 2.1 договору була передбачена ціна 1110789,21 грн. Таким чином, недоплата за договором складає 947 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Вказані обставини були предметом розгляду господарського суду у справі № 11/99пд, де встановлений факт зміни ціни товару заводом-виробником та відсутність заперечень про цей факт у відповідача.

Відповідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду при розгляді іншої справи, не підлягають доказуванню знову при вирішені інших спорів, в яких приймають участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду від 03.05.2006 р. у справі № 11/99пд набуло законної сили після винесення постанови від 04.07.2006 року Донецького апеляційного господарського суду.

Відповідно ст. 632 п.2 ЦК України зміна ціни після укладання договору можлива у випадках та на умовах, зазначених договором.

Після внесення змін сторонами до договору додатковою угодою № 980 від 31.08.2006 р. щодо можливості коригування ціни у випадку її зменшення або збільшення заводом-виробником 12.09.2006 року позивачем була надіслана відповідачу додаткова угода про збільшення ціни договору. Але відповідач додаткову угоду не підписав, відповіді позивачу на пропозицію укласти додаткову угоду не надав.

Саме це змусило позивача звернутися до суду з позовом про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що вважає його незаконним та необґрунтованим за наступних підстав:

- відповідач вважає, що зобов'язання за вказаним договором були виконані сторонами в повному обсязі, тому відповідно до ст. 632 ч. 3 ЦК України, ст. 188 ГК України нема підстав для зміни вже виконаного договору;

- відповідач є державним підприємством, яке використовує бюджетні кошти відповідно до лімітів та встановлених бюджетних асигнувань. Для збільшення ціни договору поставки бюджетне фінансування не встановлювалося;

- на думку відповідача строк дії договору, який був встановлений змінами до п. 18 відповідно додаткової угоди № 2950 від 31.12.2004 р. закінчився 30.07.2005 року. Після закінчення строку дії договору не можна вносити до нього змін;

- на думку відповідача господарський суд у справі № 10/286 своїм рішенням відмовив позивачу в задоволенні аналогічних вимог до відповідача, Повторний судовий розгляд спору між тими ж сторонами, з тих же підстав та по тому ж предмету законом не допускається.

Господарський суд Донецької області, розглянувши вищевказані заперечення відповідача на позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими з наступних підстав:

- відповідач не в повному обсязі виконав умови договору щодо оплати за отриманий товар, про що господарський суд дійшов висновку при дослідженні матеріалів справи;

- відсутність бюджетного фінансування відповідача за умови фактичного прийняття ним товару за новою ціною не може бути перешкодою для внесення змін у господарські зобов'язання згідно умов господарського договору, тому як інша сторона за договором не є суб'єктом бюджетних відносин та не повинна нести збитки з цього приводу;

- посилання відповідача на припинення дії договору 30.07.2005 р. не відповідає дійсності, тому як додатковою угодою № 980 від 31.08.2006 р. до цього договору п. 2.3 був викладений в наступній редакції: “строк дії договору встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором”. Те, що такі зміни не були внесені до п. 18 договору, який первісно передбачав термін його дії, зовсім не свідчить про відсутність домовленості між сторонами з приводу продовження дії договору до виконання сторонами зобов'язань. Суд дійшов висновку, що станом на теперішній час у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті вказаний договір продовжує діяти;

- ствердження відповідача щодо прийняття господарським судом у справі № 10/286 аналогічного рішення між тими ж сторонами, з тих же підстав та за тим же предметом спору не відповідає дійсності, що підтверджує копія вказаного рішення суду, яка додана до матеріалів справи. Предметом розгляду у справі № 10/286 між сторонами було стягнення боргу по договору поставки. Інших позовних вимог господарський суд у вищевказаній справі не розглядав.

Згідно ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк після одержання пропозицій про зміну договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 652 ч. 2, 4 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За вказаних обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1; 12; 33-36; 43; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” (юридична адреса: 86102, м. Макіївка, вул. Успенського, код ЄДРПОУ 32442610) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю Міською промисловою компанією “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” (юридична адреса: 86125, м. Макіївка, вул. Леніна, 79, код ЄДРПОУ 30354050) додаткову угоду до договору № 1619/04 від 27.07.2004 року, якою внести наступні зміни до тексту договору: “ціна договору складає 1433209,00 грн. (один мільйон чотириста тридцять три тисячі двісті дев'ять гривень), у тому числі ПДВ”.

Стягнути з державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація”  (юридична адреса: 86102, м. Макіївка, вул. Успенського; код ЄДРПОУ 32442610; розрахунковий рахунок № 26002301531210, у філії ЦМВ ПІБ у м. Макіївка, МФО 334516 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” (юридична адреса:  86125, м. Макіївка, вул. Леніна, 79, код ЄДРПОУ 30354050; розрахунковий рахунок № 26002090015001 у філії АКБ “Імексбанк”; МФО 394404) витрати на сплату державного мита у розмірі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.  

В судовому засіданні 26.01.2007 року оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.