Рішення

від 28.04.2014 по справі 920/491/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.2014 Справа № 920/491/14

За позовом: Приватної виробничої фірми «Ресурс-К», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Суми», м. Суми

про стягнення 25 595 грн. 04 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - А.Л.Каратєєв (довіреність № 05 від 24.03.2014)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Петрович

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25595 грн. 04 коп., у тому числі 20975 грн. 00 коп. основного боргу за надані послуги відповідно до умов договору № 01 від 02.01.2013, 3859 грн. 40 коп. пені, 517 грн. 49 коп. - суму 3% річних, 243 грн. 15 коп. інфляційних збитків; а також стягнути з відповідача 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідачем був поданий відзив на позовну заяву (вхідний реєстраційний № 5459 від 28.04.2014), у якому вимоги позивача визнаються частково, а саме - відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 20975 грн. 00 коп., а також пеню у сумі 1407 грн. 78 коп. та 506 грн. 19 коп. суму 3% річних.

Також відповідачем було подане до суду клопотання (вхідний реєстраційний № 5458 від 28.04.2014) про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні.

Від позивача до суду надійшло клопотання № 08 від 18.04.2014 про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження заявлених ним вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 між Приватною виробничою фірмою «Ресурс-К» (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Суми» (відповідачем у справі) був укладений договір про надання послуг № 01, за умовами якого позивач зобов'язався у порядку та на умовах, встановлених договором, надавати відповідачу за його дорученням послуги по вивезенню твердих побутових відходів з приватного сектору м. Суми на полігон для складування твердих побутових відходів В.Бобрицької сільської ради Краснопільського району.

Відповідно до розділу 4 укладеного договору вартість послуг за цим договором визначається актами виконаних робіт, виходячи з вартості 1 машино/години. Вартість роботи 1 машино/години становить 150,00 грн. За послуги, надані виконавцем (позивачем), замовник (відповідач) сплачує суму, визначену у підписаних актах виконаних робіт протягом 5 (п'яти банківських днів) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом здавання-прийняття наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 01 позивачем було надано відповідачеві послуг на загальну суму 37275,00 грн., про що свідчать підписані представниками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 31.01.2013 на суму 15300,00 грн., № ОУ-0000004 від 30.04.2013 на суму 13425,00 грн.; № ОУ-0000008 від 25.06.2013 на суму 8550,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній лише частково сплатив позивачу за надані ним послуги - у сумі 16300,00 грн. Таким чином, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду залишок несплаченої відповідачем заборгованості становить 20975,00 грн.

У порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 36 від 25.12.2013 з вимогою оплатити вказану суму боргу, проте вимоги позивача виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина ж 1 статті 903 вищевказаного Кодексу передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і оплату за надані йому послуги своєчасно та в повному обсязі не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем підвереджується матеріалами справи, зокрема копією договору про надання послуг № 01 від 02.01.2013, копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 31.01.2013, № ОУ-0000004 від 30.04.2013, № ОУ-0000008 від 25.06.2013, копіями рахунків-фактур № СФ-0000001 від 31.01.2013, № СФ-0000004 від 30.04.2013, № СФ-0000008 від 25.06.2013, копіями податкових накладних № 1 від 31.01.2013, № 2 від 30.04.2013, № 3 від 25.06.2013.

Факт часткової оплати відповідачем наданих послуг також підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями банківських виписок, наданих до суду позивачем.

Сума заборгованості у розмірі 20975 грн. 00 коп. на даний час залишається несплаченою, тому суд вважає вимоги позивача у цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3859 грн. 40 коп. пені, 517 грн. 49 коп. - суму 3% річних, 243 грн. 15 коп. інфляційних втрат.

Умовами укладеного договору (пунктом 5.1.2) № 01 від 02.01.2013 сторонами узгоджено, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

У той же час частина 2 статті 343 Господарського кодексу України наголошує, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення викладені у нормах Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до статті 1 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, судом був здійснений перерахунок сум пені, 3% річних та суми інфляційних збитків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку часткове задоволення вимог позивача у цій частині шляхом стягнення з відповідача 1407 грн. 78 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 506 грн. 19 коп., 243 грн. 15 коп. інфляційних збитків.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Суми» (40034, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 17/38; код ЄДРПОУ 36438099) на користь Приватної виробничої фірми «Ресурс-К» (40019, м. Суми, пров. Березовий, 10; код ЄДРПОУ 31849700) 20975 грн. 00 коп. боргу, 1407 грн. 78 коп. пені, 506 грн. 19 коп. - суму 3% річних, 243 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2014.

Суддя В.Л.Котельницька