Постанова від 29.04.2014 по справі 825/1141/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/1141/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представників позивача Ромащенка Д.О., Гвоздя К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Спільного підприємства «Ремонтно-будівельне мале підприємство облспоживспілки» до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання протиправним та скасування розрахунку в частині , -

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство «Ремонтно-будівельне мале підприємство облспоживспілки» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 5964/02 від 28.03.2014 року та частково скасувати вказаний розрахунок на суму 33423,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розрахунок № 5964/02 від 28.03.2014 не відповідає встановленому чинним законодавством порядку, оскільки до нього включено суми за попередні періоди, а саме: за період з 03.02.2008 по 31.12.2013, тому вважає його протиправним та просить скасувати в частині сум, нарахованих за цей період.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заперечення, в яких просив розглядати справу без участі представника відповідача та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розрахунки складаються на підставі відомостей, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідний стаж на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах складає 7 років і 6 місяців. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розрахунку визначаються згідно призначеної пільгової пенсії ОСОБА_3 Вважає, що оскаржений розрахунок є таким, що складений відповідно до чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.

Спільне підприємство «Ремонтно-будівельне мале підприємство облспоживспілки» є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до бюджету Пенсійного фонду України та перебуває на відповідному обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, що не заперечується відповідачем.

В розумінні вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємство відноситься до платників відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1053 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту першого статті першої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим пункту першого статті четвертої цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог пункту 6.4 Інструкції такий розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2014 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові (а.с.6) складено розрахунок № 5964/2, в якому визначено розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_3 за 2014 рік в сумі 36595, 39 грн. Проте, в графі 16 місячний розмір фактичних витрат складає 1057,28грн., в графі 4 вказано дату досягнення особою пенсійного віку-03.08.2014, тобто сума фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_3 за 2014 рік не відповідає фактичним обставинам справи.

Як встановлено судом, сума для відшкодування в розрахунку від 28.03.2014 нарахована за період з 03.02.2008 (графа 3) по 31.12.2013, а тому оскаржуваний розрахунок не можна вважати сумою відшкодування фактичних витрат на 2014 рік.

Крім цього, всупереч вказаним правовим нормам оскаржуваний розрахунок не був направлений позивачу до 20-го січня поточного року, про що свідчить відбиток штампу (а.с.6).

Доказів, які б спростувати позицію позивача, відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік.

Вказана позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 14.03.2013 № К/9991/32264/11.

Надавши правову оцінку вказаним обставинам, суд дійшов висновку про правомірність розрахунку пенсійного фонду лише за період з 01.01.2014 по 03.08.2014, тобто оскаржуваний розрахунок є протиправними в частині визначення зобов'язань позивача за період з 03.02.2008 (дата призначення пенсії ОСОБА_3, графа 3) по 31.12.2013, тобто попередній період.

Разом з тим, суд зазначає, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї акт, що оскаржується, в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року.

В даному випадку нараховану суму виокремити неможливо.

Приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд знаходить за необхідне скасувати оскаржуваний розрахунок повністю. Також, дана обставина надасть пенсійному органу можливість визначити в установленому Законом порядку зобов'язання позивача на 2014 рік, тобто на поточний рік та скласти новий розрахунок.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного розрахунку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що розрахунок Управління Пенсійного фонду в м. Чернігові фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягали відшкодуванню позивачем за 2014 рік, (№5964/02 від 28.03.2014), складений відповідачем не на підставі вимог чинного законодавства та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 71, 94, 158 - 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства «Ремонтно-будівельне мале підприємство облспоживспілки», - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові № 5964/02 від 28.03.2014 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2014 рік.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31419537700002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Спільного підприємства «Ремонтно-будівельне мале підприємство облспоживспілки» (код ЄДРПОУ 01739753) судові витрати в розмірі 668,47 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко