Ухвала від 29.10.2014 по справі 825/1141/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1141/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства «Ремонтно-будівельне мале підприємство облспоживспілки» до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання протиправним та скасування розрахунку в частині,

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано розрахунок УПФУ в м. Чернігові № 5964/02 від 28.03.2014 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2014 рік.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2014 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові складено розрахунок № 5964/2 (а.с.6), в якому визначено розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_3 за 2014 рік в сумі 36595, 39 грн. Проте, в графі 16 місячний розмір фактичних витрат складає 1057,28грн., в графі 4 вказано дату досягнення особою пенсійного віку - 03.08.2014, тобто сума фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_3 за 2014 рік не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим пункту 1 статті 4 цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог пункту 6.4 Інструкції такий розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як вже було зазначено вище, 28.03.2014 УПФУ в м. Чернігові складено розрахунок № 5964/2, в якому визначено розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_3 за 2014 рік в сумі 36595, 39 грн. Однак, в графі 16 місячний розмір фактичних витрат складає 1057,28грн., в графі 4 вказано дату досягнення особою пенсійного віку - 03.08.2014, отже сума фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_3 за 2014 рік не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що сума для відшкодування в розрахунку від 28.03.2014 нарахована за період з 03.02.2008 (графа 3) по 31.12.2013. За таких обставин, оскаржуваний розрахунок не можна вважати сумою відшкодування фактичних витрат на 2014 рік.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що всупереч вказаним правовим нормам оскаржуваний розрахунок не був направлений позивачу до 20-го січня поточного року, про що свідчить відбиток штампу (а.с.6).

Доказів, які б спростувати позицію позивача, відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок УПФУ в м. Чернігові фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягали відшкодуванню позивачем за 2014 рік, (№5964/02 від 28.03.2014), складений відповідачем не на підставі вимог чинного законодавства та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.