Постанова

від 27.03.2014 по справі 801/3996/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2014 р. м. Київ К/800/44053/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 29 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2013 року

у справі № 801/3996/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Моноліт"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної

Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання

певних дій,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт» (надалі також -позивач, ТОВ «Моноліт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС щодо неприйняття та не надіслання (невручення) позивачу податкових повідомлень-рішень на підставі висновків про заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, завищення бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ за актом документальної перевірки №1498/22-8/35874725 від 25 квітня 2012 року, зобов'язання відповідача прийняти та направити (вручити) позивачу податкові повідомлення-рішення на підставі висновків про заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, завищення бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ за актом документальної перевірки № 1498/22-8/35874725 від 25 квітня 2012 року відповідно до приписів чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо ненадіслання (ненаправлення) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт» (м. Сімферополь, вул. Бородіна 18А, оф. 201, код ЄДРПОУ 35874725) податкових повідомлень-рішень на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 25 квітня 2012 року № 1498/22-8/35874725 про розрахунок грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняти та надіслати (вручити) Товариству з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт» (м. Сімферополь, вул. Бородіна 18А, оф. 201, код ЄДРПОУ 35874725) податкові повідомлення-рішення про розрахунок грошових зобов'язань на підстав Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 25 квітня 2012 року № 1498/22-8/35874725 з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 29 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2013 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ на виконання наказу від 10 квітня 2012 року № 454 на виконання положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Осипчука С.В. від 6 квітня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Ротонда Торг», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс2, КП «Алянс», ПП «Севелітстрой», за період часу з 1 січня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої 25 квітня 2012 року складений акт №1498/22-8/35874725.

Згідно висновків акту перевірки, позивачем порушено вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 , підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , підпункту138.1.1 пункту 138.1 , пункту138.2, пункту138.6, пункту 138.8, підпункту 138.8.1 пункту 138 статті138 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 25221196 грн. та занижено податок на прибуток у загальній сумі 6300904 грн., також встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на суму 5142755 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 3989249 грн., завищення бюджетного відшкодування на суму 912426 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у жовтні 2009 року на суму 59515 грн., лютий 2012 року на суму 46028 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками, зафіксованими в акті перевірки, надіслав на адресу відповідача заперечення, на які надано відповіді.

Разом, з тим, незважаючи на те, що заперечення до акта перевірки позивача розглянуті, відповідачем не прийнято податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що застосовування положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодекс України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) можливо лише у разі призначення та проведення перевірки того платника податків, стосовно якого (або посадових осіб якого) порушено кримінальну справу, а оскільки відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт» та його посадових осіб на момент проведення податковим органом перевірки не було порушено кримінальної справи, предметом якої є податки та збори, - відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки ним не було виконано обов'язку щодо складання та направлення податкових повідомлень-рішень у встановлений Податковим кодексом України термін.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій та звертає увагу на наступне.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем) визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України , пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України , на момент виникнення правовідносин, не конкретизували коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, - відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовував порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України , тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень.

А відтак, безпідставними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Таким чином, суд касаційної інстанції приходить до висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 29 квітня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній «Моноліт» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко