Постанова

від 23.04.2014 по справі 910/24723/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа№ 910/24723/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 - за договор адвок. №03 від 28.10.20132р.;

від відповідача: Манаєнко Д.В. голова правління, Грицик Д.С. - представник за дов. №4 від 29.01.2014р.,

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "5-й Радянський"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2014 р.

у справі № 910/24723/13 (суддя: Спичак О.М.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

до Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський"

про зобов'язання утриматися від вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заподіяних збитків у розмірі 5980,00 грн. та вартість оплати послуг адвоката в сумі 7000,00 грн.; визнати відсутнім у відповідача права на вчинення дій стосовно позивача щодо відключення водопостачання, водовідведення, припинення електропостачання, встановлення обмежень у користуванні телекомунікаційними послугами у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2.

20.01.2014р. позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про зміну предмету позову в порядку ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просив: зобов'язати відповідача не чинити перешкод фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 щодо доступу і використання, в тому числі шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту, технічних мереж та обладнання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке забезпечує належні позивачу приміщення послугами водопостачання, водовідведення, електропостачання, телекомунікаційними послугами; стягнути з відповідача заподіяні збитки у розмірі 5980,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі №910/24723/13 позов задоволено частково. Зобов'язано Житлово-будівельний кооператив " 5-й Радянський" не чинити перешкод фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 щодо доступу і використання, в тому числі шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту, технічних мереж та обладнання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке забезпечує належні позивачу приміщення № 95а, 96 загальною площею 261,00 кв.м. послугами водопостачання, водовідведення, електропостачання, телекомунікаційними послугами. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5) судовий збір в сумі 1147,00 грн. та 1000,00 грн. адвокатських витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив " 5-й Радянський" звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. по справі №910/24723/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що доступ до підвалу має як відповідач так і позивач.

23.04.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, яке не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. "Про зміну складу колегії суддів" у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №910/24723/13 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тищенко А.І., Авдеєв П.В.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. підлягає скачуванню в частині задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський" -задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 15.02.2011р., який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та витягу з Державного реєстру про державну реєстрацію прав від 01.03.2011р. № 29169546, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, позивачу на праві власності належить група приміщень № 95а, 96 загальною площею 261,00 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Господарським Кодексом, іншими законами.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі (п. 6 п. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_2. У вказаному будинку позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення (групи приміщень № 95а, № 96) загальною площею 261 кв.м., які використовуються ним для власної господарської діяльності.

Позивачем було укладено з відповідними організаціями договори на забезпечення належного йому приміщення водопостачанням та електроенергією.

Так, позовні вимоги були мотивовані тим, що в період з 28.10.2013р. по 01.11.2013р. водопостачання у належному позивачу нежилому приміщенні було відсутнє з вини відповідача, оскільки відповідачем було перекрито вентель подачі води, як і вчинялись дії по відключенню електроенергії, адже відповідний вентель та щитова розташовані в технічному підвалі, ключі від якого знаходяться у голови правління ЖБК "5-й Радянський", про що працівниками позивача були складені відповідні акти.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що дані акти не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дані акти були складені у односторонньому порядку.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява мешканців будинку про наявність водопостачання у спірний період з 28.10.2013р. по 01.11.2013р. (а.с. 114).

При цьому, колегія суддів критично оцінює постанову ст. ДІМ 4-го ТВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 14.07.2011р. про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 296, 194 КК України, де вказується про те, що будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі ЖБК "5-й Радянський". Головню правління ЖБК "5-й Радянський" є Нестеренко Б.Б., який пояснив, що ОСОБА_5 належать приміщення, розташовані з фасадної сторони будинку, яка не є членом ЖБК. Приблизно у 2011 році в приміщеннях, належних ОСОБА_5, розпочалися ремонтні роботи, проте мешканцями будинку вчиняються дії по перешкоджанню їй у здійсненні ремонту, здійснюється вимикання електроенергії на щитовій, оскільки дана постанова винесена у 2011 році та у постанові відсутні висновки щодо відповідача, йдеться про мешканців будинку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, матеріали справи не містять а позивачем не було надано ані суду першої інстанції ані суду апеляції інстанції належних та допустимих доказів недопущення представників позивача до технічного підвалу.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що Головою правління відповідача на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2012р. та ухвали Господарського суд міста Києва від 25.12.2012р. по справі №30/509 було передано позивачу ключі від технічного підвалу, тобто доступ до підвалу має як відповідач так і позивач.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача не чинити перешкод фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 щодо доступу і використання, в тому числі шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту, технічних мереж та обладнання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке забезпечує належні позивачу приміщення № 95а, 96 загальною площею 261,00 кв.м. послугами водопостачання, водовідведення, електропостачання, телекомунікаційними послугами.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 5980,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Відповідно до пункту 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Проте, позивачем не надано доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та понесенням позивачем збитків в наведеній сумі, адже належних доказів того, що певні особи відмовились від оренди належних позивачу приміщень.

Крім того, позивачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 5980,00 грн. збитків.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський" підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі №910/24723/13 - скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення. В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 відмовити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місцезнаходження: 04116 АДРЕСА_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу " 5-й Радянський" (код 23378505; місцезнаходження: 01054 м. Київ, вул. Гоголівська, 1-3)з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1522,50 грн. (тисячу п'ятсот двадцять дві гривні 50 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/24723/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді П.В. Авдеєв

А.І. Тищенко