Ухвала

від 08.04.2014 по справі 826/17429/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17429/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Рокада» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2013 №0004112280, №0004122280, №0004132280, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ПП «Рокада» звернулося в Оружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30 серпня 2013 року № 0004112280, №0004122280, №0004132280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, тому суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства із зменшенням від'ємного значення об'єкта оподаткування, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, позивачем віднесено в періоди, що перевіряються до складу витрат суми, що не підтверджені відповідними документами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що в ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 13.08.2013р. по 14.08.2013р. на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 09.08.2013р. № 447, працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Рокада» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 21.08.2013р. № 682/22-80/30188259 (далі - Акт перевірки).

Працівник відповідача дійшов висновку, що наявні у ПП «Рокада» первинні та розрахункові документи, оформлені по господарським операціям з ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» не можуть бути достатньою правовою підставою для формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки підписані невідомою особою.

30 серпня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 21.08.2013р. № 682/22-80/30188259 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0004112280, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. «б» п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, визначило ПП «Рокада» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48 374, 00 грн., в т.ч. 32 249, 00 грн. - основний платіж, 16 125, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0004122280, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. «б» п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 131.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ПП «Рокада» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 47 067, 00 грн., в т.ч. 31 378, 00 грн. - основний платіж, 15689, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0004132280, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 131.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, зменшило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ПП «Рокада» в розмірі 11 828, 00 грн. по податковій декларації за ІІ-й квартал 2012 року (вх. № 9044941959 від 31.07.2012р.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, протягом квітня-червня 2012 року між ПП «Рокада» (Покупець, Замовник) і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» (Постачальник, Виконавець) були укладені усні угоди на поставку товарів та виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

Отримання замовлених товарів відбувалося на складі ПП «Рокада», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Танкова, 8 (орендується позивачем згідно договору оренди від 21.12.2010р. № Р-2011 у Орендодавця - ТОВ «Флора-парк»), в присутності уповноваженої особи Покупця - логіста Шапаренко Я.І.

Крім того, ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» надавало ПП «Рокада» послуги по розвантажуванню обладнання (шаф управління, вогнезахисних сумішей, металевих труб, кабелів) на об'єкти за адресами: вул. Некрасівська, 4 (школа № 106); вул. О.Туманяна, 2 (житловий будинок з вбудовано-прибудинковими приміщеннями); Харківське шосе, 168 (магазин «Сільпо»).

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх зобов'язань за спірними правочинами (поставка товарів, здійснення вантажно-розвантажувальних робіт та відповідно оплати вартості таких товарів і робіт) за вказаним Угодами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: рахунків-фактур на загальну суму 193 498, 59 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 249,77 грн.), датованих квітнем-червнем 2012 року; видаткових накладних на загальну суму 161 098, 59 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 849, 77 грн.), датованих квітнем-червнем 2012 року; акта здачі-прийняття робіт (виконання послуг) від 27.06.2012р. № 62719 щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт на загальну суму 32 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 400, 00 грн.); аркушів журналу реєстрації довіреностей ПП «Рокада» за 2010 -2013 роки; платіжних доручень ПП «Рокада» на оплату вартості замовлених товарів і робіт на користь ТОВ «Торгова компанія «Міссурі».

Крім того, за результатами поставки товарів та виконання робіт ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» виписало на користь ПП «Рокада» наступні податкові накладні: від 23.04.2012р. № 42307 на суму 4 785, 91 грн. (в т.ч. ПДВ - 797, 65 грн.), від 30.04.2012р. № 43007 на суму 2 744, 84 грн. (в т.ч. ПДВ - 457, 47 грн.), від 14.05.2012р. № 51412 на суму 12 779, 38 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 129, 90 грн.), від 14.05.2012р. № 51413 на суму 1 997, 82 грн. (в т.ч. ПДВ - 332, 97 грн.), від 17.05.2012р. № 51717 на суму 42 817, 92 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 136, 32 грн.), від 31.05.2012р. № 53105 на суму 22 873, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 812, 27 грн.), від 14.06.2012р. № 51412 на суму 41 591, 40 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 931, 90 грн.), від 26.06.2012р. № 62614 на суму 22 082, 04 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 680, 34 грн.), від 27.06.2012р. № 62720 на суму 9 425, 68 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 570, 95 грн.) та від 27.06.2012р. № 62719 на суму 32 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 400, 00 грн.), всього податку на додану вартість на загальну суму 32 249, 77 грн., які підписані керівником Товариства Кудіновим В.С. та скріплені печатками цього підприємства.

Оплата за виконані роботи та надані послуги здійснювалося ПП «Рокада» шляхом перерахування з розрахункового рахунку № 26001301006167 в ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767) безготівкових коштів на загальну суму 193 507, 59 грн. (вартість товарів/робіт з ПДВ) на рахунок свого контрагента ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» № 26001267 в ПАТ «Полтава-банк» у м. Києві (МФО 322562), що не заперечується відповідачем.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Рокада» надало суду наступні документи, які підтверджують факт придбання спірних послуг з метою використання їх в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії свого статуту; відомості щодо кількості працівників ПП «Рокада» за 2012 рік; копії договорів оренди нежитлових приміщень для розміщення офісних та складських приміщень, та акта прийняття-передачі приміщення від 01.01.2011р.; копії договорів підряду та субпідряду, первинних документів, оформлених позивачем по господарським операціям з виконання монтажних та інших робіт на користь третіх осіб; виписки Відділення ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767) по розрахунковому рахунку ПП «Рокада» за період з 01.04.2012р. по 27.06.2012р.; відомості про рух матеріалів зі складу по клієнтам за квітень-червень 2012 року.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договором укладеним між позивачем та його контрагентом , оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент укладання договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не спростовано відповідачем.

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ПП «Рокада» і підприємством ТОВ «Торгова компанія «Міссурі», а також жодних доказів на підтвердження фактів підписання спірних первинних документів неуповноваженими на те особами.

Відповідачем не надано суду будь-які докази в підтвердження притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПП «Рокада» або його контрагента - ТОВ «Торгова компанія «Міссурі», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в ході розгляду справи підтверджено реальність здійснення господарської операцій позивача з контрагентом ТОВ «Торгова компанія «Міссурі», суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2013 року № 0004112280, №0004122280, №0004132280.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.