Ухвала

від 28.04.2014 по справі 6/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 квітня 2014 року Справа № 6/258 .

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лисичанського відділення № 2867, м. Лисичанськ Луганської області

до 1-го відповідача Приватного підприємства "Геліс", м. Лисичанськ Луганської області

до 2-го відповідача Приватного підприємства "Ост", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 1 156 108 грн. 26 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

У засіданні брали участь :

від позивача - Пономаренко П.І., дов. № 692 від 13.06.2013;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розгляд заяви Приватного підприємства "ОСТ" - 2-го відповідача у справі, № б/н від 11.04.2014, яка надійшла до суду 17.04.2014, про роз'яснення рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року у справі № 6/258 в наступних частинах:

1. Роз'яснити, чи слід розуміти, що результативна частина рішення "Вирішив" рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року є рішенням, відповідно до якого на користь Позивача була стягнута сума боргу за кредитними договорами з ПП "Геліс" та ПП "ОСТ" у солідарному порядку, враховуючи те, що сума боргу та судовий збір на підставі цього рішення було стягнуто лише з ПП "Геліс" (п. 2 та п. 3 результативної частини рішення).

2. Роз'яснити, чи слід розуміти, що результативна частина рішення "Вирішив" рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року є рішенням, відповідно до якого на користь Позивача була стягнута сума боргу за кредитними договорами також і з ПП "ОСТ" як сторони боржника (Відповідача), тобто вирішено спір щодо кожної юридичної особи (ПП "Геліс" та ПП "ОСТ") окремо, враховуючи те, що сума боргу та судовий збір на підставі цього рішення було стягнуто лише з ПП "Геліс" (п. 2 та п. 3 результативної частини рішення).

3. Роз'яснити у контексті (точного змісту) результативної частині рішення "Вирішив" господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року чи було стягнуто саме з ПП "ОСТ" на користь Позивача сума боргу за кредитними договорами, враховуючи те, що на підставі цього рішення сума боргу та судовий збір було стягнуто лише з ПП "Геліс" (п. 2 та п. 3 результативної частини рішення).

4. Роз'яснити, яким чином та на якій правовій підставі на майно (рухоме та не рухоме) ПП "ОСТ" на підставі рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року було звернуто стягнення на користь Позивача, якщо сума боргу та судовий збір на підставі цього рішення було стягнуто лише з ПП "Геліс" (п. 2 та п. 3 результативної частини рішення).

5. Роз'яснити, чи слід розуміти, що результативна частина рішення "Вирішив" рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року відповідає вимогам статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку" та чи викладені у результативній частина рішення "Вирішив" рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року умови, які передбачені цими Законами.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, але відповідно до ст. 89 ГПК України неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Виходячи з наведеного, суд розглядає заяву 2-го відповідача про роз'яснення рішення за умови присутності лише представника позивача.

Розглянувши подану заяву, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2010 № 6/258 позов задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "Геліс", м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московська, 63, код 20184114, на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Лисичанського відділення № 2867, м.Лисичанськ Луганської області, пр. Леніна, 102, код 02786298, заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії № 14 від 26.07.2007 року за кредитом в сумі 849 998 грн. 84 коп.; заборгованість за простроченими відсотками в сумі 49 031 грн. 31 коп.; пеню за простроченими відсотками в сумі 7 584 грн. 96 коп.; пеню за прострочку основного боргу в сумі 156 827 грн. 68 коп.; заборгованість за Договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 року, за кредитом в сумі 100 791 грн. 94 коп., пеня за простроченими відсотками в сумі 519 грн. 43 коп.; пеня за прострочку основного боргу в сумі 17 725 грн. 41 коп., шляхом звернення стягнення на:

- рухоме майно - запасні частини для ремонту залізничного транспорту, які належать Приватному підприємству "Геліс" на підставі видаткових накладних № 39 від 02.03.2009 року, № 9 від 05.01.2009 року, № 25 від 02.02.2009 року, № РН-000047 від 16.03.2009 року, №РН-000050 від 23.03.2009 року, № РН-000031 від 24.02.2009 року, № РН-000017 від 30.01.2009 року, за договором застави майна від 17 червня 2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1867, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "Геліс";

- нерухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд цеха, який знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, буд. 63, та належить Приватному підприємству "ОСТ"(м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московська, 63, код 30691412) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням власності Лисичанської міської ради 19.08.2004 року за № 516, зареєстрованого в Лисичанському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 21 серпня 2004 року за реєстром № 280, за договором іпотеки нерухомого майна від 26 липня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3766, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "ОСТ" (майновим поручителем за зобов'язанням ПП "Геліс" за Договором відновлюваної кредитної лінії №14 від 26.07.2007 року);

- рухоме майно - паливно-мастильні матеріали, які належать Приватному підприємству "ОСТ" на підставі видаткових накладних № РН-0000063 від 30.04.2009 року, № РН-0000062 від 30.04.2009 року, № РН-000061 від 29.04.2009 року, № РН-0000060 від 24.04.209 року, № РН-0000059 від 27.04.2009 року, № РН-0000058 від 24.04.2009 року, №РН-0000057 від 23.04.2009 року, № РН-0000056 від 21.04.2009 року, № РН-0000055 від 21.04.2009 року, № РН-0000054 від 21.04.2009 року, № РН-0000053 від 14.04.2009 року, №РН-0000052 від 10.04.2009 року, № РН- 0000051 від 08.04.2009 року, № РН-0000050 від 07.04.2009 року, № РН-0000049 від 06.04.2009 року, № РН-0000048 від 03.04.2009 року, №РН-0000047 від 01.04.2009 року, за договором застави майна від 17 червня 2009 року зареєстрованим в реєстрі за № 1866, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "ОСТ"(майновим поручителем за зобов'язанням ПП "Геліс" за Договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 року);

також стягнуто витрати по оплаті державного мита в сумі 11 824 грн. 42 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 грн. 56 коп.

На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області позивачу видано наказ від 17.12.2010 № 6/258.

2-й відповідач у справі - Приватне підприємство "ОСТ", 17.04.2014 звернувся до господарського суду із заявою № б/н від 11.04.2014, за якою просить суд роз'яснити рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року у справі № 6/258.

В обґрунтування поданої заяви 2-й відповідач, зокрема, зазначає, що на протязі тривалого часу представники ВДВС Лисичанського МУЮ не можуть виконати вищевказаний судовий наказ і це призводить до фактичної паралізації господарської діяльності ПП «ОСТ» на протязі цього часу, представники ПП «ОСТ» в черговий раз детально вивчили зміст рішення суду від 29.11.2010 року, надаючи правовий аналіз правовідносинам, які виникли між Позивачем та Відповідачами як на той час (час прийняття рішення) так і на сьогодні представникам ПП «ОСТ» залишається не зрозумілим результативна частини рішення суду від 29.11.2010.

Як можливо встановити зі змісту рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року підставою для стягнення саме з ПП «Геліс» на користь позивача суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, частина якого належить ПП «ОСТ», було те, що суд в описовій частині вказаного рішення зазначав, що у якості забезпечення виконання зобов'язань ПП «Геліс» за вказаними вище договорами, між Позивачем та ПП «ОСТ» був укладений договір іпотеки нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за № 3766 від 26 липня 2007 року та договір застави. Відповідачі доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 14 від 26.07.07 та договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 не надали, тому суд у своєму рішенні, посилаючись на немалий перелік норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закон України «Про іпотеку» прийшов саме до такого висновку, який викладений у результативній частині цього рішення, тобто стягнення саме з ПП «Геліс» на користь Позивача суму боргу (точні суми вказані вищі) за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, частина якого належить ПП «ОСТ».

Так, детально проаналізувавши зміст статті 84 ГПК України, можливо прийти до висновку, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету, а якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення с солідарним з урахуванням вимог частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а також у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і в частині першій статті 39 Закону України «Про іпотеку». Але зі змісту рішення суду від 29.11.2010 року можливо встанови, що як борг, так і судові витрати стягувалися на користь позивача саме з ПП «Геліс», але частиною майна, яке належить ПП «ОСТ», без врахування усіх вищевказаних норм процесуального право, що призводить до незрозумілості в цій частині рішення, а саме чи стягнуто борг у солідарному порядку з ПП «Геліс» та ПП «ОСТ», чи є ПП «ОСТ» боржником за цим рішенням та чи має такий статус, що фактично призводить до безпідставності надання ПП «ОСТ» статусу боржника у виконавчому провадженні та інші правові наслідки від такого рішення.

Представник позивача проти роз'яснення рішення заперечив та повідомив суд, що на даний час рішення суду виконується та здійснюється реалізація відповідного майна.

Оцінивши подану заяву, матеріали справи і доводи заявника та представника позивача, суд прийшов до наступного .

Згідно зі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Отже, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі без зміни його змісту. В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначити порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Така ж правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати його зміст, тобто не має права змінювати відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, слід виходити з приписів ст. 84 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення.

Рішення господарського суду відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.

В даному випадку, рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 набуло законної сили і повинно бути виконано в повному обсязі, але на час звернення до суду не виконано.

З огляду на подану заяву вбачається, що всупереч ст. 89 Господарського процесуального кодексу України заявник фактично звернувся з вимогами не про роз'яснення рішення, а з вимогами про роз'яснення способу його виконання, що не є тотожним. Крім цього, заявник фактично просить суд переглянути мотивувальну частину рішення та визначити правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Але, в даному випадку, державний виконавець не звертався із заявою про роз'яснення вказаного рішення, а відкрив виконавче провадження за постановою від 20.01.2011 (т. 3, арк. справи 3-4) і повторно за постановою від 25.12.2012 (т. 3, арк. справи 37-38) та проводить відповідні виконавчі дії, про що, в тому числі, зазначено в увалах господарського суду Луганської області, зокрема, в ухвалах від 14.03.2013 і від 03.06.2013.

При цьому, як свідчать матеріали справи, заявником - Приватним підприємством «Ост», 08.02.2013 до суду була подана скарга (т. 3, арк. справи 45-49, 81-83) на бездіяльність ВДВС Лисичанського МУЮ, за якою заявник фактично надавав оцінку нормам чинного законодавства та просив суд зобов'язати ВДВС провести перевірку заставного майна та не погоджувався із діями державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу. Тобто, 2-й відповідач своїми діями вказував про можливість та необхідність виконання вказаного рішення суду.

Наведені вище обставини та текст поданої заяви свідчать про те, що зазначені за заявою вимоги не підпадають під норми ст. 89 ГПК України, у зв'язку з чим заява Приватного підприємства "ОСТ" № б/н від 11.04.2014 не підлягає задоволенню та роз'ясненню.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 22, 32-36, 86, 89 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Ост» б/н від 11.04.2014 про роз'яснення рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року у справі № 6/258 залишити без задоволення., у роз'ясненні рішення відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Т.А. Василенко