Рішення

від 30.04.2014 по справі 922/869/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2014 р.Справа № 922/869/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" м.Київ до 1-ого відповідача Дочірнього підприємства "Східтехексперт", м. Харків , 2-ого відповідача Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України", м. Харків про визнання недійсним договору, та стягнення штрафу за участю представників сторін:

Представник позивача - Жирний О.С., дов № 2-48 від 13.01.2014р.

Представник 1-го відповідача -Царенко О.О. дов від 28.04.2014р.

Представник 2-го відповідача - Личагіна М.В., дов № 8 від 05.09.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Дочірнього підприємства "Східтехексперт",та 2-ого відповідача Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України", м. Харків, в якій просить суд :

- визнати недійсним з моменту укладення договір №3/13 про відступлення права вимоги, укладеного 30.12.2013 року між ДП "Східтехексперт"(Першим відповідачем) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" (Другим відповідачем),

- стягнути з Дочірнього підприємства "Східтехексперт" за порушення умов п.6.6. договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року штраф в розмірі 20% від суми правочину , що становить 18 411,02грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"( правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") в особі Івано-Франківського управління філії "Виробниче ремонтно - технічне підприємство "Укргазенергосервіс" та ДП "Східтехексперт" договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року.

Крім того, між ДП "Східтехексперт" (Першим відповідачем) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" (Другим відповідачем ) укладено договір №3/13 про відступлення права вимоги від 30.12.2013 року, відповідно до якого право вимоги за договором №276-ДР/10-ВРТП від 27.12.2010 року перейшло від ДП "Східтехексперт" до Державного підприємства "Східний експертно -технічний центр Держгірпромнагляду України" .Як вказує позивач у позовній заяві укладенням договору про відступлення права вимоги №3/13 від 30.12.2013 року були порушені права та інтереси позивача , як сторони договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року, права вимоги до якої були передані другому відповідачу, за оспорюваним договором, тому позивач просить суд визнати недійсним вищевказаний договір відступлення права вимоги та стягнути штраф в розмірі 20% від суми правочину на підставі договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2014 року порушено провадження у справі №922/869/14, розгляд справи призначено на 03.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2014 року , задоволено клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 29.04.2014 року.

В судовому засіданні 29.04.2014 року оголошено перерву до 30.04.2014 року, з метою надання позивачем належного розрахунку штрафних санкцій .

Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2014 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному, через канцелярію господарського суду (вх.№14452 від 29.04.2014 року) надав пояснення стосовно заявлених позовних вимог в яких , зазначає про те, що при укладенні спірного договору відповідачами не були враховані вимоги ст.ст.509,516,627 ЦК України щодо укладення спірного правочину на засадах справедливості, добросовісності та розумності, оскільки, на думку позивача, не були враховані інтереси позивача , право вимоги до якого було відступлено з порушенням положень ч.1 ст.516 ЦК України при відсутності згоди позивача на здійснення такого відступлення. Через канцелярію господарського суду (вх.№14512 від 29.04.2014 року) долучив до матеріалів справи належний розрахунок штрафних санкцій .

Представник першого відповідача в судовому засіданні 30.04.2014 року заперечує проти заявлених позовних вимог, у відзиві на позовну заяву (вх.№14315 від 28.04.2014 року) , зазначає про те, що вимоги позивача щодо визнання недійсним договору уступки вимоги №3/13 від 30.12.2013 року порушують права ДП "Східтехексперт" на можливість своєчасно завершити процедуру припинення діяльності підприємства , та вважає, що ухвалення оспорюваного договору уступки права вимоги не тягне за собою негативних наслідків для позивача , не порушує його охоронюваних прав та не суперечить вимогам закону .

Представник другого відповідача в судовому засіданні 30.04.2014 року заперечує проти заявлених позовних вимог , за вх.№10813 від 01.04.2014 року через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на час укладення оспорюваного договору уступки права вимоги позивач отримав належне за договором №276-ДР/10-ВРТП, про те в порушення умов вищевказаного не сплатив першому відповідачу грошові кошти за виконану роботу , крім того, як посилається другий відповідач у відзиві на позовну заяву недійсність договору про відступлення права вимоги , вчиненої без згоди позивача , з формулювання п.6.6. договору №276-ДР/10-ВРТП не впливає.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"( правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") в особі Івано-Франківського управління філії "Виробниче ремонтно - технічне підприємство "Укргазенергосервіс" та ДП "Східтехексперт" було укладено договір №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року.

Згідно п.1.1. договору сторонами передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести роботи:"Регламентні роботи з обстеження газотурбінної установки ГТК-10-2, заводський №568,станц.№1 на КС Долина Долинського ЛВУМГ УМГ"Прикарпаттрансгаз", з метою призначення додаткового ресурсу .

Згідно п.3.1. договору, сторонами передбачено, що прийом робіт замовником здійснюється на підставі двобічного акту приймання - здачі робіт у двох примірниках: по одному для замовника та для виконавця. В акті здачі - приймання робіт обов'язково зазначаються: дата складання акту , договір ,за яким виконувались роботи, найменування робіт ,їх кількість та вартість ,виходячи із цін договору.

В п.4.2. договору, сторонами визначено, що загальна вартість робіт, обумовленим даним договором складає, Без ПДВ 76712,60грн.,крім того ПДВ 20% -15342,52грн, Всього:92055,12грн.

Згідно п.6.6. договору сторонами визначено, що жодна із сторін не може передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам без письмової згоди другої сторони. За передачу (відступлення) своїх прав по даному договору третім особам без письмової згоди,сторона яка порушила домовленість, сплачує другій стороні штраф у розмірі 20% від суми правочину.

Роботи по Договору №276-ДП/10-ВРТП, передбачені п. 1.1., щодо обстеження газотурбінної установки ГТК-1-2, зав. №568, станції №1 на КС Долинського ЛВУМГ УМГ «ГІрикарпатрансгаз» відповідно до п. 3.1. Договору були прийняті філією Позивача згідно акту здачі-приймання робіт б/н а січень 2011 року.

Також, судом встановлено, що між ДП "Східтехексперт" (Першим відповідачем) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" (Другим відповідачем ) укладено договір №3/13 про відступлення права вимоги від 30.12.2013 року, відповідно до якого право вимоги за договором №276-ДР/10-ВРТП від 27.12.2010 року перейшло від ДП "Східтехексперт" до Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" .

Згідно п.1. договору, сторонами передбачено, що цедент поступається цесіонарію правом вимоги сплати коштів за договором №276-ДР/10-ВРТП від 27.12.2010 року , укладеним між Цедентом та філією "Виробниче ремонтне - технічне підприємство"Укргазенергосервіс"ДК"Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" "Про надання послуг з обстеження газотурбінної установки ГТК-10-2", заводський №568,станц№1 на КС Долина Долинського ЛВУМГ УМГ"Прикарпаттрансгаз".

В п.2. договору сторонами визначено, що договір зазначений в п.1. цього договору , є додатком до даного договору і складає його невід'ємну частину.

Згідно п.3.4., договору сторонами передбачено, що цедент зобов'язаний передати документи, що засвідчують право вимоги послуг, зазначених п.1. цього договору. Цедент повинен повідомити боржника про перехід прав цедента до цесіонароія та оформити належним чином всі пов'язані з цим документи протягом трьох днів з моменту підписання цього договору.

Як вказує позивач у позовній заяві, останнім не надавалась згода першому відповідачу на передачу прав вимоги до другого відповідача щодо оплати виконаних робіт за Договором №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.10 новому кредитору - Державному підприємству "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України". Без наявності такої згоди у ДП «СХІДТЕХЕКСПЕРТ» не було та немає жодних правових підстав для укладання з Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" договору про відступлення права вимоги №3/13 від 30.12.2013, враховуючи умови Договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.10 про надання згоди на передачу прав за цим Договором його стороною третім особам, як обов'язкової передумови для подальшого укладання договору про відступлення права вимоги, у зв'язку із вищевикладеним позивач зазначає, про те, що на момент укладення договору №3/13 від 30.12.2013 року про відступлення права вимоги першим та другим відповідачами не були дотримані вимоги , встановлені ч.1 ст.516 ЦК України ,тому позивач просить суд визнати недійсним вищевказаний договір відступлення права вимоги, з посиланням на вимоги ч.1 ст.203ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч1. ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За положеннями п.1) ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч.1 ст.514 ЦК України).

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. (ч.ч.1, 2 ст.518 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписи п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до пп.2.5.1. п.2.5. Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших. У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Як свідчать матеріали справи, ,за умовами п.6.6. договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року сторонами визначено, що жодна із сторін не може передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам без письмової згоди другої сторони. За передачу (відступлення) своїх прав по даному договору третім особам без письмової згоди,сторона яка порушила домовленість, сплачує другій стороні штраф у розмірі 20% від суми правочину.

Доказів погодження позивачем в установленому порядку на вчинення відповідної заміни суду не надано .

Отже враховуючи те, що спірний договір №3/13 від 30.12.2013 року про відступлення права вимоги укладений без згоди позивача з порушенням умов п.6.6. договору №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.2010 року та вимог ст.ст.512,514,516,суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним договору №3/13 від 30.12.2013 року про відступлення права вимоги відповідно до вимог ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України.

За таких обставин, судом було перевірено всі обставини, на які послався позивач, як на підставу своїх вимог про визнання недійсним договору договору №3/13 від 30.12.2013 року про відступлення права вимоги, укладеного між між ДП "Східтехексперт"(Першим відповідачем) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" (Другим відповідачем), досліджено чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що знайшли своє підтвердження обставини, що на них послався позивач, з якими закон пов'язує визнання спірного договору недійсним, а саме, невідповідності договору вимогам закону, як такого, що не спрямований на настання реальних наслідків, з огляду на що суд задовольняє позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Крім того, Договором №276-ДП/10-ВРТП від 27.12.10, п. 6.6. також передбачено, що за передачу (відступлення) своїх прав по даному договору третім особам без письмової згоди, сторона, яка порушила домовленість, в даному випадку - Відповідач-1, сплачує другій стороні - Позивачу штраф у розмірі 20 % від суми правочину.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 20% штрафу в сумі 18 411,02грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько- правову відповідальність, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 4.2. договору та додатку №1 до договору №276-ДР/10-ВРТП, сума правочину складає 92 055,12 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд визнав вимогу про стягнення з відповідача 18 411,02 грн. штрафу законною та обґрунтованою.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 203, 204, 215, 509, 512, 514, 516, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним з моменту укладання Договір №3/13 про відступлення права вимоги, укладений 30.12.2013 між Дочірнім підприємством «Східтехексперт» (код ЄДРПОУ 31635249, 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 43-А) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" (код ЄДРПОУ 21224850, 61002, м.Харків, вул. Чернишевська, 72).

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Східтехексперт» (код ЄДРПОУ 31635249, 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 43-А) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (код ЄДРПОУ 30019801, 01021, м.Київ, Кловський узвіз,9/1) - штраф в розмірі 20 % від суми правочину, що становить 18 411,02грн., судовий збір в сумі 1827,0грн.

4. Стягнути пропорційно з Дочірньго підприємства «Східтехексперт» (код ЄДРПОУ 31635249, 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 43-А) та Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр" Держгірпромнагляду України" (код ЄДРПОУ 21224850, 61002, м.Харків, вул. Чернишевська, 72) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (код ЄДРПОУ 30019801, 01021, м.Київ, Кловський узвіз,9/1) - 1218,0грн. судового збору .

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.04.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк