Постанова

від 11.02.2014 по справі 804/692/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 804/692/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача представника відповідача Журавльова О.С. Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланкард" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланкард» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000362203 від 04.12.2013р., яким ТОВ «Ланкард» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 653,00 грн. в т.ч. за жовтень 2010 року у сумі 164 949,00 грн. за червень 2013 р. у сумі 6704,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом на підставі акту встановлено порушення ТОВ «Ланкард» абзацу «б» п.200.4., ст.200, п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, ТОВ «Ланкард» занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року в розмірі: за жовтень 2010 року у сумі - 164 949,00 грн., та за червень 2013 року - 6704,00 грн. Згідно податкового повідомлення-рішення №0000362203 від 04.12.2013 року встановлено порушення ТОВ «Ланкард» п.200.4.,ст.200, п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №458/22-03/34589075 від 29.10.2013 року та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 653,00грн. в т.ч. 164 949,00 грн. за жовтень 2010 року та 6704,00 грн. за червень 2013 року.

ТОВ «ЛАНКАРД» вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки воно винесене на підставі незаконних висновків акту перевірки, а тому таке рішення має бути визнане протиправним та скасоване.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. У вказаних запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Ланкард у декларації № 9065630193 від 17.10.2013 року за вересень 2013 року заявлено, рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у сумі: за жовтень 2010 року - 164 949,00 грн. та за червень 2013 року - 6 704,00 грн. (фактично залишок від'ємного значення рядок 24 сформовано у березні 2008 року, оскільки податкова накладна була виписана 06.03.2008 року).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на адміністративний позов та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що фахівцями податкового органу у період з 25.10.2013 року по 29.10.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» (код ЄДРПОУ 34589075) з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за вересень 2013р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська складено акт № 458/22-03/34589075 від 29.10.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланкард» з питання достовірності формування від'ємного значення (р.24) згідно податкової декларації за вересень 2013 року».

У ході перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «Ланкард» п.200.4., ст.200, п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, ТОВ «Ланкард» занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року в розмірі: за жовтень 2010 року у сумі - 164 949,00 грн., та за червень 2013 року - 6704,00 грн. також встановлено порушення ТОВ «Ланкард» п.200.4., ст.200, Податкового кодексу України, підприємством занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року в розмірі за червень 2013 року - 6704,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки та встановлених у ньому порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000362203 від 04.12.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 653,00грн. в т.ч. 164 949,00 грн. за жовтень 2010 року та 6704,00 грн. за червень 2013року.

Податковий орган зазначає, що підприємством у декларації за вересень 2013 року заявлено, рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», у сумі за жовтень 2010 року - 164 949,00 грн., та за червень 2013 року - 6704,00 грн. (фактично податкова накладна була виписана 06.03.2008).

Підприємством відповідно до п. 102.5ст. 102 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-ІУ своєчасно не заявлено суму фактично сплаченого залишку від'ємного значення до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд 23.1 або 23.2).

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-УІ підприємство не має підстав для зберігання фактично сплаченої суми отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг у рядку 24 Декларації з податку на додану вартість «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». Тому, контролюючий орган доходить висновку, що ТОВ «Ланкард» безпідставно віднесено до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суму за червень 2013 року - 6704,00 грн.

Однак, з таким висновком відповідача, суд не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2008 року ТОВ «Ланкард» уклало з ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого сторони домовились укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна (Основний договір). За умовами попереднього договору ТОВ «Ланкард» сплатило ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» передплату у сумі 2 750 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 458 333,33 грн., за нерухоме майно, що має бути придбано за основним договором.

Оплата нерухомого майна підтверджується платіжним дорученням №216 від 06.03.2008 року.

05.03.2009 року між ТОВ «Ланкард» та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» укладено основний договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» зобов'язалося передати ТОВ «Ланкард» нерухоме майно визначене договором.

ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» передано ТОВ «ЛАНКАРД» об'єкт нерухомого майна, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна від 31.03.2009 року.

На виконання пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» надано ТОВ «Ланкард» податкову накладну №807463П від 06.03.2008 року на суму 2 750 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 458 333,33 грн.

У зв'язку з тим, що податкова накладна надійшла ТОВ «Ланкард» від ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» в жовтні 2010р. товариство включило суму у розмірі 458 333,33грн. до податкового кредиту в декларації за жовтень 2010 року.

В подальшому ТОВ «Ланкард» надавало послуги з оренди приміщення на суму 30215,00грн. в т.ч. ПДВ 5036,00 грн., у зв'язку з цим, сума податкового кредиту була зменшена на суму податкового зобов'язання.

Відповідно до п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість ТОВ «Ланкард» в жовтні 2010 року визначило суму ПДВ у розмірі 453 297,00 (458333,00грн. - 5 036,00грн.) яка є від'ємною та задекларувало в декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

На виконання пп.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість ТОВ «Ланкард» в декларації з ПДВ за листопад 2010 року задекларувало в рядку 26 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - суму 456 598,00 грн. (8337,00+448 261,00грн.), де 8337,00- сума від'ємного значення, що утворилася в лютому 2008 року, 448 261,00 - сума від'ємного значення, що утворилося в жовтні 2010 року

В наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 456 598,00 грн. зменшувалось на суму позитивного значення, що утворилося за рахунок надання ТОВ «Ланкард» послуг з оренди приміщення та було задекларовано ТОВ «Ланкард» у наступних податкових періодах. Таким чином, на момент подання декларації ТОВ «Ланкард» з ПДВ за вересень 2013р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації становив 164 949,00 грн.

Від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 6704,00грн. виникло на підставі того, що 27.06.2013 року між ТОВ «Фатрон» та ТОВ «Ланкард» укладено договір про надання послуг щодо підготовки землевпорядних матеріалів, висновків управління земельних ресурсів та проведення реєстрації договорів оренди в державному земельному кадастрі.

ТОВ «Ланкард» сплатило передплату за надання послуг за договором в сумі 98196,00 грн. в т.ч. ПДВ 16366,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №290 від 27.06.2013 року.

В момент настання першої події - оплата послуг - ТОВ «Ланкард» на виконання ст. 198.2. ПКУ отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ.

ТОВ «Фатрон» надало передбачені договором послуги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 16.07.2013 року.

В червні 2010 року ТОВ «Фатрон» надано ТОВ «Ланкард» податкову накладну №788 від 27.06.2013 року на суму 98 196,00 грн. в т.ч. ПДВ 16 366,00 грн.

Крім того, ТОВ «Ланкард» отримувало послуги від інших контрагентів на суму 2800,00грн. в т.ч. ПДВ 466,66 грн.

У зв'язку з тим, що податкові накладні надійшли ТОВ «Ланкард» від ТОВ «Фатрон» та інших контрагентів в червні 2013р. товариство включило суму у розмірі 16833,00грн. до податкового кредиту в декларації за червень 2013 року.

Також ТОВ «Ланкард» надавало послуги з оренди приміщення на суму 60773,00грн. в т.ч. ПДВ 10 129,00 грн., у зв'язку з цим, сума податкового кредиту зменшена на суму податкового зобов'язання.

На виконання п. 200.1. Податкового кодексу України ТОВ «Ланкард» визначило різницю між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду в червні 2013 року, що є від'ємним та становить 6704,00грн. (16 833,00 - 10 129,00).

Таким чином, на момент подання декларації ТОВ «Ланкард» з ПДВ за вересень 2013р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) становить 171 653 грн., з яких 164 949,00 грн. - від'ємне значення, що виникло в жовтні 2010 року, 6704,00грн. - від'ємне значення, що виникло у червні 2013 року.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У свою чергу, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Зазначена позиція викладена в листі Державної податкової служби України за №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року.

Відповідно до підпункту 4.6.7. пункту 4.6 розділу 5 Порядку №41 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Крім того, у судовому засіданні судом встановлено та сторонами не заперечується, що оскаржувана сума від'ємного значення вже була предметом розгляду у справі № 804/2126/13а, постановою від 27.02.2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Ланкард» відмовлено та ухвалою від 06.11.2013 р. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишена без змін.

Проте, суд вважає, що сума від'ємного значення не була узгоджена, а тому позивач правомірно її переносив.

Більш того, до відшкодування ця сума заявлена не була про що вище вже зазначалося.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362203 від 04.12.2013р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким ТОВ «Ланкард» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 653,00 грн. в т.ч. за жовтень 2010 року у сумі 164 949,00 грн. за червень 2013 р. у сумі 6704,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не виконано покладений на нього ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування правомірності свого рішення. Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується квитанцією, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкард» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362203 від 04.12.2013р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким ТОВ «Ланкард» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 653,00 грн. в т.ч. за жовтень 2010 року у сумі 164 949,00 грн. за червень 2013 р. у сумі 6704,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Ланкард» судові витрати у розмірі 343,31 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року.

Суддя О.С. Луніна