Постанова

від 24.04.2014 по справі 803/561/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 803/561/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

з участю представника позивача Романік Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватної фірми «Ранал» про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 341760,23 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Приватної фірми «Ранал» (далі - ПФ «Ранал») про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 341760,23 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач як платник податків в порушення вимог статтей 16, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не сплачує належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в установлені законом терміни, в зв'язку з чим за відповідачем рахується податковий борг в сумі 341760,23 грн.

Луцькою ОДПІ вжито усі першочергові заходи для погашення податкового боргу відповідачем відповідно до статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України, а саме: подано адміністративний позов до ПФ «Ранал» про стягнення податкового боргу, пред'явлено до виконання до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції виконавчий лист №115 від 09.02.2012 року, однак, постановою державного виконавця від 29.12.2012 року виконавчий документ повернуто у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Відповідно до вимог пункту 89.3 статті 89, статті 91 ПК України Луцькою ОДПІ було складено Акт №20 від 05.07.22011 року про опис майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, що зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і триває до 07.07.2016 року.

Проте, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку з чим позивач просить надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу 341760,23 грн. за рахунок майна ПФ «Ранал», що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча відповідач відповідно до частини тринадцятої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, справу судом розглянуто та вирішено за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ПФ «Ранал» 03.12.1997 року зареєстрована як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №686111. Відповідач 05.12.1997 року за №001222 взятий на облік як платник податків та зборів у ДПІ у місті Луцьку, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №509 від 19.06.2001 року.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Однак, як слідує із матеріалів справи, за відповідачем станом на 25.02.2014 року рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 341760,23 грн.

Зокрема, з розрахунку суми податкового боргу ПФ «Ранал» слідує, що податковий борг виник внаслідок:

- несплати податкового зобов'язання згідно декларації №9002401754 від 20.04.2011 року в сумі 182405,00 грн., з врахуванням переплати, яка існувала станом на 22.04.2011 року в сумі 55045,34 грн. сума податкового боргу становить 127359,66 грн.;

- несплати процентів за користування розстроченням грошового зобов'язання №36 від 29.04.2011 року в сумі 1784,78 грн.;

- несплати податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень: №0004461601 від 27.03.2012 року в сумі 170,00 грн., №0004471601 від 27.03.2012 року в сумі 1020,00 грн., №0006241601 від 29.05.2012 року в сумі 163215,00 грн., №0006231601 від 29.05.2012 року в сумі 1020,00 грн., №0006241601 від 29.05.2012 року в сумі 40804,00 грн.

- несплати пені в сумі 6386,79 грн.

Наявність податкового боргу також підтверджується наявною в матеріалах справи копією зворотнього боку облікової картки платника податку.

Як слідує із матеріалів справи, Луцькою ОДПІ в зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в установлені законом строки відповідно до статті 59 ПК України було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу №1359 від 19.05.2011 року.

Однак, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Згідно з підпунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу; право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень наведених норм, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПК України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису .До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення про опис майна в податкову заставу №308 від 29.06.2011 року Луцькою ОДПІ проведено опис майна боржника, про що складено акт опису майна №20 від 05.07.2011 року. Дане обтяження було включено у Державний реєстр речових прав на рухоме майно, що стверджується Витягом із відповідного реєстру №32072882 від 07.07.2011 року та діє до 07.07.2016 року.

Судом також встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року задоволено адміністративний позов Луцької ОДПІ до ПФ «Ранал» в частині стягнення з рахунків у банках боржника податкового боргу в розмірі 129144,44 грн.

Виданий на виконання вказаної постанови виконавчий лист №115/2012 від 09.02.2012 року, згідно з постановою державного виконавця від 29.12.2012 року повернуто без виконання.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, Податковим кодексом встановлено певний порядок примусового стягнення податкової заборгованості: спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а у разі недостатності коштів - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, з моменту винесення державним виконавцем постанови від 29.12.2012 року про повернення виконавчого листа стягувачеві позивачем не вживалися заходи щодо стягнення вказаної суми боргу в порядку, визначеному ПК України, шляхом стягнення коштів з відповідача.

Зокрема, позивач не скористався правом повторного пред'явлення виконавчого листа №115/2012 від 09.02.2012 року до виконання в органи державної виконавчої служби в строк до 29.12.2013 року.

Крім того, контролюючим органом не надсилались у банківські установи інкасові доручення в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року.

Таким чином, позивачем суду не надано доказів того, що у відповідача недостатньо чи відсутні кошти для погашення податкового боргу станом на час звернення до суду із даним позовом.

Разом з тим, пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено можливість звернення до суду про надання дозволу на погашення лише усієї суми податкового органу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Однак, як слідує із акту №20 від 05.07.2011 року, вартість майна, що перебуває в податковій заставі становить 4336,51 грн., яка є значно меншою, ніж уся сума податкового боргу - 341760,23 грн., а тому надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу є неможливим.

Таким чином, оскільки позивачем суду не доведено, що у відповідача недостатньо чи відсутні кошти для погашення податкового боргу станом на час звернення до суду із даним позовом, сума вартості майна, щодо якого податковий орган звернувся до суду за отриманням дозволу на погашення податкового боргу є значно меншою, ніж уся сума податкового боргу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу 341760,23 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватної фірми «Ранал» про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 341760,23 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 29 квітня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський