Постанова

від 18.09.2014 по справі 803/561/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 876/5787/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у адміністративній справі №803/561//14 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватної фірми «Ранал» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В :

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до Приватної фірми «Ранал» про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 341760,23 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постаново суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Посилається на порушення судом ст.ст. 16, 38, 89 Податкового кодексу України та зазначає, що Луцько ОДПІ вжито усі першочергові заходи для погашення податкового боргу відповідачем відповідно до статті 20, пункту 95.3статті 95 ПК України, а саме: подано адміністративний позов до ПФ «Ранал» про стягнення податкового боргу, пред'явлено до виконання до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції виконавчий лист №115 від 09.02.2012 року, однак, постановою державного виконавця від 29.12.2012 року виконавчий документ повернуто у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника. Відповідно до вимог пункту 89.3 статті 89, статті 91 ПК України Луцькою ОДПІ було складено Акт №20 від 05.07.22011 року про опис майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, що зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і триває до 07.07.2016 року, однак, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ПФ «Ранал» 03.12.1997 року зареєстрована як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №686111. Відповідач 05.12.1997 року за №001222 взятий на облік як платник податків та зборів у ДПІ у місті Луцьку, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №509 від 19.06.2001 року.

Однак, як слідує із матеріалів справи, за відповідачем станом на 25.02.2014 року рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 341760,23 грн.

З розрахунку суми податкового боргу ПФ «Ранал» слідує, що податковий борг виник внаслідок несплати податкового зобов'язання згідно декларації №9002401754 від 20.04.2011 року в сумі 182405,00 грн., з врахуванням переплати, яка існувала станом на 22.04.2011 року в сумі 55045,34 грн. сума податкового боргу становить 127359,66 грн.; несплати процентів за користування розстроченням грошового зобов'язання №36 від 29.04.2011 року в сумі 1784,78 грн.; несплати податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень: №0004461601 від 27.03.2012 року в сумі 170,00 грн., №0004471601 від 27.03.2012 року в сумі 1020,00 грн., №0006241601 від 29.05.2012 року в сумі 163215,00 грн., №0006231601 від 29.05.2012 року в сумі 1020,00 грн., №0006241601 від 29.05.2012 року в сумі 40804,00 грн.; несплати пені в сумі 6386,79 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується наявною в матеріалах справи копією зворотнього боку облікової картки платника податку.

Луцькою ОДПІ в зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в установлені законом строки відповідно до статті 59 ПК України було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу №1359 від 19.05.2011 року, однак, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

На підставі рішення про опис майна в податкову заставу №308 від 29.06.2011 року Луцькою ОДПІ проведено опис майна боржника, про що складено акт опису майна №20 від 05.07.2011 року. Дане обтяження було включено у Державний реєстр речових прав на рухоме майно, що підтверджується Витягом із відповідного реєстру №32072882 від 07.07.2011 року та діє до 07.07.2016 року.

Крім цього, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року задоволено адміністративний позов Луцької ОДПІ до ПФ «Ранал» в частині стягнення з рахунків у банках боржника податкового боргу в розмірі 129144,44 грн.

Виданий на виконання вказаної постанови виконавчий лист №115/2012 від 09.02.2012 року, згідно з постановою державного виконавця від 29.12.2012 року повернуто без виконання.

Суд першої інстанції в задоволенні позові відмовив з тих підстав, що позивачем не доведено, що у відповідача недостатньо чи відсутні кошти для погашення податкового боргу станом на час звернення до суду із даним позовом, сума вартості майна, щодо якого податковий орган звернувся до суду за отриманням дозволу на погашення податкового боргу є значно меншою, ніж уся сума податкового боргу, тому відсутні підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу 341760,23 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 14.1.155. Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплата платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу; право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПК України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п.п. 87.1, 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до ст. 89 п.89.5. Податкового кодексу України у разі якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З наведеного вбачається, що відповідно до норм Податкового кодексу України встановлено певний порядок примусового стягнення податкової заборгованості: спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а у разі недостатності коштів - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Судом встановлено, Луцькою ОДПІ вживались заходи по стягненню податкового боргу, було подано адміністративний позов до ПФ «Ранал» про стягнення податкового боргу та постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року у справі №2а/0370/2839/11 адміністративний позов було задоволено частково на суму 129144,44 грн. в частині стягнення з рахунків, а в частині стягнення коштів за рахунок майна - відмовлено.

29.11.2011р. рішення набрало законної сили, після чого Волинським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №115 від 09.02.2012 року, який направлений на виконання до 1 відділу ДВС Луцького міського управління юстиції. Постановою державного виконавця 1 відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 09.04.2012 року було відкрите виконавче провадження. Постановою державного виконавця 1 відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 29.12.2012 року виконавчий документ повернуто стягувану із зазначенням причини відсутності коштів на рахунках боржника.

Посилання суду першої інстанції на те, що Луцька ОДПІ не скористалась правом повторного пред'явлення виконавчого листа №115/2012 від 09.02.2013 року до виконання в органи державної виконавчої служби в строк до 29.12.2013 року, є необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону, тобто дана норма встановлює, не обов'язок стягувача повторно пред'явити документ, а його право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Що стосується висновків суду про те, що Луцькою ОДПІ не надсилались у банківські установи інкасові доручення в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України №22 від 21.01.2014 року, то нормами Податкового Кодексу України не встановлено обов'язку чи обмежень щодо виставлення інкасових доручень чи пред'явлення виконавчого листа з метою примусового стягнення податкового боргу. Крім того право вибору способу задоволення своїх вимог (виставлення інкасових доручень чи пред'явлення виконавчого листа) належить стягувачу.

Таким чином, позивачем вжито усіх заходів по стягненню податкового боргу з відповідача та у зв'язку із неможливістю стягнення такого позивач звернуся до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, якій підлягає до задоволення з урахуванням наведених вище обставин.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у адміністративній справі №803/561//14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Надати Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області дозвіл на погашення податкового боргу Приватної фірми «Ранал» (код ЄДРПОУ 25090205) в сумі 341760,23 грн. (триста сорок одна тисяча сімсот шістдесят тисяч грн. 23 коп. ) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

В.М. Каралюс