Постанова

від 25.04.2014 по справі 813/1276/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року № 813/1276/14

12 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника Ю.В.

представника позивача Степанкова М.В., представника відповідача Лукіної К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію по коригуванню податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, внесених на підставі акта №101/22-40/33252232 від 28 січня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій та нікчемності правочинів позивача з контрагентами, зазначеними у Акті податкової перевірки, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Крім того, Податковим кодексом України встановлено право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14. ПК України. Внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження. Зміни в облікових даних операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України. З наведеного випливає, що відповідач не має права вносити зміни до податкових декларацій позивача, зокрема, до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (оформленої додатком № 5), оскільки така є частиною податкової звітності - податкової декларації.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні, поданому представником відповідача у судовому засіданні 14.03.2014 року, де вказано, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів використовується лише підрозділами органів ДПС у своїй роботі, тому здійснене податковим органом коригування у такій системі не порушило будь-які права позивача та не призвело до настання для нього негативних наслідків. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» зареєстровано 26.10.2004 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 375093. Позивача узято на облік в органах ДПС 16.11.2004 року за № 1017.

У період з 15.01.2014 року по 21.01.2014 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів», про що складено Акт № 101/22-40/33252232 від 28.01.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань господарських відносин з ТзОВ «Рельполь Альтера» та з ТзОВ «Укрелектроімпорт» за 2012 рік. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 135.1., п. 135.2. ст. 135, п. 137.1., п. 137.4. ст. 137, п. 138.1., п. 138.2., п. 138.4. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу витрат за 2012 рік 3502589,10 грн. та завищено доходи за 2012 рік на суму 3502589,10 грн.; вимог ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього на суму 700517,82 грн. та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього на суму 700517,82 грн.

Податкові повідомлення - рішення за результатами податкової перевірки податковим органом не приймались

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки,строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд зазначає, що лише після підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Сторонами не заперечується факт неприйняття податкових повідомлень - рішень за наслідками податкової перевірки та складання Акта № 101/22-40/33252232 від 28.01.2014 року.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку, відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів, невинесення податкового повідомлення-рішення не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

На підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України, про порушення яких зазначено у Акті податкової перевірки № 101/22-40/33252232 від 28.01.2014 року, позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів, які Судом узято до уваги під час прийняття рішення у справі.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Вказана позиція по суті узгоджується із позицією ВАС України викладеною у ухвалі від 13.02.2013 року по справі 2а-2567/12/1070.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, підсумки перевірки позивача неправомірно відображені в автоматизованій системі співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні, оскільки такі могли бути відображені лише за умови узгодження податкового зобов'язання, а відтак адміністративний позов про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та коригування податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, а також про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Франківському районі м Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію по коригуванню податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, внесених на підставі акта №101/22-40/33252232 від 28 січня 2014 року слід задовольнити. З цих же підстав судом критично оцінюються заперечення відповідача.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів»на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію по коригуванню податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, внесених на підставі акта №101/22-40/33252232 від 28 січня 2014 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» (ЄДРПОУ 33252232) 78 (сімдесят вісім) грн. 03 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2014 року.

Суддя Качур Р.П.