Ухвала

від 04.12.2014 по справі 813/1276/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 5067/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Малетич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014р. у справі № 813/1276/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію по коригуванню податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, внесених на підставі акта №101/22-40/33252232 від 28 січня 2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів»на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Франківському районі м Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію по коригуванню податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, внесених на підставі акта №101/22-40/33252232 від 28 січня 2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів» (ЄДРПОУ 33252232) 78 (сімдесят вісім) грн. 03 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.14 №813/1276/14 та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси. Виходячи з вищевказаного, вбачається що Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Із змісту адміністративного позову вбачається, що платник податків фактично оскаржує висновки акта перевірки щодо встановлених такою перевіркою порушень. У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу не є сферою дії п. 1.ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог позивача вилучити дані акту із АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», слід зазначити, що такі вимоги за своєю суттю є вимогами про спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, та відображенню їх в інформаційній системі «Податковий блок».

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обгрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень та вносити таку інформацію в інформаційну систему «Податковий блок».

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки та їх відображенню в інформаційні системі «Податковий блок», надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Отже, акт перевірки, викладені у ньому факти та висновки, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

У період з 15.01.2014 року по 21.01.2014 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера-Львів», про що складено Акт № 101/22-40/33252232 від 28.01.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань господарських відносин з ТзОВ «Рельполь Альтера» та з ТзОВ «Укрелектроімпорт» за 2012 рік. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 135.1., п. 135.2. ст. 135, п. 137.1., п. 137.4. ст. 137, п. 138.1., п. 138.2., п. 138.4. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу витрат за 2012 рік 3502589,10 грн. та завищено доходи за 2012 рік на суму 3502589,10 грн.; вимог ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього на суму 700517,82 грн. та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього на суму 700517,82 грн.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського облік ', ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом першої інстанції було зазначено, що лише після підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Також сторонами не заперечувався факт неприйняття податкових повідомлень - рішень за наслідками податкової перевірки та складання Акта № 101/22-40/33252232 від 28.01.2014 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з необхідністю звернути увагу що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

На підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України, про порушення яких зазначено у Акті податкової перевірки № 101/22-40/33252232 від 28.01.2014 року, позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів, які судом узято до уваги під час прийняття рішення у справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Вказана позиція по суті узгоджується із позицією ВАС України викладеною у ухвалі від 13.02.2013 року по справі 2а-2567/12/1070.

Врахувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що підсумки перевірки позивача неправомірно відображені в автоматизованій системі співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні, оскільки такі могли бути відображені лише за умови узгодження податкового зобов'язання, а відтак адміністративний позов про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині коригування податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та коригування податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, а також про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Франківському районі м Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію по коригуванню податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік та податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 700517,82 грн. за 2012 рік, внесених на підставі акта №101/22-40/33252232 від 28 січня 2014 року слід задовольнити. З цих же підстав судом критично оцінюються заперечення відповідача.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014р. у справі № 813/1276/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

О.О. Большакова

Повний текст ухвали складений 09 грудня 2014 року.