Постанова

від 29.04.2014 по справі 826/1882/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року 15:30 № 826/1882/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжинірінг» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2013р. та від 15.01.2014р., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжинірінг» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2013р. №0009132205 та від 15.01.2014р. №0000232201.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

В судовому засіданні 23.04.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжинірінг», 09.10.2013р. складено акт №570/26-54-2205/34956876 про результати документальної позапланової виїзної перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету ТОВ «Євроформат Інжинірінг» податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. при взаємовідносинах ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567), за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. по взаємовідносинах з ТОВ «СКС-Ритм» (код ЄДРПОУ 37448988), за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» (код ЄДРПОУ 32001026), за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Жалсі» (код ЄДРПОУ 24937487) та з податку на прибуток за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. при взаємовідносинах ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567), ТОВ «СКС-Ритм» (код ЄДРПОУ 37448988), ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) та ТОВ «Жалсі» (код ЄДРПОУ 24937487) далі по тексту - Акт перевірки.

Актом перевірки встановлено порушення:

п. 1.32 ст. 1, п.5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п.5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.4, пп. 2.15., пп. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого ТОВ «Євроформат Інжинірінг» було занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за перевіряє мий період на загальну суму 726 908грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 304 307грн., за 3 квартал 2011 року на суму 112 852грн., за 2 квартал 2012 року на суму 240 625грн., за 4 квартал 2012 року на суму 69 124грн.;

пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванні та сплаті в бюджет на суму 1 089 911грн., у тому числі по періодах за грудень 2010 року на суму 243 446грн., за липень 2011 року на суму 98 132грн., за травень 2012 року на суму 229 167грн., за листопад 2012 року на суму 65 833грн., за січень 2013 року на суму 453 333грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 07.11.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0009132205 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 88 422грн. у тому числі за основним платежем у сумі 726 908грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 153 514грн. та №0009142205 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 574 005грн. у тому числі за основним платежем у сумі 1 089 911грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 484 094грн.

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013р. №0009132205 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013р. № 0009142205 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 211 617грн., а в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до вимог наказу №1236 ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 30.12.2013р. №8205/10/26-15-10-04 винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014р. №0000232201.

За результатами оскарження податкове повідомлення рішення від 15.01.2014р. №0000232201 залишено без розгляду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» та ТОВ «Жалсі» по яким задекларував податковий кредит та сформував валові витрати.

Позивачем суду надано договори, акти-приймання виконаних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису, підсумкові відомості ресурсів, ефірні довідки розміщення рекламних відеоматеріалів, акти надання послуг, банківські виписки.

Як вбачається з матеріалів справи: актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» від 22.08.2012р. №1195/22-40/32001026 встановлено порушення ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України; актом про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 17.05.2012р. №129/227/35554567 встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Жалсі» від 23.05.2013р. №1514/22-20/24937487 встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України.

Таким чином, на підставі встановлених порушень відповідач дійшов висновку, що між позивачем та його контрагентами відсутній факт реального здійснення господарських операцій, оскільки не було фактичного придбання товарів чи послуг. Договори між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» та ТОВ «Жалсі» в силу ст. 216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тому бухгалтерські та податкові документи, складені контрагентами стосовно взаємовідносин з позивачем, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність формування витрат та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту ТОВ «Євроформат-Інжинірінг».

Підпунктом 7.3.1. п.7.3 сі.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчу( факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №І68/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку t придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пп. 7.2.6 даної статті).

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168 із змінами та поповненнями передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум

податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання ч оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168 із змінами га доповненнями передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'яжу з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, с творення ) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на мигну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, га в разі отримання послуг, місцем постачання яких с митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України згідно якого Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними декларація ми (іншими подібними документами згідно з пунктом 241.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване па митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на мигну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу па території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в У країні» первинний документ - документ, який містить відомості, про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-X1V із змінами та доповненнями визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій с первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних | документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: о назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; о особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг і господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають тогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» та ТОВ «Жалсі» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» та ТОВ «Жалсі» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судом в якості свідків виклались директори ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс» та ТОВ «Жалсі» для надання пояснень по справі.

До суду повернулись поштові конверти з довідками поштових відділів «за закінченням терміну зберігання» ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «ТД «Продсервісторг-Плюс», також в матеріалах справи міститься повернений поштовий конверт з відміткою поштового відділу «не знайдено за адресою» ТОВ «Жалсі», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» отримано повістку про виклик 17.03.2014р. уповноваженим представником.

В судове засідання жоден з викликаних свідків не з'явився, будь-яких пояснень суду не надали.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 07.11.2013р. №0009132205 та від 15.01.2014р. №00002322201, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжинірінг» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжинірінг» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 34956876) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 557грн. 80коп.(дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім, 80коп.).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін