Ухвала

від 01.10.2015 по справі 826/1882/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/53402/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014

у справі № 826/1882/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжиніринг»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжиніринг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Євроформат Інжиніринг») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2013 №0009132205 та від 15.01.2014 №0000232201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2014 в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», ТОВ «СКС-РИТМ», TOB «ТД «ПРОДСЕРВІСТОРГ-ПЛЮС», TOB «ЖАЛСІ» за певні періоди, за результатами якої складено акт від 09.10.2013 №570/26-54/2205/34956876.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п. 1.32 ст. 1 , п. 5.1 ст. 5 , пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27 , пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 , п. 138.2 п. 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , ст. 1 , ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , пп. 2.4, пп. 2.15, пп. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 , в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за перевіряє мий період на загальну суму 726908,00 грн.; пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 , пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 , в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванні та сплаті в бюджет на суму 1089911,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідач дійшов висновку, що між позивачем та його контрагентами відсутній факт реального здійснення господарських операцій, оскільки не було фактичного придбання товарів чи послуг. Договори між позивачем та ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», ТОВ «СКС-РИТМ», TOB «ТД «ПРОДСЕРВІСТОРГ-ПЛЮС», TOB «ЖАЛСІ» не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тому бухгалтерські та податкові документи, складені контрагентами стосовно взаємовідносин з позивачем, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність формування витрат та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту ТОВ «Євроформат-Інжинірінг».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 07.11.2013 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009132205 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 880422,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 726908,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 153514,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 №0000232201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1362089,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1089911,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 272478,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було допущено порушення вимог податкового законодавства, тому оскаржуванні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України від 05.06.2013 №908-287/10/09/250-013 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32012250000000013 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 358; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України були витребувані у TOB «Євроформат Інжинірінг» оригінали всіх фінансово-господарських та бухгалтерських документів, що свідчать про проведення операцій з TOB «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», ТОВ «СКС-РИТМ», TOB «ТД «ПРОДСЕРВІСТОРГ-ПЛЮС», TOB «ЖАЛСІ» та до цього часу не повернуті.

TOB «Євроформат Інжинірінг» під час проведення перевірки, як усно так і письмово повідомляло ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про те, що первинні документи по вищезазначеним контрагентам знаходяться у Головному слідчому управлінні фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не робились запити про стан розслідування кримінального провадження №32012250000000013.

Зокрема, відповідачем не було надано в підтвердження зазначених обставин вироку суду по кримінальній справі.

Так, на запит Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2014 за №023-13/4532, від Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України надійшла відповідь, що у слідчому управлінні ФР ГУ Міндоходів у м. Києві кримінальні провадження №320122250000000013 та №32012000000000003 до ЄРДР не вносились та в провадженні не перебувають.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України , у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні (абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Кодексу).

Згідно із п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України , у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що податковим органом не було дотримано вимог податкового законодавства при проведенні перевірки та складанні акту перевірки від 09.10.2013 №570/26-54-22-05/34956876, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем при проведенні перевірки та складання самого акту було порушено порядок складання акту, а саме порушено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 .

Судом також зазначено, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та недоведеними, оскільки в акті взагалі немає аналізу господарської діяльності TOB «Євроформат Інжинірінг» за перевіряємий період. Акт перевірки складається лише з витягів актів перевірки по контрагентах з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, суд дійшов вірного висновку, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідачем помилково зроблено висновок про порушення TOB «Євроформат Інжинірінг» податкового законодавства.

Крім того, судом вірно зазначено, що TOB «Євроформат Інжинірінг» не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність наведених у ЄДРПОУ відомостей про них. Зокрема, в період співпраці, товариства були зареєстровані у визначеному законом порядку, були платниками податку на додану вартість.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Отже, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що податковим органом не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров