Постанова

від 24.04.2014 по справі 820/5796/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2014 р. № 820/5796/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Коваленко М.В., Ромашова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ, ДПІ у Московському районі) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати дії Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення 04.03.2014 року позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. незаконними; визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0004161702 від 24.03.2014 року на суму 1351729,50 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що за результатами перевірки позивача 14.03.2014 року відповідачем був складений акт № 485/20-34-17-02/НОМЕР_1, в якому безпідставно були зроблені висновки про порушення позивачем приписів п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, а саме: завищення суми витрат на придбання інвестиційного активу на загальну суму 5300900,00 грн., а тому вважає протиправним винесення податкового повідомлення-рішення за № 0004161702 про донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 901153,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 450576,50 грн., а всього на суму 1351729,50 грн.

Так, зазначає позивач, у жовтні 2013 р. ДПІ була проведена камеральна перевірка наданої позивачем декларації за результатами якої був складений акт №700/1710/НОМЕР_1 від 25.10.2013 року з зазначенням (в цілому) про правильність здійсненого позивачем розрахунку інвестиційного прибутку. Однак, в лютому 2014 року позивачем отримано запит відповідача за вих. № 928/111/20-34-17-02 від 17.02.2014 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження на який позивач своїм листом від 25.02.2014 року надав відповідачу всі необхідні пояснення де також зазначив, що всі документи вже були надані при проведенні камеральної перевірки в жовтні 2013 року.

Жодних інших документів позивач від ДПІ не отримував, а лише отримав вже складений акт позапланової невиїзної перевірки № 485/20-34-17-02/НОМЕР_1 від 14.03.2014 року, а потім і податкове повідомлення-рішення за № 0004161702.

Отже, на думку позивача, оскільки ДПІ, в порушення приписів п. 79.2. ст. 79 ПК України взагалі не повідомляла позивача про прийняте рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, копію наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки позивачу не направляла, то в силу абз. 2 п. 79.2. ПК України відповідач не мав права розпочинати проведення перевірки позивача та виносити Податкове повідомлення-рішення, що оскаржується.

Вказує, що протягом 2010 року позивач зробив внесення грошових коштів в касу ПП «Валмер», власником якого він був, для збільшення статутного капіталу підприємства у сумі 5300900,00 грн.

07.02.2011 р. позивачем була затверджена нова редакція статуту ПП «Валмер», у відповідності до якої розмір Статутного капіталу склав 5301000,00 грн. та прийнято рішення про реєстрацію змін до статуту, у зв'язку з його збільшенням. Однак, через скрутне фінансове становище позивача, збитковості діяльності ПП «Валмер», виникла необхідність продажу корпоративних прав. Позивачем 22.02.2011 року було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді(капіталі) підприємства № 1/0211/51 від 22.02.2011 р., відповідно до якого позивач продав свої корпоративні права у ПП «Валмер» за 5331725,00 грн. Кошти від продажу отримані 24.02.2011 р. Позивачем та зараховані як компенсація внесків до ПП «Валмер».

В подальшому, у 2011 році, позивач за отримані від продажу ПП «Валмер» кошти придбав акції ЗАТ «Оптіма плюс» на загальну суму 5335000,00 грн.

Зазначає, що вказані операції за своїм змістом є операціями з інвестиційними активами. Позивач у відповідності до вимог чинного законодавства України надав відповідачу відповідну декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік з додатком № 3 до неї. Таким чином, документально підтверджені витрати позивача по внескам до статутного капіталу ПП «Валмер» є витратами на придбання даного інвестиційного активу.

Вважає, що інвестиційний прибуток розрахований як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу даного інвестиційного активу, та його вартістю складає 30825,00 грн., а саме 5331725,00 - 5300900,00 = 30825,00 грн. Даний розрахунок інвестиційного прибутку, на його думку, відповідає вимогам чинного законодавства України, а задекларований у податкової декларації про майновий стан і доходи інвестиційний прибуток є обгрунтованим та документально підтвердженим.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до суду надав письмові заперечення проти позову. В судовому засіданні представник ДПІ у Московському районі проти позову заперечив з тих підстав, що камеральна перевірка податкової декларації позивача та документальна позапланова невиїзна перевірки є різними за своєю суттю, а отже не є повторною. Необхідність проведення позапланової невиїзної перевірки виникла через недостатність документів для обгрунтування висновку про наявність чи відсутність порушення податкового законодавства з боку позивача, при цьому ДПІ була повністю дотримана процедура призначення та проведення спірної позапланової перевірки.

Вважає правомірним висновок документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_4 про порушення нею пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного оподатковуваного доходу за 2011 рік у розмірі - 901153,00 грн. та відсутність підстав для визнання неправомірними дій, а також скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідач також вказує, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що відповідно до наданих копій документів, витрати на придбання інвестиційного активу складають 5300900,0 грн., але на підтвердження цього наявні лише рішення власника про внесення грошових коштів до статутного фонду прийняті протягом 2010 року та копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, що виписані також протягом 2010 року, що думку відповідача, не можна вважати належними доказами на підтвердження понесених витрат.

Згідно з Цивільним та Господарським кодексами України приватне підприємство діє на підставі установчого документу-статуту. Рішення юридичної особи про зміну розміру статутного капіталу здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. ДПІ у Московському районі на адресу Валківського відділення Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, на обліку в якій знаходиться ПП «Валмер» було направлено запит № 585/7/20-34-17-02 від 11.02.2013 р. з метою підтвердження сум витрат, понесених на придбання інвестиційного активу. У відповідь, отримано акт від 31.05.2011р. №997/23-0-33-/33899837, який складено у зв'язку із реорганізацією даного підприємства. В акті зазначається, що статутний капітал підприємства станом на 16.05.2009 р. складає 100, 0 грн. Також, згідно з виписками з Єдиного державного реєстру, розмір внеску до статутного капіталу не змінювався та, також, складає 100,0 грн. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом 25.09.2013 року ОСОБА_4 було подано до ДПІ у Московському районі податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік із додатком №3 до рядка 01.04 вказаної декларації - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами (а.с. 36-38).

У зазначеній податковій декларації позивачем задекларовано по ЗАТ «Оптіма Плюс» (цінні папери, деривативи, що не перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів) суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - « 0» та суму витрат на придбання інвестиційного активу - 5335000, 00. Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами: «- 5335000, 00».

По ПП «Валмер» сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу задекларована у розмірі 5331725, 00 грн. та сума витрат на придбання інвестиційного активу зазначена у сумі 5301000, 00. Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами «+ 30725, 00».

За вказаною декларацією сума інвестиційних прибутків та інвестиційних збитків поточного звітного року становить «-5304275, 00». Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами: «- 5304275, 00».

25.10.2013 року посадовою особою ДПІ у Московському районі була проведена камеральна перевірка позивача за результатами якої був складений акт від 25.10.2013 року № 700/1710/НОМЕР_1 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків - фізичної особи ОСОБА_4 і.п.н. НОМЕР_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.».

Вказаним актом камеральної перевірки встановлено порушення з боку позивача п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного оподатковуємого доходу за 2011 рік у розмірі 5052, 05 грн. (а.с. 93-97)

ДПІ на адресу ОСОБА_4 було направлено запит № 928/Ш/20-34-17-02 від 17.02.2014 р. "Про надання інформації та її документального підтвердження" щодо витрат на придбання інвестиційного активу, а саме: статутного фонду ПП «Валмер» (код 33899837) (а.с. 23). Листом вх. ДП1 від 25.02.2014 р. позивач на зазначений письмовий запит надав письмову відповідь, але документів, які зазначені в запиті не надав (а.с. 24-26).

З врахуванням наведених обставин відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України був винесений наказ № 311 від 04.03.2014 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_4» (а.с. 92), який разом із повідомленням від 04.03.2014 р. № 20 (а.с. 90) направлено платнику засобами поштового зв'язку із повідомленням про вручення, що підтверджується копіями фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 87, 88).

14.03.2014 року ДПІ у Московському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача за результатами якої був складений акт № 485/20-34-17-02/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку фізичної особи ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.». (а.с. 6-20).

Щодо тверджень позивача про незаконність дій ДПІ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки суд зазначає наступне.

Згідно абз. 1 та 2 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави як: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач не надав в повному обсязі документи, які були витребувані запитом ДПІ за № № 928/Ш/20-34-17-02.

Наведене свідчить, що платником податків не були надані документи та інформація, котрі мають юридичне значення для суджень податкового органу про дотримання платником податків закону при виконанні податкового обов'язку в ході господарських операцій.

Суд також зазначає, що платник податків зобов'язаний надати податковому органу на його обов'язковий письмовий запит пояснення та їх документальне підтвердження та передбачено обов'язок платника податків безоплатно надати копії документів, тобто всіх, що зазначені в запиті (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Надання платником податків таких пояснень та копій документів в обсязі меншому, ніж їх було витребувано вважається податковим органом як ненадання таких документів за запитом, оскільки податковий орган буде фактично позбавлений можливості повно та об'єктивно оцінити обставини, які можуть свідчити про сплату чи ухилення від сплати податків їх платниками через відсутність документів (їх частини), які містять (можуть містити) певну інформацію та знаходяться лише у платника податків чи іншим чином вплинути на податкові зобов'язання платника податку, який не в повному обсязі надав документи податковому органу.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України ДПІ у Московському районі було видано наказ від 04.03.14 р. за № 311 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки платника податку ОСОБА_4 (а.с. 92).

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України).

Згідно п. 1.4.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012, № 948 при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості їх проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.

Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під підпис копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення, складеного за формою згідно з додатком 5 до Методичних рекомендацій (додається).

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 1.4.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

Суд зазначає, що оформлення результатів проведених податковими органами документальних перевірок деталізовані пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р.

Вищевказаними нормами встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах щодо дій відповідача під час проведення перевірки та складання акту перевірки податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому вимоги в цій частині позову є необґрунтованими.

Згідно акта перевірки документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи ОСОБА_4 встановлено порушення пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п.164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного оподатковуваного доходу за 2011 рік у розмірі - 901153, 00 грн.

За висновками акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1351729, 50 грн., в тому числі 901153, 00 грн. за основним платежем та 450576, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У 2005 році позивачем було засноване Приватне підприємство «Валмер» (код ЄДРПОУ 33899837), розмір статутного капіталу якого становив 100,0 грн., 100 % корпоративних прав зазначеного підприємства належали ОСОБА_4

Згідно ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів як, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи протягом 2010 року позивач збільшив статутний капітал підприємства до 5301000, 00 грн.

Дані обставини підтверджуються копіями рішень про внесення грошових коштів до Статутного фонду ПП «Валмер», а фактичне внесення в касу грошових коштів, підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів із вказанням призначення платежу «Внесок до Статутного капіталу згідно Рішення власника від …», а саме:

- рішення власника від 12.07.2010 р. та квитанці до прибуткового касового ордеру № 575 від 12.07.2010 р. у сумі 100 900,00 грн.;

- рішення власника від 26.07.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 690 від 26.07.2010 р. у сумі 800 000,00 грн.;

- рішення власника від 27.07.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 705

від 27.07.2010 р. у сумі 650 000,00 грн.;

- рішення власника від 30.07.2010 р та квитанція до прибуткового касового ордеру № 910 від 30.07.2010 р. у сумі 900 000,00 грн.;

- рішення власника від 02.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 913 від 02.08.2010 р. у сумі 500 000,00 грн.;

- рішення власника від 05.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1004 від 05.08.2010 р. у сумі 500 000,00 грн.;

- рішення власника від 09.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1100 від 09.08.2010 р. у сумі 700 000,00 грн.;

- рішення власника від 13.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру №1151 від 13.08.2010 р. у сумі 600 000,00 грн.;

- рішення власника від 27.09.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1352 від 27.09.2010 р. у сумі 550 000,00 грн. (а.с. 103 - 121).

Згідно статті 8 копії нової редакції Статуту приватного підприємства «Валмер», затвердженого рішенням № 1 від 07.02.2011 року його власника ОСОБА_4, наданого в судовому засіданні представником відповідача, статутний капітал підприємства складає 5301000, 00 грн. і вноситься власником на поточний рахунок, або в касу підприємства. Частка ОСОБА_4 - 100% Статутного капіталу (а.с. 122-129).

Частиною 4 ст. 57 Господарського кодексу України визначено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (капіталі) підприємства № 1/0211/51 від 22.02.2011 року укладеного між ТОВ «Астарта-Київ» (покупець) та ОСОБА_4 (продавець), предметом якого є частка в Статутному фонді (капіталі) приватного підприємства «Валмер», яка складає 100% статутного фонду (капіталу) підприємства вартістю 100, 0 грн., продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором (а.с. 58-59).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна продажу складає 5331725, 0 грн.

Згідно копій платіжного доручення № 832 від 24.02.2011 р. (а.с. 132) та картки розрахунків: 37.7.7 яка сформована 05.11.2012 року (а.с. 130) зазначена сума була перерахована ТОВ «Астарта-Київ» через АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава на р/р № НОМЕР_2 ОСОБА_4, відкритий в банківській установі - АТ «Укрсиббанк».

У подальшому ОСОБА_4 придбала протягом 2011 року прості бездокументарні акції ЗАТ «Оптіма плюс» в кількості 20919230 шт. на загальну суму 5335000,0 грн., що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу цінних паперів № Б15-11/Б14-11 від 11.08.2011 року та № Б27-11/Б26-11 від 27.12.2011 року (а.с. 60, 61), які укладено між ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_6 через торговця цінними паперами - ТОВ «Професійна комерція», що підтверджується копіями виписок по операціям з цінними паперами на рахунку у цінних паперах, договорів доручення № Б 14-11 від 09.08.2011 року та №Б 26-11 від 27.12.2011 року, актів виконаних робіт від 02.09.2011 року та від 29.12.2011 року, а також копією заяви ОСОБА_6 щодо відсутності претензій до ОСОБА_4 щодо розрахунку за цінні папери згідно даних договорів, посвідченої приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 від 07.12.2012 року (а.с. 76).

У п.п. 170.2.1. п. 170. 2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно приписів п.п. 170.2.6. п. 170. 2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженій наказом ДПС України від 21.12.2012 р. № 1160 визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

За наведених обставин суд не погоджується із висновком податкового органу про порушення позивачем приписів п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, а саме: завищення суми витрат на придбання інвестиційного активу на загальну суму 5300900,00 грн., оскільки відповідачем не надано, а судом при розгляді справи не добуто доказів, які б свідчили про відсутність витрат, що понесені позивачем на придбання інвестиційного активу.

Посилання відповідача на акт від 31.05.2011р. №997/23-0-33-/33899837 Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів, в якому містяться дані про те, що статутний капітал підприємства станом на 16.05.2009 р. складає 0, 1 тис. грн. не приймається до уваги, оскільки збільшення статутного капіталу ПП «Валмер» відбулося у 2010 році.

Також, посилання відповідача на дані, що містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про те, що розмір статутного фонду ПП «Валмер» становить 100, 0 грн. не можуть бути доказом відсутності факту внесення грошових коштів позивачем до статутного фонду, оскільки згідно витягу № 18568513 станом на 23.04.2014 р., дані про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування зазначено: 100, 00 грн. 01.01.2012 р. Як вбачається з матеріалів справи позивач станом на 01.01.2012 року вже не був засновником підприємства.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню, а в частині визнання протиправними дій - такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1351729, 50 грн. (один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча сімсот двадцять дев'ять гривень 50 копійок), в тому числі 901153, 00 грн. (дев'ятсот одна тисяча сто п'ятдесят три гривні) за основним платежем та 450576, 50 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.