Постанова

від 25.04.2014 по справі 826/3058/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2014 року № 826/3058/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейд» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про за участю:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №16326552206 представника позивача Щиглик Ю.М., представників відповідача Стеценка М.В., Браславської О.М., Семенище О.І.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Гермес-Трейд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №16326552206, яким нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 14 007,33 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 25.04.2014 р. сторони прибули.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.04.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 30.04.2014 р.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 22.01.2014 року №46/26-55-22-06/34882274 щодо порушення позивачем норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №16326552206, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що ним не порушено законодавчо встановлений строк поставки товару за міжнародним контрактом (90 днів), оскільки товар фактично перетнув митний кордон України і потрапив під митний контроль, що підтверджується відповідними митними деклараціями з відбитком штампа «Під митним контролем». Правову позицію позич обґрунтовує з посиланням на норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Митного кодексу України, звертає увагу, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, фактом поставки можна вважати товаросупровідні документи з відбитком штампа «Під митним контролем».

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих представниками в судових засіданнях. Позиція відповідача полягає в обґрунтованості висновків акту перевірки від 22.01.2014 року №46/26-55-22-06/34882274 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №16326552206. Так, відповідачем встановлено, що станом на 21.01.2014 р. товар від нерезидента надійшов згідно митних декларацій на загальну суму 129 225,00 дол. США (еквів. 1032895,43 грн.) та, з урахуванням перерахованих позивачем коштів за контрактом, дебіторська заборгованість становить 41 725,00 дол. США (еквів. 333 507,93 грн.), граничний термін надходження імпортного товару - 08.01.2014 р.

На думку відповідача, у разі наявності на момент проведення документальної перевірки у імпортера лише товаросупровідних або товарно-транспортних документів, із зазначенням дати перетину (ввезення) такими товарами митного кордону України, але при відсутності належним чином оформленої митної декларації типу ІМ-40, до резидента має застосовуватись відповідальність , передбачена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Трейд», зареєстровано як юридичну особу Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.01.2007 року, ідентифікаційний код юридичної особи 34882274, що підтверджено матеріалами справи. До видів діяльності ТОВ «Гермес-Трейд» за КВЕД відносяться виробництво тари з пластмас (основний), виробництво інших виробів із пластмас, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері права.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 22.01.2014 №134/26-55-22-06, згідно пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 22.01.2014 №246, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гермес-Трейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за договором № GDJX20130426А від 29.04.13 з фірмою «GUANGDONG JINXIN MACHINERI CO., LTD» (Китай).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 22.01.2014 №46/26-55-22- 06/34882274, яким встановлено, що ТОВ «Гермес-Трейд» (покупець в особі директора Дебенюка Сергія Володимировича) укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт № GDJX20130426А від 29.04.13 з фірмою «GUANGDONG JINXIN MACHINERI CO., LTD» (Китай) (продавець в особі Саі Jianwei) щодо придбання товару автоматичної гідравлічної термоформовочної і екструзіонної лінії. Базова вартість контракту становить 208 950,00 дол. США. Умови оплати: 20% вартості контракту згідно інвойсу, 80% оплата через 90 днів по факту доставки установки та тестування всього обладнання.

На виконання вимог контракту позивачем перераховано нерезиденту фірмі «GUANGDONG JINXIN MACHINERI CO., LTD» (Китай) валютні кошти в загальній сумі 170 950,00 дол. США. Товар (промислове обладнання) від нерезидента надійшов згідно митних декларацій на загальну суму 129 225,00 дол. США.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 41 725,00 дол. США, граничний термін надходження товару - 08.01.2014 р., чим порушено статтю 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару на територію України від фірми нерезидента за контрактом № GDJX20130426А від 29.04.2013 р. у сумі 41 725,00 дол. США, кількість днів прострочення - 13.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №49126552207, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20620,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №16326552206, яким нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 14 007,33 грн.

Рішенням від 25.03.2014 р. ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Гермес-Трейд» від 14.02.2014 р. скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №16326552206 - без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перга). Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина четверта).

Положеннями Постанов Правління Національного банку України від 16.11.2012 р. № 475, від 14.05.2013 р. № 163, від 14.11.2013 р. № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

При розгляді справи судом встановлено, що на виконання умов контракту № GDJX20130426А від 29.04.2013 р. позивач сплатив постачальнику грошові кошти в розмірі 170 950,00 дол. США згідно платіжного доручення № 1 від 23.08.2013 р. на суму 60 000,00 дол. США та згідно платіжного доручення № 1 від 10.10.2013 р. на суму 110 950,00 дол. США.

В рахунок перерахованих позивачем платежів на митну територію України прибув вантаж, а саме:

- вантаж на суму 39 325,00 дол. США прибув в зону діяльності Київської регіональної митниці на митний кордон України 12.08.2013 року, що підтверджено митною декларацією № 100270000/2013/173664. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на митній декларації та інших товаросупровідних документах з відповідною датою 12.08.2013,

- вантаж на суму 39 325,00 дол. США прибув в зону діяльності Київської регіональної митниці на митний кордон України 13.09.2013 року, що підтверджено митною декларацією № 100270000/2013/208046. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на митній декларації та інших товаросупровідних документах з відповідною датою 13.09.2013,

- вантаж на суму 56 800,00 дол. США прибув в зону діяльності Київської регіональної митниці на митний кордон України 15.10.2013 року, що підтверджено митною декларацією № 100270000/2013/180972. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на митній декларації та інших товаросупровідних документах з відповідною датою 15.10.2013 р.,

- вантаж на суму 33 100,00 дол. США прибув в зону діяльності Київської регіональної митниці на митний кордон України 12.12.2013 року, що підтверджено митною декларацією № 00270001/2013/236870. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на митній декларації та інших товаросупровідних документах з відповідною датою 12.12.2013 р.

Однак, суд вважає невірними твердження позивача про своєчасність надходження товару за контрактом на територію України.

Так, відповідно до пп. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України це - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку. Випуск товарів - надання органом доходів і зборів права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

В свою чергу, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пп. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно митної декларації № 100270000/2013/173664 від 12.08.2013 р. вантаж на суму 39 325,00 дол. США прибув в зону діяльності Київської регіональної митниці на митний кордон України 12.08.2013 року та знаходиться на зберіганні згідно договору відповідального зберігання № 126с від 14.08.2013 р., укладеного ТОВ «Гермес-Трейд» з Київською міжрегіональною митницею.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Митного кодексу України іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3.3. розділу 3 Постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:

отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД.

При проведенні перевірки відповідачем за результатами опрацювання програми «Митниця» бази даних АІС «Податки» встановлено, що митна декларація № 100270000/2013/173664 від 12.08.2013 р. у вказаному реєстрі відсутня.

Таким чином, вірним є твердження відповідача, що митна декларація № 100270000/2013/173664 від 12.08.2013 р. належним чином не оформлена, а товар не набув статусу українського та не випущений у вільний обіг. Відтак, до позивача повинна застосовуватись відповідальність, передбачена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких підстав суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 04.02.2014 року №16326552206 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. О. Маруліна