Постанова

від 29.04.2014 по справі 804/3721/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р. Справа №804/3721/14 10 год. 35 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О. за участю представника позивача Водоп'янова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

13 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД», за результатами якої складено акт від 28 січня 2014 року №58/20-36-22-03-07/38160508 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38160508) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 вересня 2013 року по 30 листопада 2013 року;

- визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування (виключення) на підставі акту від 28 січня 2014 року №58/20-36-22-03-07/38160508 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38160508) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 вересня 2013 року по 30 листопада 2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система «Податковий блок» та інших електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інмарко ЛТД» у податкових деклараціях за період вересень 2013 року - листопад 2013 року;

- зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38160508), зазначених останнім в податкових деклараціях з вересня 2013 року по листопад 2013 року.

В обґрунтування позову зазначено:

- позивач не погоджується з діями відповідача щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони є протиправними. Разом з тим, у межах спірних правовідносин відповідачем зустрічної звірки ТОВ «Інмарко ЛТД» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки;

- під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Інмарко ЛТД» Індустріальна ОДПІ м. Харкова фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Зміст акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить, що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку ТОВ «Інмарко ЛТД», при цьому перевірку проведено, зокрема, на підставі інформаційних баз даних - АІС «Податки», АС «Аудит», АС «Співставлення ПК та ПЗ» тощо;

- відповідачем не зазначено жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

- позивач зазначив, що в акті неправомірно припущено, що правочини між ТОВ «Інмарко ЛТД» та його контрагентами-покупцями/постачальниками здійснені без мети настання реальних правових наслідків, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, та нібито є нікчемними;

- установчі документи позивача чи/або контрагентів не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація товариства не скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому не має жодних підстав вважати договори недійсними (нікчемними);

- невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що:

- позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення прав, свобод чи інтересів;

- дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції;

- інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів в тому числі під час проведення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України;

- тимчасовим регламентом не передбачено технічної можливості формування якихось виписок чи витягів з ІС «Податковий блок», а також будь-якого іншого способу доступу до відомостей вказаного програмного продукту інакше ніж через оформлення прав користувача;

- під поняттям «коригування» розуміється «зміна» або «виправлення». Контролюючий орган об'єктивно не може надати докази коригування даних податкової звітності позивача за результатами складання акту перевірки, оскільки таке коригування не здійснюється та здійснюватись не може. Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є коригуванням податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - про проведення перевірки, про її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, які він самостійно визначив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова було направлено запит до платника податків про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарської діяльності № 5904/10/20-36-15-01-14 від 19.11.2013 року. Поштовий конверт повернувся 18.12.2013 року з позначкою «нет такого адреса».

Фахівцями Індустріальної ОДПІ м. Харкова було складено акт від 28.01.2014 року №58/20-36-22-03-07/38160508 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інмарко ЛТД», код ЄДРПОУ 38160508 щодо документального підтвердження господарських відносин та їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-листопад 2013 року».

Актом від 28.01.2014 року встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, види, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Згідно наданої інформації СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області підприємство ТОВ «Інмарко ЛТД» не знаходиться за податковою адресою: 61046, м. Харків, проспект Московський 259.

Згідно висновків акту звіркою ТОВ «Інмарко ЛТД» встановлено порушення частини 1 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Інмарко ЛТД» до реальних вигодонабувачів за період 01.09.2013 року по 30.11.2013 року по ланцюгу постачання. Звіркою ТОВ «Інмарко ЛТД» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями визначених в акті за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 73.5 ст.73 Податкового кодексу України органам державної податкової служби з метою отримання податкової інформації надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюватися між ними, для з'ясування їх реальності га повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином, судом встановлено, що контролюючим органом здійснені заходи до проведення звірки ТОВ «Інмарко ЛТД», у вищенаведеному порядку, а не документальної невиїзної позапланової перевірки, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Інмарко ЛТД».

Поряд з цим, «Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» затверджені наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року №236 (далі - Наказ №236). Додатком №3 до Наказу №236 затверджено зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Пунктом 15 додатку №3 передбачено, що при проведені аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, у разі наявності зазначається інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом - ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Суд погоджується із доводом позивача про те, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Наказу №236 встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачено можливість здійснювати висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Поряд з цим, судом не встановлено, що контролюючий орган здійснив заходи в порядку пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України. Так, згідно вказаної норми, органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому, платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме, постановою від 27.12.2010 року №1232.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

«Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232, визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Складання акту за результатами проведеної зірки чинним законодавством не передбачено.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Як вбачається зі змісту складеного акту про неможливість проведення зустрічної звірки, висновки відповідача не містять посилання на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. В акті перевірки не наведено встановлення у належний спосіб фактів суперечності первинних документів на господарські операції законодавчим та нормативним актам; також, позивачу не надано можливості надати такі первинні документи та підтвердити дійсне здійснення господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до статті 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу 5 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для корегування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок або звірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Слід зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що виключає можливості застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування у податковому обліку податкових зобов'язань та кредиту за результатами проведеної перевірки) до моменту донарахування платникові податку податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було кориговано показники відповідної податкової звітності позивача, тобто дії відповідача стосовно внесення змін до електронної бази даних щодо результатів автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині спірних обставин є протиправними і саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

При цьому, не є обґрунтованими доводи відповідача, що вказана автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки за нормами статті 74 Податкового кодексу України ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, і для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Здійснення відповідачем коригування показників податкової звітності позивача як платника податків має негативний наслідок для підприємства, оскільки система АС «Податковий блок» та підсистема «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено корегування показників, задекларованих позивачем у податкових деклараціях, в ІС «Податковий блок» та підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту акт від 28 січня 2014 року №58/20-36-22-03-07/38160508, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування (виключення) на підставі Акту від 28 січня 2014 року №58/20-36-22-03-07/38160508 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38160508) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 вересня 2013 року по 30 листопада 2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інмарко ЛТД» у податкових деклараціях за період вересень 2013 року - листопад 2013 року.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Інмарко ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38160508), зазначених останнім в податкових деклараціях з вересня 2013 року по листопад 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21 квітня 2014 року.

Суддя І.О. Верба