Ухвала

від 29.09.2015 по справі 804/3721/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2015 р. м. Київ К/800/15278/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року

у справі №804/3721/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» (надалі - ТОВ «Інмарко ЛТД»)

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - Індустріальна ОДПІ м.Харкова)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Інмарко ЛТД», за результатами якої складено акт від 28.01.2014р. №58/20-36-22-03-07/38160508 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інмарко ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.09.2013р. по 30.11.2013р.;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова щодо коригування (виключення) на підставі акту від 28.01.2014р. №58/20-36-22-03-07/38160508 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інмарко ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.09.2013р. по 30.11.2013р., з електронної бази даних «Автоматизована система «Податковий блок» та інших електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інмарко ЛТД» у податкових деклараціях за період вересень 2013 року - листопад 2013 року;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Інмарко ЛТД», зазначених останнім в податкових деклараціях з вересня 2013 року по листопад 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Індустріальної ОДПІ м.Харкова щодо коригування (виключення) на підставі акту від 28.01.2014р. №58/20-36-22-03-07/38160508 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інмарко ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.09.2013р. по 30.11. 2013р., з електронної бази даних «Автоматизована система «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інмарко ЛТД» у податкових деклараціях за період вересень 2013 року - листопад 2013 року; зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Інмарко ЛТД», зазначених останнім в податкових деклараціях з вересня 2013 року по листопад 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19.03.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015р. та залишити силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Індустріальна ОДПІ м.Харкова зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем складено акт від 28.01.2014р. №58/20-36-22-03-07/38160508 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інмарко ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин та їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-листопад 2013 року», в якому вказано про порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст.ст.215, 216, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Інмарко ЛТД» до реальних вигодонабувачів за період 01.09.2013 року по 30.11.2013р. по ланцюгу постачання. Звіркою ТОВ «Інмарко ЛТД» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями визначених в акті за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Задовольняючі позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було здійснено коригування показників податкової звітності в інформаційній базі. При цьому, судом встановлено, що контролюючим органом здійснено заходи по проведенню зустрічної звірки позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки задоволенню не підлягають.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внесення податковим органом до електронної бази інформації, вказаної в акті, є службовою діяльністю працівників податкової інспекції з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями не порушуються, то позовні вимоги є безпідставними.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до п.73.5 ст.3 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки, зустрічної звірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такого податкового контролю для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

Так, в обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Інмарко ЛТД» посилалось, зокрема, протиправність дій податкового органу щодо порядку проведення зустрічної звірки.

Проте такі доводи не були досліджені судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи.

Натомість, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року у справі №21-102во05 суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Поряд з цим, необхідно враховувати, що способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №21-511а14.

Отже, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, звернути увагу на правомірність призначення підстав для проведення зустрічної звірки та дій контролюючого органу щодо проведення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 КАС України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інмарко ЛТД» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І.Цвіркун