Постанова

від 23.04.2014 по справі 922/4274/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 922/4274/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Колективного підприємства "Монтажник" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2014 року у справі господарського суду Харківської області за позовом ОСОБА_4 до Колективного підприємства "Монтажник" про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 (далі - позивач), інтереси якого в суді представляв адвокат ОСОБА_5, звернувся до Колективного підприємства "Монтажник" (далі - відповідач) з позовом про скасування рішення засновників відповідача від 19 квітня 2013 року, на якому вирішено питання: щодо зміни керівництва підприємства; щодо загальної політики підприємства, зокрема, рішення щодо відчуження основних фондів товариства; скасовано рішення засновників відповідача від 29 травня 2013 року, яким затверджено склад правління; збільшено розмір статутного капіталу підприємства та затверджено нову редакцію статуту; скасовано заяви відповідача від 31 травня 2013 року про втрату установчих документів; скасовано рішення засновників відповідача від 10 червня 2013 року, яким змінено склад учасників підприємства; змінено юридичну адресу підприємства; затверджено нову редакцію статуту; скасовано рішення засновників відповідача від 29 червня 2013 року, яким звільнено з посади голови ревізійної комісії; звільнено з посади директора підприємства; затверджено керівний орган підприємства; виключено та прийнято до складу засновників нових членів; збільшено розмір статутного капіталу та затверджено нову редакцію статуту підприємства.

Позовні вимоги обгрунтовано нелегітимністю прийнятих загальними зборами рішень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення засновників Колективного підприємства "Монтажник" від 19 квітня 2013 року, на котрому було вирішено питання щодо зміни керівництва підприємства та вирішено питання щодо загальної політики підприємства, зокрема, прийнято рішення про відчуження основних фондів КП "Монтажник".

Скасовано рішення засновників КП "Монтажник" від 29 травня 2013 року, яким прийнято рішення про затвердження складу правління, про збільшення розміру статутного капіталу підприємства та затвердження нової редакції статуту.

Скасовано рішення засновників КП "Монтажник" від 10 червня 2013 року, яким змінено склад учасників підприємства, змінено юридичну адресу підприємства, затверджено нову редакцію статуту.

Скасовано рішення засновників КП "Монтажник" від 19 червня 2013 року, яким було прийнято рішення щодо: звільнення з посади голови ревізійної комісії, звільнення з посади директора підприємства, затвердження складу керівного органу підприємства, виключення та прийняття до складу засновників нових членів, збільшення розміру статутного капіталу та затвердження нової редакції статуту підприємства.

У решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2014 року апеляційну скаргу Колективного підприємства "Монтажник" залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Колективне підприємство "Монтажник" просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2014 року в частині скасування рішень зборів засновників підприємства та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Посилається на порушення судами норм ст. ст. 1, 12, 28, 36, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 20, 79, 80 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога про скасування рішень засновників Колективного підприємства "Монтажник", заявлена фізичною особою ОСОБА_4

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, фізичні особи можуть бути, зокрема, позивачем у господарському спорі виключно у визначених законом випадках.

Переглядаючи спір по суті та залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до статуту Колективного підприємства "Монтажник" останнє засновано кількома особами, а його статутний фонд розподілений на частки, встановлені статутом, а тому, з урахуванням положень ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", ст. 79 Господарського кодексу України та ст. 113 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що Колективне підприємство "Монтажник" за своїми правовими ознаками є господарським товариством, а даний спір - таким, що виник з корпоративних правовідносин, та, відповідно, таким, що підвідомчий господарським судам України.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Поряд з цим, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо сторонами спору є фізичні особи.

Правові ознаки та регулювання діяльності господарських товариств визначено гл. 8 Цивільного кодексу України, гл. 9 розділу ІІ Господарського кодексу України, Законом України "Про господарські товариства".

За ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Також нормами чинного законодавства визначено вичерпний перелік форм (видів) господарських товариств.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 Цивільного кодексу України господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю.

Статтею 80 Господарського кодексу України до господарських товариств віднесено: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

За ч. 3 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" до господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Колективне підприємство до визначеного наведеними нормами переліку не включено.

Наведене не враховано судами попередніх інстанцій.

Враховуючи те, що Колективне підприємство "Монтажник" не є господарським товариством, а процесуальним законом до підвідомчості господарських судів не віднесено розгляд справ у спорах, пов'язаних з діяльністю та управлінням інших суб'єктів господарювання, сторонами у яких є фізичні особи, даний спір не є корпоративним, та, з урахуванням суб'єктного складу сторін, не є таким, що підвідомчий господарським судам України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про можливість розгляду даного спору по суті заявлених вимог за правилами господарського судочинства, оскільки даний спір не підлягає розгляду господарськими судами, що свідчить про наявність підстав для припинення провадження у справі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд припиняє провадження у справі.

Крім того, судами попередніх інстанцій помилково зазначено позивачем адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4, оскільки звернення до суду з позовом має на меті саме захист прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_4, який і є позивачем у даному спорі.

Враховуючи викладене, прийняті у справі судові рішення визнати законними та обгрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню на підстав п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 6 лютого 2014 року.

Припинити провадження у справі.

Головуючий Т. Козир

Судді Н. Губенко

Л. Іванова