Ухвала

від 18.03.2014 по справі 7/133а/5006

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року м. Київ К/9991/8046/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Господарського суду Донецької області від 07.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 у справі № 7/133а (7/133а/5006) за позовом Підприємства Єнакіївської виправної колонії № 52 до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Підприємство в судовому порядку оскаржило податкові повідомлення-рішення від 21.11.2006 № 0005071510/0, від 21.11.2006 № 0005081510/0 та від 21.11.2006 № 0005061510/0, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на загальну суму 17 735,62 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Рішення обґрунтовано тим, що дані звітів Підприємства про використання води не відповідають значенням, відзначених в абонентських картах, у яких фіксується фактичне використання води підприємством, з тих підстав, що звіт в одному бланку об'єднує спільні дані двох установ: Єнакієвська виправна колонія № 52 та Підприємство Єнакієвська виправна колонія № 52, що також підтверджено результатами судової економічної експертизи.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що дані обсягу фактично використаної води у розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів повинні співпадати з даними фактично використаної води, вказаними у звіті про використання води. Однак, на думку контролюючого органу, позивачем до розрахунку внесено дані про використання води лише на виробничі потреби, а не дані про фактично використану воду, оскільки, Підприємство використовує воду не лише для питних та санітарно-гігієнічних потреб, а й для здійснення господарської діяльності та утримання засуджених.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено що 28.12.2003 між Державним обласним комунальним підприємством «Донецькоблводоканал» (Підприємство питного водопостачання) та Підприємством Єнакіївської виправної колонії № 52 укладено договір № 55/1 на надання послуг з питного водопостачання. Договір з аналогічними умовами, між тим ж сторонами укладено 30.12.2005.

Відповідно зазначених договорів Підприємство питного водопостачання подає у межах узгоджених об'ємів та узгодженого щомісячного графіку, а позивач приймає узгоджений об'єм наданої води, використовує її і сплачує послуги у відповідності з діючими тарифами, умовами даного договору. Умовами договорів також передбачено: режим, об'єми та порядок надання послуг з питного водопостачання, якість води, об'єми та порядок надання послуг з водовідведення та інші умови.

Судами також встановлено, що працівниками Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Підприємства щодо повноти нарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2004 рік, 2005 рік та І і ІІ квартали 2006 року, за наслідками якої складено акти про результати камеральної перевірки від 02.11.2006 № 2078/753/15-11-8/08679876, № 2077/754/15-114-8/08679876, № 2076/755/14-115-8/08679876.

У ході зазначеної перевірки працівниками контролюючого органу встановлено, що позивачем занижено розмір податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на загальну суму 16 891,07 грн.

На підставі зазначених актів перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Так, відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 25 Водного кодексу України передбачено, що державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також діючих систем очищення стічних вод та їх ефективність тощо.

Відповідно до пп. 1.7-7.7 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки та ядерної безпеки України, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод" (п.1.7 Інструкції).

За приписами п. 2.1 Інструкції платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому законодавством порядку, від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

Відповідно до п.1.3 Наказу Державного комітету статистики України від 30.09.1997 №230 «Про затвердження форми державної статистичної звітності №2-ТП (водгосп)», зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.10.99 за №480/2284 (далі - Наказ № 230) всі водокористувачі зобов'язані в термін, вказаний органами Держводгоспу України, але не пізніше 5 числа, наступного за звітним кварталом, подати звіти форми №2-ТП (водгосп) про використання води регіональним органам Держводгоспу України. Водокористувачі складають статистичний звіт про використання водокористувачами органам державної податкової служби одночасно з подачею форм розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору для потреб гідроенергетики. На підставі даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) органи державної податкової служби перевіряють фактичні обсяги використаної води, джерело водопостачання, ліміти використання води, втрати вод в їх системах водопостачання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, за адресою 86489, Донецька область, смт. Оленівка, м. Єнакієве, вул. Ялтинська, 2 «а» зареєстровано дві різні юридичні особи, а саме - Підприємство Єнакієвської виправної колонії № 52 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (ідентифікаційний код - 08679876) та Єнакієвська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 52) (ідентифікаційний код 08563151) (а.с. 33-36), що здійснюють різні види діяльності.

Таким чином, за однією юридичною адресою зареєстровано дві різні юридичні особи та здійснюють різні види діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємством до контролюючого органу щоквартально подавались звіти про використання води по формі №2-ТП, у яких позивач зазначав нарахування та сплату виходячи з фактичної кількості спожитої саме ним води, без врахування показників об'єму спожитої води Єнакієвської виправною колонією Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області.

Також, у справі призначалася та проводилася судова економічна експертиза. Згідно висновку експерта від 08.10.2010 № 177/24, дані звітів Підприємства про використання води не відповідають значенням, відзначених в абонентських картах, у яких фіксується фактичне використання води підприємством, оскільки об'єм використаної води, зазначений у звітах, значно перевищує дані абонентських карток, тому дані звітів про використання води не відповідають даним про її фактичне використання відображеним в первинних документах обліку і не можуть бути використані при обчисленні збору за спеціальне водокористування з метою встановлення фактичного обсягу спожитої води.

При цьому, експертом зроблено висновок, з яким погодились суди попередніх інстанцій, що документи обліку об'єму спожитої води, абонентні картки обліку водопостачання, рахунки на сплату послуг із водопостачання та водовідведення містять дані щодо кількості спожитої води, на підставі яких позивачем було зроблено розрахунки суми збору за спеціальне використання водних ресурсів у 2004 році, 2005 році та 1 і 2 кварталах 2006 року, відповідають даним, отриманим експертом в результаті дослідження первинних документів, а отже висновок про заниження позивачем збору за спеціальне використання водних ресурсів є безпідставним.

Отже, враховуючи вищезазначене суд касаційної інстанції, погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачеві податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області відхилити.

Постанову Господарського суду Донецької області від 07.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 у справі № 7/133а (7/133а/5006) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко