Постанова

від 16.04.2014 по справі 826/2046/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2014 року 12:02 № 826/2046/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Бут Д.В., відповідача - Фатьянова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальною «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2014 року № 0000053720, № 0000063720, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (далі - ТОВ «АСТІ (Україна)», позивач) з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2014 року № 0000053720, № 0000063720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ФГ «Оксана» та іншими підприємствами, що підтверджується складеними за результатами їх діяльності первинними документами.

Окрім цього, позивач також зазначає, що висновки викладені в акті перевірки від 20 грудня 2013 року № 1487/4050/37-20/20027449 ґрунтуються лише на акті про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, втім під час перевірки не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог норм законодавства, які б позбавляли позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відповідно на бюджетне відшкодування.

Також, відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2013 року, оскільки факт оплати товарів підтверджено належними первинними документами.

А тому, враховуючи зазначене, позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000053720, № 0000063720 є протиправними, а отже - підлягають скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АСТІ (Україна)» (код ЄДРПОУ 20027449) зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 21 серпня 1999 року (свідоцтво про державну реєстрацію № 008459). Місцезнаходження ТОВ «АСТІ (Україна)»: м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 16-А.

ТОВ «АСТІ (Україна)» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09 вересня 1999 року.

Згідно свідоцтва № 100331135 від 04 квітня 2011 року позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 200274426590).

До видів діяльності ТОВ «АСТІ (Україна)» за КВЕД відповідно до Довідки АБ № 518914 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) від 06.08.2012 року відносяться: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «АСТІ (Україна)» (код ЄДРПОУ 20027449) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 20 грудня 2013 року № 1487/4050/37-20/20027449.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 185.1 ст. 185. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за серпень 2013 року на суму ПДВ 507 459, 00 грн., за вересень 2013 року на суму ПДВ 125 975, 00 грн.

- п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2013 року на суму ПДВ 4 478 355, 00 грн., яке підлягає зменшенню.

24 грудня 2013 року ТОВ «АСТІ (Україна)» подано до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників заперечення ( вих. № 49821) на акт перевірки 20 грудня 2013 року № 1487/4050/37-20/20027449, за результатами розгляду яких рішенням від 15 січня 2014 року за № 1442/10/37.2-17 відповідач висновки акту залишив без змін.

20 січня 2014 року на підставі вказаного вище акту перевірки Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000053720, яким відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58, глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями ТОВ «АСТІ (Україна)» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 4 478 355, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2 239 177, 50 грн.;

- № 0000063720, яким відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58, глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 185.1 ст. 185. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями ТОВ «АСТІ (Україна)» зменшено сум від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 125 975, 00 грн.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Як встановлено матеріалами справи позивачу зменшено суму від'ємного значення та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість з податку на додану вартість за вересень 2013 року за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема, з ФГ «Оксана».

При цьому, як вбачається з акту перевірки 20 грудня 2013 року № 1487/4050/37-20/20027449 його висновки складені на підставі акту Чаплинського відділення Скадовської ОДПІ від 05.12.2013 року № 181/220/21288505 «Про неможливість проведення зустрічної звірки фермерського господарства «Оксана» (код за ЄДРПОУ 21288502) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та постачальниками за період з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року», відповідно до якого не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій, встановлено відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу у розумінні ст. 134 та ст. 185 Податкового кодексу України, та як в результаті не підтверджено правомірності формування податкового кредиту підприємствам-покупцям по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» за період, що перевірявся. Вказаним актом також встановлено, що ФГ «Оксана» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам (кінцевим покупцям), оскільки фінансово-грошові потоки ФГ «Оксана» від покупців транзитом направлені на підприємства, що є платниками ПДВ та сплачують його до бюджету (або відшкодовують), а використання спеціального режиму оподаткування з ПДВ останнім, дає можливість уникнути оподаткування по ПДВ.

Втім, судом не береться до уваги посилання відповідача на зазначений вище акт перевірки, як докази нікчемності укладення правочинів між позивачем та його контрагентом, з огляду на наступне.

В підтвердження реальності господарських операцій, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартітсь, позивачем надано суду:

- договір № 505/1-088340 від 17.08.2013 року, укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000003 від 17.08.2013р., видаткову накладну № РН-0000088 від 17.08.2013р., податкову накладну №88/2 від 17.02.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0052 від 17.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні: БЗС №582383 від 17.08.2013р.; БЗС №582381 від 17.08.2013р., картку аналізу зерна №157 від 19.08.2013р. та складську квитанцію АФ №857059 від 19.08.2013р.;

- договір № 505/1-088395 від 18.08.2013 року, укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 18.08.2013р., видатку накладну №РН-0000087 від 18.08.2013р., податкову накладну №87/2 від 18.02.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0062 від 18.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні: БЗС №582437 від 17.08.2013р.; БЗС №582380 від 18.08.2013р., БЗС №582402 від 17.08.2013р. БЗС Ч>582401 від 17.08.2013р., БЗС №582385 від 18.08.2013р., БЗС №582384 від 18.08.2013р., БЗС № 582386 від 17.08.2013р., БЗС №582387 від 17.08.2013р., картку аналізу зерна №210 від 18.08.2013р., та складську квитанцію АФ №857056 від 19.08.2013р.;

- договір №505/1-089813 від 23.09.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000069 від 23.09.2013 року, видаткову накладну №РН-0000481 від 23.09.2013р., податкову накладну №481/2 від 23.09.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0244 від 23.09.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні БЗС №583812 від 22.09.2013р., картку аналізу зерна №867 від 23.09.2013р., та складську квитанцію АФ №905191 від 24.09.2013р.;

- договір №505/1-089788 від 21.09.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000067 від 21.09.2013р., видаткову накладну №РН-0000132 від 21.09.2013р., податкову накладну №132/2 від 21.09.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0241 від 21.09.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні БЗС №584553 від 20.09.2013р., картку аналізу зерна №864 від 21.09.2013р., та складську квитанцію АФ №905183 від 23.09.2013р.;

- договір №505/1-089182 від 04.09.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактури №СФ-0000043 від 04.09.2013р., видаткову накладну №РН-0000128 від 04.09.2013р., податкову накладну №128/2 від 04.09.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0191 від 04.09.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні АСМ №18946 від 03.09.2013р., АСМ №18943 від 03.09.2013р., АСМ №18941 від 03.09.2013р., картку аналізу зерна №697 від 04.09.2013р., та складську квитанцію АФ №897848 від 05.09.2013р.;

- договір №505/1-089137 від 03.09.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000042 від 03.09.2013р., видаткову накладну №РН-0000127 від 03.09.2013р., податкову накладну №127/2 від 03.09.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0184 від 03.09.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні БЗС №582392 від 03.09.2013р., АСМ №18938 від 03.09.2013р., АСМ №18944 від 03.09.2013р., картку аналізу зерна №687 від 03.09.2013р., та складську квитанціє АФ №897841 від 04.09.2013р.;

- договір №505/1-089083 від 02.09.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000040 від 02.09.2013р., видаткову накладну №РН-0000125 від 02.09.2013р., податкову накладну №125/2 від 02.09.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0176 від 02.09.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні АСМ №18940 від 02.09.2013р., АСМ №18960 від 02.09.2013р., БЗС №582389 від 01.09.2013р., БЗС №582390 від 01.09.2013р. БЗС №584116 від 01.09.2013р., БЗС №584117 від 31.08.2013р., картку аналізу зерна №669 від 02.09.2013р., та складську квитанцію АФ №897826 від 03.09.2013р.;

- договір №505/1-089023 від 30.08.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунки-фактури №СФ-0000036 від 31.08.2013р., №СФ-0000035 від 30.08.2013р., видаткові накладні №РН-0000121 від 31.08.2013р., №РН-0000120 від 30.08.2013р., податкові накладні №121/2 від 31.08.2013р., №120/2 від 30.08.2013р., Реєстри прийнятого зерна №0168 від 31.08.2013р., №0161 від 30.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні БЗС №584124 від 30.08.2013р., БЗС №584121 від 30.08.2013р., БЗС №584118 від 29.08.2013р., картку аналізу зерна №634 від 31.08.2013р., та складські квитанції АФ №897829 від 03.09.2013р., АФ №897828 від 03.09.2013р.;

- договір №505/1-088976 від 29.08.2013р, укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру №СФ-0000032 від 29.08.2013р., видаткову накладну №РН-0000117 від 29.08.2013р., податкову накладну №117/2 від 29.08.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0157 від 29.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні БЗС №584113 від 29.08.2013р., БЗС №582416 від 28.08.2013р., БЗС №582409 від 28.08.2013р., картку аналізу зерна №590 від 29.08.2013р., та складську квитанцію АФ №897835 від 04.09.2013р.;

- договір №505/1-088911 від 28.08,2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактури №СФ-0000030 від 28.08.2013р., видаткову накладну №РН-0000115 від 28.08.2013р., податкову накладну №115/2 від 28.08.2013р., Реєстр прийнятого зерна №0152 від 28.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні: 01АА №769977 від 28.08.2013р., 01АА №769978 від 28.08.2013р, картку аналізу зерна №576 від 28.08.2013р., та складську квитанцію АФ №897802 від 30.08.2013р.;

- договір №505/1-088883 від 27.08.2013р., та рахунку-фактури №СФ-0000026 від 27.08.2013р. підтверджується видатковою накладною №РН-0000111 від 27.08.2013р., податковою накладною №111/2 від 27.08.2013р., Реєстру прийнятого зерна №0144 від 27.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортних накладних: 01АА №769976 від 26.08.2013р., РКП №296761 від 26.08.2013р., що підтверджується карткою аналізу зерна №509 від 27.08.2013р., та складською квитанцією АФ №587136 від 28.08.2013р.;

- договір №505/1-088817 від 26.08.2013р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано рахунок-фактури №СФ-0000021 від 26.08.2013р., видаткову накладну №РН-0000106 від 26.08.2013р., податкову накладну №106/2 від 26.08.2013р., Реєстр прийнятого зерна №484 від 26.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК «Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні: РКП №296760 від 26.08.2013р., БЗС №581527 від 24.08.2013р., що підтверджується карткою аналізу зерна №484 від 26.08.2013р., та складську квитанцію АФ №587118 від 27.08.2013р.;

- договір №505/1-088432 від 19.08.2013 р., укладений між ФГ «Оксана» (Постачальник) та ТОВ «АСТІ (Україна)» (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити соняшник нестандартний, урожаю 2013 p., українського походження - (надалі -«Товар») насипом на умовах на умовах DAP згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: «Перевезення оплачено до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 117) (надалі - «Зерновий склад»), передбачених даним Договором. На виконання вказаного договору позивачем надано: рахунки-фактури №СФ-0000007 від 20.08.2013р., №СФ-0000004 від 19.08.2013р., №СФ-0000016 від 23.08.2013р., №СФ-0000012 від 22.08.2013р., №СФ-0000020 від 24.08.2013р., №СФ-000009 від 21.08.2013р., видаткові накладні №РН-0000092 від 19.08.2013р., №РН-0000089 від 19.08.2013р., №РН-0000101 від 23.08.2013р., РН-0000097 від 22.08.2013р., №РН-0000105 від 24.08.2013р., № РН-0000094 від 21.08.2013р.,податкові накладні №92/2 від 20.08.2013р., №89/2 від 20.08.2013р., №101/2 від 23.08.2013р., №97/2 від 22.08.2013р., №105/2 від 22.08.2013р., Реєстри прийнятого зерна №0087 від 20.08,2013р., №0071 від 19.08.2013р., №00116 від 23.08.2013р., №0103 від 22.08.2013р., №0125 від 24.08.2013р., №0090 від 21.08.2013р. (типова форма №ЗСХ-3) на зерновий склад ТОВ «ЗПК«Інтерагротранс», товарно-транспортні накладні БЗС №582399 від 20.08.2013р., БЗС №582400 від 20.08.2013р., БЗС №582398 від 19.08.2013р., БЗС №582432 від 18.08.2013р., БЗС №582482 від 18.08.2013р., БЗС №582441 від 17.08.2013р., БЗС №582438 від 17.08.2013р., БЗС №582439 від 17.08.2013р., БЗС №584526 від 23.08.2013р., БЗС №583005 від 22.08.2013р., АСМ №18891 від 22.08.2013р., БЗС №584505 від 21.08.2013р., РКП №296788 від 23.08.2013р., БЗС №584504 від 21.08.2013р., БЗС №583016 від 22.08.2013р., БЗС №583018 від 22.08.2013р., БЗС №583017 від 22.08.2013р., БЗС №582487 від 20.08.2013р., БЗС №582446 від 20.08.2013р., БЗС №582445 від 20.08.2013р., БЗС №533881 від 20.08.2013р., БЗС №583884 від 20.08.2013р., 01АА №775977 від 19.08.2013р., що підтверджується карткою аналізу зерна №375 від 22.08.2013р., БЗС №5830008 від 20.08.2013р., РКП №296751 від 20.08.2013р., БЗС №583889 від 20.08.2013р., картки аналізу зерна № 297 від 21.08.2013р., №2442 від 23.08.2013р., №375 від 22.08.2013р., № 453 від 24.08.2013 р., № 357 від 21.08.2013 р. та складські квитанції АФ №587162 від 21.08.2013р., АФ №857050 від 20.08.2013р., АФ №857130 від 28.08.2013р., АФ №857183 від 23.08.2013р., АФ №857120 від 27.08.2013р., АФ №857102 від 22.08.2013р.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Водночас, суд зазначає, що ФГ «Оксана», у періоді, який перевірявся було зареєстровано у встановленому законом порядку, володіло у повному обсязі правосуб'єктністю.

Окрім цього, умовами вказаних вище договорів передбачено, що ФГ «Оксана» є сільськогосподарським підприємством - виробником товару в розумінні п. 209.6 ст. 209 ПК України.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду копію листа Головного управління Держземагентсва у Херсонській області від 26.06.2013 року № 918/014-12, відповідно до якого ФГ «Оксана» має зареєстровані договори оренди земельних ділянок (згідно договорів оренди з власниками державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки) загальною площею - 4598,7891 га ріллі на території Роздоленкської сільської ради та копію декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2013 рік за земельні ділянки.

Таким чином, вказане вище свідчить, що ФГ «Оксана» є сільськогосподарським підприємством - виробником товару в розумінні п. 209.6 ст. 209 ПК України та спростовує висновки податкового органу про відсутність у вказаного товариства достатньої площі землі для вирощування продукції в задекларованих обсягах та відповідно технічних можливостей та виробничих витрат, які пов'язані з вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що відповідні пояснення посадових осіб ФГ «Оксана», які б свідчили про створення зазначеного суб'єкта без мети здійснення господарської діяльності відповідачем надано не було, як і доказів, які б ставили під сумнів достовірність наданих позивачем письмових документів.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Отже, використаний відповідачем акт про неможливість проведення зустрічної звірки ФГ «Оксана» не може бути врахований під час вирішення вказаної адміністративної справи, оскільки така звірка не проводилася, а її метою не було підтвердження факту фінансово-господарських відносин з позивачем.

Таким чином, за вказаних обставин, суд приходить до висновку про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача та його контрагента.

При цьому, інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з ФГ «Оксана» відповідачем суду не надано.

Отже, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Що стосується висновків відповідача про безпідставне віднесення сум ПДВ у розмірі 4 478 355, 00 грн. до податкового кредиту через відсутність зазначення у платіжних дорученнях та банківських виписках про перерахування коштів постачальниками за отримані товари/послуги повної інформації щодо реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків втановлюються Інструкцієюпро безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (далі - Інструкція № 22).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 22 розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Пунктом 2.1 Інструкції № 22 розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".

Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 22 платіжне доручення у разі розрахунків із застосуванням платіжних доручень оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно п. 3.8 Інструкції № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Аналіз вказаних вище норм не передбачає до платника таких обов'язкових вимог, як зазначення в платіжних дорученнях, зокрема в графі «призначення платежу» реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт.

При цьому, з наданих позивачем, в підтвердження факту проведення оплати за товари, роботи (послуг), банківських виписок вбачаються всі необхідні відомості, які дають змогу ідентифікувати господарські операції щодо яких перераховані кошти.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 4 478 355, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2 239 177, 50 грн. та зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 125 975, 00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000053720, № 0000063720 підлягають скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків та прийнятних рішень не надав жодних доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 459, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальною «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 20 січня 2014 року № 0000053720, № 0000063720.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на користь Товариства з обмеженою відповідальною «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 459, 00 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень, 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.04.2014 р.