Постанова

від 23.04.2014 по справі 826/2478/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2014 року 12:14 № 826/2478/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Курінського О.Г., Приходько А.В, відповідача - Анголенко О-М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШЕН БУД» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2013 року № 0006792270, № 0006782270, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕШЕН БУД» (далі - ТОВ «ФЕШЕН БУД», позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ФЕШЕН БУД» (код ЄДРПОУ 33398221) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263), ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543), ПП «Єврофасад-Черкаси» (код ЄДРПОУ 32881834) від 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за наслідками якої було складено акт від 01 червня 2013 року № 3641/1-22-70-33398221;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0006792270, на підставі якого збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «ФЕШЕН БУД» за платежем податок на додану вартість у сумі 381 311, 00 грн. та призначено штрафні санкції у сумі 95 328, 00 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0006782270, на підставі якого збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «ФЕШЕН БУД» за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 400 378, 00 грн. та призначено штрафні санкції у сумі 100 095, 00 грн.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вчинення дій по перевірці ТОВ «ФЕШЕН БУД» підлягають визнанню судом протиправними, оскільки відповідачем було розпочато перевірку не маючи на це права. Позивач зазначає, що копія наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату та місце проведення перевірки не було вручено уповноваженому представнику ТОВ «ФЕШЕН БУД». А тому, на думку позивача, податковий ревізор-інспектор не мав права приступати до проведення перевірки без виконання умов, передбачених ПК України щодо її проведення.

Окрім цього, позивач зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп», ТОВ «Метрос», ТОВ «Артель В.М.», ТОВ «ТВК «Приваткомресурс», ПП «Єврофасад-Черкаси», що підтверджується складеними за результатами його діяльності первинними документами.

Позивач звертає увагу, що на момент складання відповідних податкових накладних його контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, що свідчить про наявність у вказаних суб'єктів права на складання відповідних накладних.

Водночас, позивач також зазначає, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником до податкового кредиту. Вказане також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) та «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03).

А тому, враховуючи зазначене, позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0006792270, № 0006782270 є протиправними, а отже - підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «ФЕШЕН БУД» (код ЄДРПОУ 33398221) зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 21 березня 2005 року, запис в ЄДР № 10681020000004143. Податкова адреса ТОВ «ФЕШЕН БУД» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3.

ТОВ «ФЕШЕН БУД» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29 березня 2005 року за № 12898 та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно зі свідоцтвом від 07 листопада 2011 року № 200008772 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 333982226500).

До видів діяльності ТОВ «ФЕШЕН БУД» за КВЕД відносяться: 42.91 Будівництво водних споруд; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

ДПІ у Голосівському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ФЕШЕН БУД» (код ЄДРПОУ 33398221) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263), ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543), ПП «Єврофасад-Черкаси» (код ЄДРПОУ 32881834) від 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 01 червня 2013 року № 364/1-22-70-33398221.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 400378,00 грн., у тому числі: за півріччя 2012 року на суму 114834,00 грн., 3 квартали 2012 року на суму 174640,00 грн., 2012 рік на суму 110904,00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 381311,00 грн., у тому числі: за квітень 2012 року на суму 29793,00 грн., за травень 2012 року на суму 62235,00 грн., за червень 2012 року на суму 17338,00 грн., за липень 2012 року на суму 80080,00 грн., за серпень 2012 року на суму 59330,00 грн., за вересень 2012 року на суму 26913,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 27282,00 грн., за листопад 2012 року на суму 20972,00 грн., за грудень 2012 року на суму 57368,00 грн.

14 червня 2013 року на підставі акту перевірки від 01 червня 2013 року № 364/1-22-70-33398221 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0006782270, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзацем 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «ФЕШЕН БУД» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 500 473, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 400 378, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 100 095, 00 грн.;

- № 0006792270, яким згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзацем 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «ФЕШЕН БУД» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 476 639, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 381 311, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 95 328, 00 грн.

Незгода з вказаними рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірки обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ТОВ «ФЕШЕН БУД», виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Як встановлено судом, документальна позапланової невиїзної перевірки позивача була проведена на підставі наказу від 20 травня 2013 року № 1435.

Копію вказаного наказу та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 травня 2013 року № 6351/10/22-70 було вручено під підпис головному бухгалтеру ТОВ «ФЕШЕН БУД» Моложон Н.П., про що свідчить відповідна розписка, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже, дії контролюючого органу стосовно проведення перевірки підприємства позивача відповідають нормам податкового законодавства України.

Водночас, з приводу встановлених під час розгляду вказаної адміністративної справи фактів суд зазначає наступне.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконав вимоги вищевказаного законодавства щодо надіслання наказу та направлення до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, провів її та за результатами склав податкове повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов'язку зумовлюються, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень-рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов'язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені податковим органом в наслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Таким чином враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання, що визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки не буде мати наслідком поновленням порушених, на думку позивача, його охоронюваних законом прав та інтересів, оскільки така перевірка реалізована, а щодо позивача прийнято податкові повідомлення-рішення.

А тому, за вказаних вище обставин, вимога позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ФЕШЕН БУД» (код ЄДРПОУ 33398221) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263), ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543), ПП «Єврофасад-Черкаси» (код ЄДРПОУ 32881834) від 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за наслідками якої було складено акт від 01 червня 2013 року № 3641/1-22-70-33398221 задоволена бути не може.

Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2013 року № 0006792270, № 0006782270, винесених ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6 статті 138 ПК України).

Згідно із пунктом 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263), ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543), ПП «Єврофасад-Черкаси» (код ЄДРПОУ 32881834) в періоді, що перевірявся.

В підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду:

1) договори від 03 серпня 2012 року № ІПГ 20120803.2, від 22 серпня 2012 року № ІПГ 20120822.1, від 05 вересня 2012 року № ІПГ 20120905.3, від 01 жовтня 2012 року № ІПГ 20121001.1, від 01 листопада 2012 року № ІПГ 20121101.1, від 12 листопада 2012 року № ІПГ 20121112.1, від 20 листопада 2012 року № ІПГ 20121120.1, від 03 грудня 2012 року № ІПГ 20121203.1, від 10 грудня 2012 року № ІПГ 20121210.1, від 10 грудня 2012 року № ІПГ 20121210.2, укладені між ТОВ «ФЕШЕН БУД» (генпідрядник) та ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (субпідрядник), за умовами яких генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати:

- будівельні роботи на об'єкті «Готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, буд. 28-30 в Шевченківському районі м. Києва»;

- роботи з реконструкції виробничого корпусу № 1 під адміністративний корпус по вул. Північно-Сирецька, 1-3 у м. Києві (7 поверх);

- роботи з ремонту орендованих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 (5 поверх);

- роботи з ремонту нежитлових приміщень за адресою: Україна, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 14;

- роботи у офісних приміщеннях та коридорах на позн. + 7.200 адміністративно-побутового корпусу виробництва хлібобулочних виробів на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області;

- роботи з ремонту приміщень другого поверху будівлі (літера М) за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 16;

- будівельні роботи на об'єкті адміністративно-побутового корпусу виробництва хлібобулочних виробів на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області;

- роботи з реконструкції виробничого корпусу № 1 під адміністративний корпус по вул. Північно-Сирецька, 1-3 у м. Києві (реконструкція ганку);

2) договір про надання рекламних послуг від 02 квітня 2012 року, укладений між ТОВ «ФЕШЕН БУД» (замовник) та ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (виконавець), за умовами якого замовник дає завдання виконавцю, а виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, зазначених Договором, та відповідно до завдання замовника надати за плату замовнику наступні рекламні послуги: виготовлення макету банерів та розміщення рекламних банерів в мережі Інтернет;

3) договір на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 31 травня 2012 року № 24, укладений між ТОВ «ФЕШЕН БУД» (замовник) та ТОВ «Метрос» (виконавець), за умовами якого виконавець за дорученням замовника проводить рекламну компанію: реклама робіт та послуг, які є господарською діяльністю замовника на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету згідно з додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною;

4) договори від 10 квітня 2012 року № АР1204-1, від 20 квітня 2012 року № АР1204-2, від 23 квітня 2012 року № АР1204-3, від 24 квітня 2012 року № АР1204-4, від 25 квітня 2012 року № АР1204-5, від 03 травня 2012 року № АР1204-6, від 11 травня 2012 року № АР1204-7, від 11 травня 2012 року № АР1204-8, від 14 травня 2012 року № АР1204-9, від 14 травня 2012 року № АР1204-10, від 04 червня 2012 року № АР1204-11, від 04 червня 2012 року № АР1204-12, від 07 червня 2012 року № АР1204-13, від 03 липня 2012 року № АР1204-14, від 06 липня 2012 року № АР1204-15, від 09 липня 2012 року № АР1204-16, від 09 липня 2012 року № АР1204-17, від 09 липня 2012 року № АР1204-18, від 10 липня 2012 року № АР1204-19, від 10 липня 2012 року № АР1204-20, від 26 липня 2012 року № АР1204-21, від 01 серпня 2012 року № АР1204-22, від 15 серпня 2012 року № АР1204-23, від 28 вересня 2012 року № АР1204-24, від 18 жовтня 2012 року № АР1204-25, від 05 листопада 2012 року № АР1204-26, від 10 грудня 2012 року № АР1204-27, від 11 грудня 2012 року № АР1204-29, від 11 грудня 2012 року № АР1204-30, укладені між ТОВ «ФЕШЕН БУД» (генпідрядник) та ТОВ «Артель В.М.» (субпідрядник), за умовами яких генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати:

- ремонтні роботи на об'єкті: Нежитлові приміщення у адміністративному будинку за адресою: вул. Костянтинівська, 71Д у м. Києві;

- ремонтні роботи на об'єкті: Нежитлові приміщення у нежитловому будинку за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 14 у м. Біла Церква;

- ремонтні роботи на об'єкті: Приміщення у адміністративному будинку за адресою: вул. Костянтинівська, 71Д у м. Києві;

- ремонтні роботи на об'єкті: Приміщення у нежитловому будинку за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 14 у м. Біла Церква;

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт сходової клітини № 1 за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт приміщень 3-го поверху за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- ремонтні роботи на об'єкті: Улаштування фасаду будівлі за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- ремонтні роботи на об'єкті: Готельно-офісний комплекс за адресою: бул. Тараса Шевченка, 28-30 у м. Києві;

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт надбудови (63,7 м 2 ) за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт приміщень 5-го поверху за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 (демонтажні роботи);

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт приміщень 2-го поверху за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт приміщень 5-го поверху за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- ремонтні роботи на об'єкті: Ремонт приміщень 7-го поверху за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

- роботи по ремонту приміщень 2-го поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 16;

- роботи по ремонту приміщень (підвал) за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3;

5) договори від 05 липня 2012 року № ЄФЧ 0705/1, від 05 липня 2012 року № ЄФЧ 0705/2, від 23 липня 2012 року № ЄФЧ 0723/1, від 23 липня 2012 року № ЄФЧ 0723/2, від 07 серпня 2012 року № ЄФЧ 0807.1, від 09 серпня 2012 року № ЄФЧ 0809.2, від 02 листопада 2012 року № ЄФЧ 1102.1, від 07 листопада 2012 року № ЄФЧ 1107.2, укладені між ТОВ «ФЕШЕН БУД» (генпідрядник) та ПП «Єврофасад-Черкаси» (субпідрядник), за умовами яких генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати:

- роботи з ремонту приміщень в будинку, розташованому за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 14;

- роботи з ремонту приміщень на готельно-офісного комплексу за адресою: бул. Тараса Шевченка, 28-30 у м. Києві;

- будівельно-монтажні роботи з реконструкції виробничого корпусу за адресою: м. Буча, вул. Заводська, 2В;

- роботи з ремонту готельно-офісного комплексу за адресою: бул. Тараса Шевченка, 28-30 у м. Києві;

- роботи з будівництва котельної виробничої за адресою: м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 36;

- роботи з будівництва прибудови до нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Боярка, Київська область, вул. Хрещатик, 104-А.

На виконання вказаних договорів позивачем надано суду: акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, банківські виписки.

Однак, вказані документи, судом не приймаються, як належні докази формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, з огляду на наступне.

З досліджених вище договорів та доданих до них документів вбачається, що вони від імені ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» підписані ОСОБА_6 та ОСОБА_13, від імені ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» - ОСОБА_6, від імені ТОВ «Метрос» - ОСОБА_12, від імені ТОВ «Артель В.М.» - ОСОБА_14, від імені ПП «Єврофасад-Черкаси» - заступником директора Кисельовим В.О., що діє на підставі довіреності № ВРН№ 235382 від 08.11.2011 року.

Відповідачем в підтвердження нікчемності укладених позивачем з ПП «Єврофасад-Черкаси» (код ЄДРПОУ 32881834) правочинів надано письмовий доказ, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_11 (засновник ПП «Єврофасад-Черкаси»), відповідно до якого останній пояснив, що до діяльності вказаного підприємства ніякого відношення не має, нікого на здійснення фінансово-господарської діяльності не уповноважував.

При цьому, з наданого відповідачем листа СВ ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 25.04.2013 року № 3143 вбачається, що вказаним відділом здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 3201211003000004 за фактом фіктивного підприємництва, шляхом придбання (створення) ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263), ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543) за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до наданого листа, допитані в ході досудового слідства засновник та директор ТОВ «Метрос» ОСОБА_12 та засновник та директор ТОВ «ТВК «Приваткомресурс», ТОВ «Міжнарожна компанія «Інтерпрайм Груп» ОСОБА_6, пояснили, що зареєстрували вказані товариства за винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, жодних поставок товарів, робіт (послуг), як директори вказаних підприємств не здійснювали, первинних бухгалтерських, податкових, фінансово-господарських документів та податкових звітів не підписували.

Окрім цього, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року у справі № 754/13231/13-к ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України. Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення, в листопаді 2011 року ОСОБА_6, діючи спільно з невстановленою слідством особою, відносно якої зареєстроване кримінальне провадження, вчинив фіктивне підприємництво шляхом придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп», ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у конвертації безготівкових коштів в готівку, шляхом документального оформлення псевдогосподарських операцій, а також незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім цього, з акту перевірки позивача встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС складено акти:

- від 10 жовтня 2012 року № 782/22-6/31238263 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метрос» (код за ЄДРПОУ 31238263) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 червня 2012 року по 31 липня 2012 року»;

- від 08 листопада 2012 року № 909/2/22-6/31238263 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Метрос» (код за ЄДРПОУ 31238263) за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року»;

- від 01 березня 2013 року № 214/22-6/31238263 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метрос» (код за ЄДРПОУ 31238263) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2013 року»;

- від 01 березня 2013 року № 215/22-6/34956843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року»;

- від 28 грудня 2012 року № 1110/22-6/34956843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період квітень-червень 2012 року»;

- від 02 квітня 2013 року № 341/22.5-07/37848367 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 червня 2012 року по 31 жовтня 2012 року»;

- від 15 березня 2013 року № 265/22.5-07/37848367 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 червня 2012 року по 31 липня 2012 року та з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року».

Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС складено акт від 15 червня 2012 року № 220/22-05/36785144 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року».

Вказаними актами встановлена неможливість фактичного здійснення господарських операцій вказаних суб'єктів господарювання через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій вказаними суб'єктами господарювання щодо виконання робіт та надання послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пунктів 185.1,188.1,187.1 статей 185, 188, 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

З метою з'ясування обставин фінансово-господарської діяльності позивача судом у судове засідання викликалися для дачі пояснень, як свідки ОСОБА_13 (директор ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп»), ОСОБА_6 (директор ТОВ «ТВК «Приваткомресурс»), ОСОБА_12 (директор ТОВ «Метрос»), ОСОБА_11 (директор ПП «Єврофасад-Черкаси»), ОСОБА_14 (директор ТОВ «Артель В.М.»). Проте, вказані особи до суду не прибули, що в сукупності з зазначеними вище письмовими доказами, наданими відповідачем, доводить факт неможливості реального виконання угод такими контрагентами.

Суд зазначає, що наявність у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (податкові накладні) та формування валових витрат (акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послуг) видані вказаними вище контрагентами позивача не є безумовною підставою для віднесення їх сум до валових витрат, оскільки відомості, зазначені в них, не підтверджені як під час перевірки податковим органом, так і під час розгляду вказаної адміністративної справи та є такими, що не можливо ідентифікувати для використання в межах господарської діяльності позивача.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 року, де суд підтримуючи позицію податкового органу вказав на неправомірність надання належної правової оцінки судами попередніх інстанцій факту не підписання первинних документів особою, що в них вказана.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту та валових витрат при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Також, виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана контролюючим органом для забезпечення його діяльності визначені статтею 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 ПК України контролюючим органом використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Відповідно до пункту 348.1 статті 348 ПК України податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Враховуючи викладене, використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку матеріалів досудового слідства, що здійснюється органами податкової міліції, а також інформації викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

За вказаних обставин, при вирішенні вказаної справи судом не застосовується рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) та «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), відповідно до яких особа не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і як наслідок сплачувати ПДВ разом із пенею з огляду на таке.

Відповідно до вказаних рішень до відповідальності не може бути притягнуто фізичну або юридичну особу, якщо не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування про яке компанія-заявник знала чи могла знати.

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що відповідачем ставиться під сумнів виконання контрагентами позивача робіт (надання послуг) за вищевказаними договорами, саме ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм груп» (код ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263), ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» (код ЄДРПОУ 37866543), ПП «Єврофасад-Черкаси» (код ЄДРПОУ 32881834), а тому з урахуванням встановлених обставин в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШЕН БУД» вбачається шахрайство стосовно системи оподаткування в розумінні вказаних вище рішень Європейського суду з прав людини у справі, про яке позивач був обізнаний.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0006792270, № 0006782270 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, скасуванню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятих рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШЕН БУД» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШЕН БУД» судовий збір у розмірі 4 384, 80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.04.2014 р.