Ухвала

від 07.04.2014 по справі 810/6115/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/6115/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Леотон» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «В4», -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Білоцерківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності відображення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2013 року, про що складено відповідний Акт від 31.05.2013 року № 2244/15-3/32059155 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 7-14).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 248 Глави 39 Митного кодексу України, а саме, безпідставне завищення ним на 27112 грн. від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2013 року, заниження на 9080,00 грн. суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 17 червня 2013 року форми «Р» № 0005401504, форми «В4» № 0005371504, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 15-16), та якими збільшено на 13620,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в тому числі на 9080 грн. за основним платежем і на 4540 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); зменшено на 18032,00 грн. суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Головним управлінням Міндоходів у Київській області та Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 16.09.2013 року №815/10/10-36-10-01-206/592 та від 08.10.2013 року № 12705/6/99-99/10-01-15, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 18-23), та якими оскаржені податкові повідомлення - рішення та зазначене Рішення Головного управління Міндоходів у Київській області залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до п.п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту; для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

14 березня 2013 року Білоцерківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Державної податкової служби Київської області Позивачу надіслано Запит за № 2149/10/15-3, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 24-25), щодо надання, в десятиденний термін з дня його отримання, письмових пояснень та документального підтвердження достовірності нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за Декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року.

22 березня 2013 року Білоцерківській об'єднаній Державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби надіслано Позивачем Письмові пояснення та копії відповідних документів, в тому числі Митної декларації від 14.01.2013 року №125130006/2013/170118 (а.с. 26-41, 69, 71).

В зв'язку з оформленням Позивачем Митної декларації з порушенням вимог п. 201.12 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, не заповнення ним Розділу В. «Подробиці розрахунків», Відповідач дійшов висновку про безпідставність віднесення відповідної суми до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Позивачем помилково до Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби подано копію Митної деклараціюї від 14.01.2013 року №125130006/2013/170118 з незаповненим Розділом В. «Подробиці розрахунків», в зв'язку з чим, після отримання 05.06.2013 Акта перевірки Позивачем надано Заперечення на нього з копією належним чином складеної Митної декларації, що підтверджується також відміткою податкового органу на копії Заперечень (а.с.50). Більш того, в матеріалах справи наявна завірена Київською обласною митницею копія складеної Позивачем та наданої до митного органу зазначеної Митної декларації, зміст якої повністю відповідає наданої ним до Заперечень копії Митної декларації.

Згідно із п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування Позивачем показників з податку на додану вартість за січень 2013 року, в зв'язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.