Ухвала

від 28.04.2014 по справі 5009/2657/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

28.04.2014 р. справа № 5009/2657/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Склярук С.І. за участю представників сторін: від скаржника: від позивача: від відповідача: від третьої особи:не з'явився Федько Т.М. - довір. б/н від 22.04.2014р. не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 с. Тарасівка Броварського району Київської області на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. у справі№ 5009/2657/12 /суддя Юлдашев О.О./ за позовомспоживчого товариства "Лелека" м. Бровари Київської області до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачатовариства з обмеженою відповідальністю "Букпромсервіс" смт. Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області Броварська районна спілка споживчих товариств м.Бровари Київської області провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. у справі № 50009/2657/12 за позовом споживчого товариства "Лелека" м. Бровари Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Букпромсервіс" смт. Комиш-Зоря Куйбишевського району Запорізької області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Броварської районної спілки споживчих товариств м. Бровари Київської області про визнання права власності.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду від 18.07.2012р., скаржник вважає, що оскаржуване рішення стосується його прав та законних інтересів. Оскільки між ФОП ОСОБА_5 та третьою особою було укладено договір оренди майна від 10.10.2002р., строк дії якого продовжено до 10.10.2017р. Також вказує про своєчасну орендну оплату третій особі. Тому згідно ст. 777 ЦК України має переважне право перед іншими особами на придбання орендовано майна. Про існування оскаржуваного рішення апелянт дізнався 05.03.2014р. з листа Броварської міжрайонної прокуратури, та за цим судовим рішенням визнано право власності на нежитлове приміщення, яке перебуває в оренді ФОП ОСОБА_5

Апеляційна скарга ухвалою від 28.03.2014р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

У судовому засіданні 28.04.2014р. представник позивача супровідним листом від 28.04.2014р. надав відзив на апеляційну скаргу та інші копії документів. У відзиві позивач просить апеляційний суд припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_5 на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. у справі №5009/2657/12. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки третя особа направляла апелянту листи про припинення дії договору оренди від 18.10.2007р., від 02.11.2007р., від 28.11.2007р., що було встановлено рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2008р. у справі № 13/332-08, яким з апелянта стягнуто заборгованість з несвоєчасної оплати за оренду нерухомого майна та штрафні санкції.

Крім того, з наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень Броварської районної спілки споживчих товариств б/н б/д вбачається, що третя особа підтверджує факт укладення з апелянтом договору оренди від 10.10.2002р. зі строком до 10.10.2007р. За умовами цього договору ФОП ОСОБА_5 прийняв у довгострокове користування майно з правом викупу приміщення. Також у цих поясненнях третя особа вказує про відсутність у договорі оренди від 10.10.2002р. можливості пролонгації; про неналежне виконання апелянтом умов договору щодо орендної плати за користування приміщеннями, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2008р. у справі №13/322-08, яким стягнуто борг по орендній платі з 18.09.2005р. по 10.10.2007р. та неустойки за період з 10.10.2007р. по 31.03.2008р., рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2011р. у справі № 4/028-11 стягнуто неустойку за неповернення майна. З урахуванням викладеного третя особа вважає, що з 10.10.2007р. у ФОП ОСОБА_5 не було законних підстав для користування орендованим майном та утримував його незаконно, а на момент продажу майна СТ «Лелека» у апелянта не існувало будь-яких правовідносин з третьою особою, а тому відсутнє й право на викуп спірного приміщення. Отже, на думку Броварської районної спілки споживчих товариств, скаржником не доведено порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням.

Від ФОП ОСОБА_5 28.04.2014р. надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняти участь апелянтом особисто та його представником у судовому засіданні. Оскільки явка представників не визнавалась апеляційним судом обов'язковою, додаткових доказів у ФОП ОСОБА_5 судом не витребувалося та у попередньому судовому засіданні 16.04.2014р. його представник надав змістовні пояснення щодо доводів апеляційної скарги, тому колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

До Донецького апеляційного господарського суду 28.04.2014р. надійшло клопотання ФОП ОСОБА_5 про залучення іншого відповідача у справі, а саме: третю особу - Броварську районну спілку споживчих товариств замінити на відповідача у справі №5009/2657/12, оскільки ТОВ «Будпромсервіс», яке є відповідачем у цій справі, є припиненим з 25.03.2013р. та його виключено з ЄДРПОУ.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача .

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Отже, переглядаючи в апеляційному порядку рішення господарського суду, апеляційний суд керується при прийнятті рішення правами суду першої інстанції, але з деякими обмеженнями.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення приймалось18.07.2012р., тобто відповідач існував та обліковувався в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент винесення оскаржуваного рішення.

Так, здійснювати заміну третьої особи на відповідача на стадії апеляційного перегляду не є можливим, оскільки при винесенні господарським судом рішення від 18.07.2012р. у справі був належний склад учасників, в тому числі, й належний відповідач - ТОВ «Будпромсервіс», а питання про здійснення заміни третьої особи на відповідача 2 не було предметом розгляду у суді першої інстанції. Тому внесення до ЄДР запису про припинення діяльності відповідача та виключення його з ЄДР не є підставою для заміни сторони у цій справі на стадії апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. визнано право власності за споживчим товариством "Лелека" на нерухоме майно, а саме:

- нежиле приміщення - заготівельний пункт (загальна площа: 63,0кв.м; місцезнаходження: АДРЕСА_1) (далі - об'єкт № 2);

- складські приміщення: складське приміщення "Д"(145,7 кв.м.), складське приміщення "Е"(354,9кв.м.), складське приміщення "Є"(389,8кв.м.), складське приміщення "Ж"(157,3 кв. м), складське приміщення "З"(137,0кв.м.), складське приміщення "И"(216,8кв.м.), складське приміщення "І"(303,9кв.м.), складське приміщення "К"(310,8кв.м.), складське приміщення "М"(530,4кв.м.) (загальна площа 2546,6кв.м.; місцезнаходження: АДРЕСА_2) (далі - об'єкт № 3);

- нежиле приміщення - адмінбудівля (загальна площа: 148,9кв.м.; місцезнаходження: АДРЕСА_3) (далі - об'єкт № 4);

- нежиле приміщення - круп'яний склад (Г-1 -круп'яний склад, Г -погріб) (загальна площа: 847,6кв.м.; місцезнаходження: АДРЕСА_4) (далі - об'єкт № 5);

- нежиле приміщення - адмінбудівля (загальна площа: 247,8кв.м.; місцезнаходження: АДРЕСА_5) (далі - об'єкт № 6).

в іншій частині позову відмовлено .

Розглянувши матеріали справи № 5009/2657/12, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню з врахуванням наступного.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному порядку.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду , яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками у справі № 5009/2657/12 є споживче товариство «Лелека», товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромсервіс» та Броварська районна спілка споживчих товариств. Крім того, рішення господарського суду від 18.07.2012р. стосується саме прав та обов'язків вказаних сторін, в якому встановлено про придбання позивачем у третьої особи у цій справі об'єкти №№ 2, 3, 4, 5, 6 на підставі договорів купівлі-продажу № 2/1 від 13.12.2011р., № 3/11 від 13.12.2011р., № 4/11 від 13.12.2011р. № 5/11 від 13.12.2011р., № 13/12 від 06.01.2012р.

Тобто місцевий господарський суд встановив наявність договірних правовідносин між СТ «Лелека» та ТОВ «Будпромсервіс» та не вирішував про права та обов'язки апелянта при розгляді позову про визнання права власності.

Обставини щодо наявності орендних правовідносин між апелянтом та третьою особою взагалі не були предметом розгляду у цій справі та не досліджувались судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі .

Як зазначено в апеляційній скарзі оскаржуване рішення нібито стосується прав та законних інтересів ФОП ОСОБА_5, оскільки між ним та третьою особою укладено договір оренди нерухомого майна від 10.10.2002р., за яким апелянт належним чином виконував обов'язки щодо оплати оренди за користування цим майном. Також зазначений договір на думку скаржника був пролонгований до 2017р., тому з урахуванням вимог ст. 777 ЦК України у нього виникло переважне право на його придбання. Проте, з такими доводами апелянта не можливо погодитись, тому що суперечать обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно п. 5.1 договору оренди майна від 10.10.2002р. даний договір діє 5 років до 10.10.2007р. Якщо після закінчення терміну дії договору одна із сторін не заявить в 3-х денний термін про розірвання цього договору, то термін автоматично продовжується на 5 років.

Листом від 18.10.2007р. № 2420/1 Броварська районна спілка споживчих товариств повідомила ФОП ОСОБА_5 щодо відсутності наміру про продовження строку дії договору оренди від 10.10.2002р., бо орендодавець має намір використовувати приміщення для власних потреб. Цей лист був отриманий апелянтом 18.10.2007р., що підтверджується підписом ОСОБА_5на цьому листі.

Листом від 28.11.2007р. № 276а/1 третя особа вимагала від ФОП ОСОБА_5 повернути орендоване майно за договором, строк дії якого сплинув 10.10.2007р. Вказаний лист був надісланий на адресу ОСОБА_5, що підтверджується копією опису вкладення та копією фіскального чеку від 28.11.2007р., які додані до супровідного листа СТ «Лелека» від 28.04.2014р.

У зв'язку з невиконанням апелянтом вимог третьої особи щодо повернення орендованого майна та неоплатою заборгованості за оренду, Броварська районна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду Київської області за захистом свого права з позовом до ФОП ОСОБА_5 про стягнення 14 268,81грн. Так, рішенням цього суду від 28.10.2008р. у справі № 13/322-08 встановлено факт неналежного виконання ФОП ОСОБА_5 умов договору оренди майна від 10.10.2002р. в частині орендної плати та судом стягнуто з останнього заборгованість з оренди у сумі 4 344,52грн. та 2 270,96грн. неустойку. Також цим судовим рішенням був встановлений строк дії договору з 10.10.2002р. по 10.10.2007р. Копія судового рішення є в матеріалах справи.

Отже, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами належне виконання умов договору оренди.

Посилання скаржника на ст. 777 ЦК України, згідно якого у нього виникло б право на першочергове придбання нерухомого майна, що перебувало у нього у користуванні, не є обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму , у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

По-перше, як вже зазначалось вище, наймач - ФОП ОСОБА_5 не належним чином виконував обов'язки за договором оренди майна від 10.10.2002р.

По-друге, на момент укладення між позивачем та третьою особою договорів купівлі-продажу № 2/1 від 13.12.2011р., № 3/11 від 13.12.2011р., № 4/11 від 13.12.2011р. № 5/11 від 13.12.2011р., № 13/12 від 06.01.2012р. на спірне майно, а також на момент винесення господарським судом рішення від 18.07.2012р. у апелянта відсутні були правові підстави для переважного права на придбання нежитлового приміщення - круп'яний склад (Г-1-круп'яний склад, Г-погріб), загальною площею 847,6кв.м., за адресою: АДРЕСА_4), оскільки орендар раніше з суб'єктивних причин вже втратив переважне право на викуп спірного майна.

Крім того, згідно ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

З договору оренди майна від 10.10.2002р. не вбачається, що у разі відчуження орендодавцем предмету оренди вказаний договір оренди припиняється.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 770 ЦК України в 2011р. та в 2012р. до нового власника щодо спірного майна перейшли права та обов'язки орендодавця за вищевказаним договором оренди, що не заважало апелянту як орендарю звертатися до нового орендодавця із заявою щодо реалізації свого нібито наявного переважного права на придбання предмету оренди, захищати своє переважне право в суді першої інстанції шляхом подачі позову про переведення на нього прав покупця.

Враховуючи вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що скаржником при зверненні до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. у справі № 5009/2657/12 не доведено належними та допустимим доказами про вирішення судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення питання про права та законний інтерес ФОП ОСОБА_5

У п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 передбачено: «Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися , то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про помилкове прийняття апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. у зв'язку з недоведеністю, що в оскаржуваному судовому рішенні вирішено питання про права та законний інтерес апелянта, тому апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 с. Тарасівка Броварського району Київської області на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2012р. у справі №5009/2657/12.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.:

1.скаржнику

1.позивачу

1.відповідачу

1.третій особі

1.у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО