Постанова

від 30.04.2014 по справі 815/389/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/389/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Мураховської А.І.

За участю сторін:

Представників позивача: Жукова Є.С., Фарзалієвої С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карбомакс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Карбомакс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000952280 від 09.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту №2506/15-53-22-8/34930228 від 06.11.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карбомакс» за вересень 2013 року», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача при відображенні ним у декларації з ПДВ за вересень 2013 року у рядку 24 від'ємного значення суми податку на додану вартість, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача до суду не з'явився, відповідач - ДПІ у Приморському районі м. Одеси про дату, час та місце слухання справи неодноразово був повідомлений про дату, час та місце судових засідань у справі належним чином та своєчасно, заперечень на адміністративний позов до суду не надав, а тому на підставі положень ст.ст. 33, 35, 128 КАС України справа слухалась за відсутності його представника за наявними в справі доказами.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «Карбомакс» зареєстровано 10.02.2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 34930228. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м.Одеси (а.с. 12-14).

ТОВ «Карбомакс» було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, у рядку 24 якої задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 12 577,00 грн. (а.с. 171-172).

З довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації за вересень 2013 року) вбачається, що зазначений залишок виник за попередні звітні податкові періоди, а саме: за березень 2010 року - у сумі 12 628,00 грн. (а.с.177).

06.11.2013 року заступником начальника відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Сорокових О.В.. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карбомакс» за вересень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт №2506/15-53-22-8/34930228 від 06.11.2013 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п. 102.1, п. 102.5 ст.102, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням ст. 257 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року) на суму 12 577,00 грн. (а.с. 35-39).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952280 від 09.12.2013 року про зменшення ТОВ «Карбомакс» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 12 577,00 грн. (а.с. 40).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Карбомакс» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6. ст.200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 ПК. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

В акті перевірки №2506/15-53-22-8/34930228 від 06.11.2013 року в обґрунтування факту завищення позивачем у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2013 року залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 12577,00 грн., податковий орган посилався лише на те, що зазначений залишок було сформовано позивачем за рахунок залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що виник за попередній звітний період, за якими минуло більше 1095 днів, а саме: березень 2010 року та згідно додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2013 року ця сума не були відображена, як фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету. Виходячи із положень п. 102.5 ст. 102 ПК України та ст. 257 Цивільного кодексу України, контролюючий орган вважає, що у разі коли залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами (послугами), по завершенню терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, а тому у розумінні ст. 198 ПК України право на податковий кредит та відповідно бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає.

Представники позивача, заперечуючи проти зазначених висновків податкового органу, в судовому засіданні зазначили, що Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень щодо строків відображення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступних податкових періодів. Правомірність декларування ТОВ «Карбомакс» сум податкового кредиту, з урахуванням яких у підприємства у березні 2010 року виникло від'ємне значення з ПДВ, яке відображалось в податкових деклараціях минулих податкових періодів та за рахунок яких позивачем і було сформовано залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум податкового кредиту наступного податкового періоду у декларації з ПДВ за вересень 2013 року, підтверджується належним чином оформлених первинними документами фінансово-господарської діяльності підприємства (а.с. 50-133, 190-192). Крім того, факт правомірності формування підприємством податкового кредиту за господарськими операціями та від'ємного значення з ПДВ у березні 2010 року підтверджений актом ДПІ у Приморському районі від 16.06.2010 року № 7351/15-2 (а.с. 29-34).

Жодних доказів на спростування зазначених представниками позивача обставини щодо правомірності декларування ТОВ «Карбомакс» суми податкового кредиту та відповідно від'ємного значення з ПДВ у березень 2010 року відповідачем до суду надано не було.

При цьому, висновки відповідача в акті камеральної перевірки щодо того, що ТОВ «Карбомакс» не було фактично сплачено постачальникам товарів/послуг суми податкового кредиту (що виник у підприємства у березні 2010 року), з огляду на невідображення позивачем цих сум у графі 4 додатку 2 декларації з ПДВ за вересень 2013 року спростовуються наданими представниками позивача та дослідженими судом в судовому засіданні первинними документами щодо фактичної сплати ТОВ «Карбомакс» цієї суми в ціні придбаних робіт та послуг контрагентам: ТОВ «Континент-Нафт», ІПЦ «ЛЕН» ТОВ, Управлінню Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області, ВАТ «Концерн ГалНафтогаз», ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», ТОВ фірмі «Елін ЛТД», ТОВ Голден Телеком», ВАТ «Фарлеп-Інвест», ОФ ТОВ «Укртелеком», ВАТ «Одесагаз», ЗАТ «Український мобільний зв'язок» в березні-квітні 2010 року (а.с. 50, 52, 55, 57, 58, 60-62, 75, 78, 81-82, 85-87, 90, 93, 96, 190-192).

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5. ст. 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Аналізуючи зміст п. 102.5 ст. 102 ПК України, суд приходить до висновку, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх відшкодування. Саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, у зазначеному пункті як і Податковому кодексі України в цілому не міститься.

Термін давності, вказаний у п. 102.5. ст. 102 ПК України, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

Пункт 102.5 ст. 102 ПК України встановлює строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає права податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму податку на додану вартість, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже, на думку суду, застосування відповідачем ст. 102 ПК України до спірних правовідносин ґрунтується на хибному тлумаченні положень податкового законодавства.

Згідно листа Державної податкової служби України №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Отже, декларування залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, платник податку має право проводити поза межами строку, встановленого приписами ст.102 ПК України.

Така думка суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в ухвалі від 28.08.2012 року у справі № К/9991/47236/12.

Як вбачається з наданої до суду ТОВ «Карбомакс» податкової звітності сума податкового кредиту підприємства, що виникла у березні 2010 постійно (протягом 2010-2013 років) приймала участь в декларуванні рядка 24 декларацій та додатку 2 до цієї декларації позивача з ПДВ як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, але цей залишок станом на час розгляду справи у суді погашений не був (а.с. 46-47, 115, 193-230).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо необґрунтованості висновків податкового органу про завищення ТОВ «Карбомакс» залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року) на суму 12 577,00 грн., внаслідок формування його за рахунок від'ємного значення з ПДВ за березень 2010 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків акту камеральної перевірки №2506/15-53-22-8/34930228 від 06.11.2013 року, а тому відповідно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення №0000952280 від 09.12.2013 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Карбомакс» підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень.

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Карбомакс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000952280 від 09.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 30 квітня 2014 року.

Суддя Білостоцький О.В.