Ухвала

від 30.04.2014 по справі 18/156 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.04.2014 р. Справа№ 18/156 (2010)

За заявою:приватного підприємства "Реліквія", м. Львів, про:визнання наказу Господарського суду Львівської області від 13.07.2011 р. таким, що не підлягає виконанню. у справі за позовом:дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро", м. Рогатин, до відповідача:приватного підприємства "Реліквія", м. Львів, про:стягнення боргу. Суддя Т. Рим За участю представників сторін: стягувача:не з'явився, боржника:Сухорончак І.С. - довіреність від 18.02.2014 р.. На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву приватного підприємства "Реліквія" про визнання наказу суду від 13.07.2011 року таким, що підлягає виконанню. Ухвалою від 15.04.2014 року заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23.04.2014 року.

В судове засідання представник боржника з'явився, підтримав заявлені вимоги. Вимоги за заявою мотивуються тим, що після порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Реліквія" дочірнє підприємство "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" не звернулося до суду із заявою про визнання кредиторських вимог та їх включення до реєстру вимог кредиторів. З огляду на те, що такі вимоги не були включені до зазначеного реєстру, в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ці вимоги вважаються такими, що погашені. Зазначені обставини дають підстави для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання представник стягувача не з'явився, подав заперечення на подану заяву, яким заперечує проти визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Свою позицію мотивує тим, що постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" не містить таких підстав для задоволення поданої заяви, як незаявлення конкурсних кредиторських вимог.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2011 року у справі №18/156(2010) повністю задоволено позовні вимоги дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро", з приватного підприємства "Реліквія" стягнуто 27.576,19 грн. основного боргу, 15.488,09 грн. штрафу, 430,64 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 90-93). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2011 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін. На примусове виконання рішення судом видано наказ від 13.07.2011 року №18/156(2010). Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2011 року №18/156 (2010) попередні судові рішення були залишені без змін.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву приватного підприємства "Реліквія" про його банкрутство. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2011 року №5015/2298/11 заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство, підготовче засідання суду призначено на 18.05.2011 року.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 15.06.2011 р. введено процедуру розпорядження майном ПП "Реліквія". Зобов'язано заявника подати до офіційних друкованих органів у 10 денний строк з дня отримання ухвали за власний рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Оголошення про введення процедури розпорядження майном приватного підприємства "Реліквія" та про призначення розпорядника майна опубліковано в газеті "Голос України" від 05 липня 2011 року №119. В оголошенні зазначено, що заяви кредиторів приймаються протягом тридцяти днів з дня опублікування оголошення.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2012 року №5015/2298/11 затверджено реєстр вимог кредиторів. До затвердженого реєстру не були включені вимоги дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро". Суду не представлено доказів звернення стягувача до суду з кредиторськими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.12.2012 року №5015/2298/11 введено процедуру санації боржника - приватного підприємства "Реліквія", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Марка Андрія Тарасовича.

При винесенні ухвали суд керувався таким.

Відповідно до частини першої статті 117 Господарського процесуального кодексу України суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Таким чином, суд управі визнати наказ таким, що підлягає виконанню в разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням з певних причин.

Статтею 4 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено дві форми судового процесу: господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, а справи про банкрутство - у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, при розгляді справ про банкрутство норми законодавства про банкрутство превалюють над загальними нормами ГПК України, як спеціальні норми.

Після порушення провадження у справі про банкрутство відносини між сторонами регулюються в першу чергу нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В преамбулі цього закону зазначено, що він установлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на час порушення провадження у справі про банкрутство) конкурсними визнавалися кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Враховуючи ту обставину, що вимоги дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язань приватним підприємством "Реліквія" за договором поставки №ДМ-03/02.01.08р./9 від 02.01.2008 р., зокрема за поставками, які були здійснені в період з 19.05.2010 року по 18.06.2010 року, вимоги стягувача, які підтверджені рішенням суду від 16.02.2011 року, є конкурсними.

Порядок заявлення конкурсними кредиторами своїх вимог регламентовано нормами спеціального закону. Так, частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Отже, законом установлено спеціальну процедуру, за допомогою якої здійснюється розшук можливих кредиторів боржника. Такою процедурою є опублікування у загальнонаціональних засобах масової інформації відповідного повідомлення.

Частина 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює правило, за яким після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Проте, як убачається з матеріалів справи, стягувач не звертався до суду, який розглядає справу про банкрутство приватного підприємства "Реліквія", зі своїми кредиторськими вимогами. Відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку , встановленого для їх подання, вважаються погашеними . Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що погашення вимог конкурсних кредиторів поза межами процедури відновлення платоспроможності є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачем не було дотримано обов'язкової процедури, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ним не заявлено кредиторських вимог до позивача, в силу вимог цього закону вимоги дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" вважаються погашеними, суд дійшов висновку про факт припинення зобов'язань, які виникли між сторонами в силу договору №ДМ-03/02.01.08р./9 від 02.01.2008 р. та здійснених поставок, що були предметом дослідження при ухваленні судом рішення від 16.02.2011 року №18/156(2010).

Як зазначалося вище, в силу приписів частини четвертої статті 117 Господарського процесуального кодексу України суд управі визнати наказ таким, що не підлягає виконанню в разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням з певних причин. Оскільки вимоги дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро", які були підтверджені рішенням суду від 16.02.2011 року, вважаються погашеними на підставі закону, а зобов'язання - припиненим, суд вважає за необхідне задовольнити заяву приватного підприємства "Реліквія" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд вважає помилковим посилання на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", оскільки цей документ не містить вичерпних підстав для визнання наказу таким, що підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 4 1 , 6, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву приватного підприємства "Реліквія" задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Львівської області від 13.07.2011 року №18/156(2010) про стягнення з приватного підприємства "Реліквія" на користь дочірнього підприємства "М'ясопереробний комплекс "Росана" товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" 27.576,19 грн. основного боргу, 15.488,09 грн. штрафу, 430,64 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Рим Т.Я.