Рішення

від 28.04.2014 по справі 904/1050/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.14р. Справа № 904/1050/14

За позовом Дочірнього підприємства "Дніпромехбудсервіс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Міськзеленбуд" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про стягнення 30 117,89 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Скиба В.В. - представник, довіреність від 08.05.2012 року;

Зінченко В.М. - представник, довіреність від 11.03.2014 року;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Дніпромехбудсервіс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Міськзеленбуд" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 30 117, 89 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2014 року порушено провадження у справі № 904/1050/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2014 року.

11.03.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: завірені копії правовстановлюючих документів позивача, докази надсилання відповідачу акту звірки та копію витягу з ЄДРПОУ на відповідача (а.с. 64-79).

У судове засідання 12.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2014 року подав клопотання про долучення до матеріалів справи завірену копію акту звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено розгляд справи на 19.03.2014 року.

В судовому засіданні 19.03.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 21.03.2014 року.

У судовому засіданні 21.03.2014 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 90), а копію заяви надано у судовому засіданні представнику відповідачу, а також подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме Витяг з ЄДР на відповідача та рахунок-фактуру №СФ-0000209 від 31.05.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2014 року подав заяву, в якій просить суд застосувати строк позовної давності відносно позовних вимог щодо стягнення пені (а.с. 93).

В свою чергу, представник позивача 21.03.2014 року надав заперечення на заяву відповідача про застосуванні строку позовної давності стосовно пені (а.с. 94).

Ухвалою господарського суду від 21.03.2014 року розгляд справи відкладено на 28.03.2014 року.

Представник відповідача у судове 28.03.2014 року засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.

У судовому засіданні 28.03.2014 року представник позивача надав лист від 25.03.2014 року (а.с. 100), в якому зазначено, що на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти від Комунального підприємства "Міськзеленбуд" Дніпропетровської міської ради на загальну суму 20 000,00 грн., з призначенням платежу "Оплата за автопослуги згідно рахунку "СФ-0000209 від 31.05.2013 року". Оскільки сума до оплати згідно рахунку СФ-0000209 від 31.05.2013 року складає 875,45 грн. згідно договору №53 від 01.11.2012 року, тому сторони погодили (згідно Акту звірки від 13.01.2014 року) в рахунок переплати по вищезазначеному рахунку грошові кошти у розмірі 19124,55 грн. були зараховані за надані послуги згідно рахунків: СФ-0000496 від 29.12.2012 року у розмірі 14392,81 грн., СФ-0000459 від 11.12.2012 року у розмірі 3735,60 грн., СФ-0000478 від 19.12.2012 року у розмірі 996,14 грн.

28.03.2014 року до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо застосування терміну позовної давності, в яких просить суд на підставі ч.2 ст.258 ЦК України, керуючись Постановою Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 року застосувати до позовних вимог Позивача про стягнення пені строк позовної давності (а.с. 101-104).

Ухвалою господарського суду від 28.03.2014 року розгляд справи відкладено на 16.04.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.

У призначене судове засідання 16.04.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

15.04.2014 року до канцелярії суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 110-111) в яких останній просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 18 877, 44 грн., пеню у розмірі 6 785, 07 грн., 3% річних у розмірі 1958, 32 грн. інфляційні втрати у розмірі 966, 15 грн. та судовий збір у розмірі 1827, 00 грн.

Представник позивача 16.04.2014 року надав заяву про продовження строку розгляду справи до 28.04.2014 року (на 15 днів) у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року продовжено строк розгляду спору до 28.04.2014 року, судове засідання призначено на 28.04.2014 року.

У судове засідання 28.04.2014 року представник відповідача не з'явився, не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 року між Дочірнім підприємством "Дніпромехбудсервіс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" (далі-Позивач/Виконавець) та Комунальним підприємством "Міськзеленбуд" Дніпропетровської міської ради (далі-Відповідач/Замовник) укладено договір № 53 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом 395 м 3 землі.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна на послуги встановлюється в гривнях і складає 116, 35 грн./куб.м. (в т.ч. ПДВ - 19, 39 грн./куб.м.). Загальна вартість послуг становить 45 958, 25 грн. в т.ч. ПДВ 7 659, 71 грн.

Вартість послуг визначається протоколом узгодження вартості послуг автотранспорту та механізмів і являється невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що кінцевий розрахунок Виконавця з Замовником, який здійснюється на протязі 5 - ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 року (п. 9.1 Договору).

Як свідчить з матеріалів справи, Позивачем взяті зобов'язання за Договором виконано, надано послуги на загальну суму 145 001, 99 грн. за період - грудень 2012 року, що підтверджується Актами здачі - приймання робіт, а саме: Акт № ОУ-0000353 на загальну суму 3 735, 60 грн., Акт № ОУ-0000373 на загальну суму 996, 14 грн., Акт № ОУ - 0000383 на загальну суму 45 958, 25 грн., Акт № 0000383 на загальну суму 94 312, 00 грн. (а.с. 12-15), які підписані сторонами за Договором та скріпленні печатками сторін. Також, сума заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2012 року по 13.01.2014 року, який підписано сторонами (а.с. 48).

Відповідачем було частково сплачено заборгованість за Договором № 53, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 42-46) в результаті чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 18 877 грн. 44 коп. Доказів оплати даної заборгованості Відповідачем до суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 07.10.2013 року було направлено на адресу Відповідача претензію (а.с. 49-51) про здійснення перерахування заборгованості, яка утворилась за Договором № 53 від 01.11.2012 року.

Відповідач надіслав відповідь на вищезазначену претензію 04.11.2013 року № 845/1, в якій гарантував, що кредиторська заборгованість буде погашена до 31.12.2013 року.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При викладених обставинах позовні вимоги Позивача щодо стягнення основної заборгованості за Договором № 53 від 01.11.2012 року у розмірі 18 877, 44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.5 Договору за несвоєчасну оплату Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі 0, 5% від суми платежу за кожен день.

Відповідно до п. 5.5 Договору, Позивачем (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - а. с. 110-111) нарахована пеня за період з лютий - липень 2012 року на загальну суму 6 785 грн. 07 коп. (розрахунок - а.с. 114).

Представник відповідача подав заяву (а.с. 93) в якій просив застосувати до позовних вимог позивача про стягнення пені строк позовної давності. Також, в письмових поясненнях (а.с. 101-104) Відповідач посилаючись на п. 4.3. Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013року, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором). На підставі ч. 2 ст. 258 ЦК України, керуючись Постановою Пленуму ВГС України № 10 від 29.05.2013 року просить суд застосувати до позовних вимог Позивача про стягнення пені строк позовної давності.

Пунктом 4.7.1. Постанови Пленуму ВГС України № 10 від 29.05.2013 року встановлено, що якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред'явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (частина четверта статті 315 ГК України).

Як свідчить з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з претензією (а.с. 49-51) про здійснення перерахування заборгованості, яка утворилась за Договором № 53 від 01.11.2012 року.

Пунктом 4.4.1 Постанови Пленуму ВГС України № 10 від 29.05.2013 року встановлено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Господарський суд вважає, що відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України та п. 4.4.1 Постанови, перебіг позовної давності переривався вчиненням Відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме визнання пред'явленої претензії (а.с. 53), підписання уповноваженою особою боржника акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 48), а також з частковою оплатою боргу.

Проаналізувавши вищевикладені норми закону та п. 4.3. Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені за період з лютий - липень 2012 року на загальну суму 6 785 грн. 07 коп. (розрахунок - а.с. 114) підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону Позивачем (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - а.с. 110-111) було нараховано інфляційні витрати на загальну суму 966, 15 грн. та 3% річних на загальну суму 1958, 32 грн. (розрахунок - а.с. 114).

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрати на загальну суму 966, 15 грн. та 3% річних на загальну суму 1958, 32 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськзеленбуд" Дніпропетровської міської ради (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Виконкомівська, 6, код ЄДРПОУ 3333) на користь Дочірнього підприємства "Дніпромехбудсервіс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" (49089, місто Дніпропетровськ, вулиця Енергетична, 15, код ЄДРПОУ 30325027) суму основного боргу в розмірі 18 877 грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 1958 грн. 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 966 грн. 15 коп. , пеня у розмірі 6 785 грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.04.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин