Рішення

від 05.05.2014 по справі 245/152/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 245/152/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3452/2014

Головуючий в 1 інстанції Дехта Р.В.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„29 " квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

При секретарі: Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1, Комунального підприємства «Комсомольське міське домоуправління» на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 14 березня 2014 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Комсомольське міське домоуправління» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року КП «Комсомольське міське домоуправління» звернулося до суду із вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,мотивуючи вимоги тим,що відповідачі мешкали за адресою: АДРЕСА_1, у житловому будинку, який знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Комсомольське міське домоуправління» та були споживачами житлово-комунальних послуг, які надавало підприємство.В період з квітня 2009 року по серпень 2012 року відповідачі не сплачували плату за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 5 231 грн. 08 коп.,яку просили стягнути з відповідачів та суму судового збору.

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 14 березня 2014 року позовні вимоги КП «Комсомольське міське домоуправління» - задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість з оплати за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1 344 грн. 63 коп. У задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування доводів зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильно застосовано норми процесуального права. В судовому засіданні вона звернулась до суду з заявою про відмову у позовних вимогах позивача з підстав того, що позивач не надав до суду доказів про надання комунальних послуг .

В апеляційній скарзі КП «Комсомольське міське домоуправління» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів зазначають, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Суд першої інстанції розглянув вимоги позовної заяви, застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, не врахувавши звернення підприємства до суду із заявою про видачу судового наказу з приводу стягнення заборгованості.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив відхилити апеляційну скаргу КП «Комсомольське міське домоуправління» .

У судовому засіданні апеляційного суду представник КП «Комсомольське міське домоуправління», що діє за довіреністю Перекрест О.А. підтримала доводи апеляційної скарги,просила відхилити скаргу ОСОБА_1

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з*явилася,належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом отримання 22 квітня 2014 року телефонограми, зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за №478 (а.с.162).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга КП «Комсомольське міське домоуправління» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1,ОСОБА_2 та їхні неповнолітні діти були власниками трьох кімнат у квартирі, спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 та мешкали за зазначеною адресою, у житловому будинку, який знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Комсомольське міське домоуправління», особистий рахунок НОМЕР_1. Були споживачами житлово-комунальних послуг, які надавало вказане підприємство.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ,суд першої інстанції із застосуванням ст.267 ЦК України та з урахуванням стягнутих сум з відповідачів за заочним рішенням суду від 11 червня 2013 року, стягнув з відповідачів заборгованість з оплати за утримання будинку та прибудинкової території за період з 18 березня 2010 року по 21 березня 2012 року у розмірі 1344 грн.63 коп.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна,оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам норм матеріального права.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст.10 Закону України «Про приватизацію Державного житлового фонду», ст.ст.13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити плату за обслуговування і ремонт будинку. До послуг з утримання будинків і прибудинкових територій відносяться: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральними органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про приватизацію державного житлового фонду».

У ст.32 Закону України « Про житлово-комунальні послуги « передбачено,що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку ,визначеному Кабінетом Міністрів України.Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами ,затвердженими в установленому порядку.Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності,рівня облаштування та благоустрою.

Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов*язання,установлених ст.526 ЦК України ,зобов*язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України ,інших актів цивільного законодавства.Не дотримання таких вимог призводить до порушення зобов*язань.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі були власниками трьох кімнат у квартирі, спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 та мешкали за зазначеною адресою, у житловому будинку, який знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Комсомольське міське домоуправління», особистий рахунок НОМЕР_1. Були споживачами житлово-комунальних послуг, які надавало вказане підприємство.

14 грудня 2007 року між сторонами укладено договір на участь у витратах по утриманню будинків та прибудинкової території (а.с.6).

Оскільки відповідачами своєчасно і у встановленому розмірі оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території не сплачувались,тому підлягає стягненню з них у солідарному порядку сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2009 року по серпень 2012 року ,яка становить 5 231 грн. 08 коп.

Апеляційний суд вважає,що здійснений позивачем розрахунок суми боргу за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території ,проведений на підставі досліджених доказів,є обгрунтованим та вірним ,відповідає встановленому законодавством порядку і затвердженим тарифам (а.с.3).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» передбачена право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг,при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов*язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки,встановлені договором або законом.

Зокрема ,обов*язком споживача також є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг,підготовленого виконавцем на основі типового договору, також оплата житлово-комунальних послуг у строки,встановлені договором або законом,а обов*язком виконавця-надання послуг вчасно та відповідно якості згідно із законодавством та умовами договору,а також підготовки та укладання зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умовам його виконання .

Таким чином,згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов*язані оплатити житлово-комунальні послуги,якщо вони фактично користувалися ними.

Наявні в матеріалах справи витрати підприємства по житловому будинку АДРЕСА_2,включені в вартість вказаних у п.2.1.1 та 2.1.2 договору на утримання будинку та прибудинкової території від 14 грудня 2007 року ,наданих послуг (а.с.6-7,78,130-132).

Апеляційний суд визнає не спроможними доводи апеляційної скарги щодо незабезпечення виконавцем своєчасності та якості наданих житлово-комунальних послуг,оскільки такі доводи є недоведеними у розумінні ст.ст.58-60 ЦПК України,оскільки вимогами ст.18 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» передбачено,що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача,в якому зазначаються строки ,види,показники порушень тощо.Представник виконавця повинен з*явитися на виклик споживача не пізніше строку,визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписам.У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним ,якщо його підписали не менше як два споживачі.Акт-претензія споживача подається виконавцю,який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обгрунтовану письмову відмову у задоволенні його претензій.

Докази звернення відповідачів у встановленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні. Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами справи .

На виконання положень частини першої статті 60 ЦПК України позивачем надані відповідні докази в обгрунтування своїх вимог .

Наявні у справі докази свідчать про наявність заборгованості відповідачів перед позивачем за надані останнім комунальні послуги.Доводи апеляційної скарги відповідачки у вказаній частині неспроможні.

Заперечуючи проти суми боргу, відповідачі посилалися на те,що позивач звернувшись з позовом лише 18 березня 2013 року про стягнення заборгованості за період з квітня 2009 року по серпень 2012 року ,пропустив строк позовної давності. Однак апеляційний суд не може прийняти такий довід відповідачів та вважає,що доводи апеляційної скарги підприємства у вказаній частині заслуговують на увагу.

Так, згідно ст.257 ЦК України ,загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частинами 2-4 статті 267 ЦК України передбачено ,що заява про захист цивільного права та інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності .Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі ,зробленою до винесення ним рішення .Сплив позовної давності ,про застосування якої заявлено стороною у спорі ,є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.264 ЦК України ,перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії ,що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов*язку .Позовна давність переривається у разі пред*явлення особою позову до одного із кількох боржників ,а також якщо предметом позову є лише частина вимоги ,право на яку має позивач . Після переривання перебіг позовної давності починається заново.Час ,що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується .

Відповідно ч.3.ст.118 ЦПК України позовна заява щодо вимог ,визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу ,може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено,що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ ,у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи,якій належить право вимоги ,без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ ,який є особливою формою судового рішення.

За матеріалами справи вбачається,що позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 1779 грн.73 коп.Ухвалою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 15 листопада 2010 року видано судовий наказ по суті заявлених вимог (а.с.92). Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 17 листопада 2011 року судовий наказ скасовано (а.с.93 ).

18 березня 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по комунальним платежам за період з квітня 2009 року по серпень 2012 року у розмірі 5 231грн.08коп.(а.с.2).

Тобто, доводи відповідачів про подання позовної вимоги поза строками позовної давності помилкові.

Як вбачається з матеріалів справи заочним рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 11 червня 2013 року по цивільній справі за позовом КП «Комсомольське міське домоуправління» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість з оплати за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4 460 грн. 58 коп., та суму судового збору в розмірі 100 грн.(а.с.44-46).

18 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду. Ухвалою Старобешівського районного суду від 24 січня 2014 року, заочне рішення від 11 червня 2013 року по вищевказаній цивільній справі скасовано (а.с.57).

З відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Комсомольське міське домоуправління» при примусовому виконанні заочного рішення суду від 11 червня 2013 року стягнуто заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 645 грн.99 коп. та суму судового збору в розмірі 50 грн.; з відповідача ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в розмірі 1 124 грн. 75 коп. та суму судового збору в розмірі 50 грн (а.с.68,69-72,86,73-74,75-76).

Згідно довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачі по справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі договору-купівлі продажу від 21 березня 2012 року продали кімнату у квартирі та на підставі договору-купівлі продажу від 15 вересня 2012 року продали три кімнати у квартирі, спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39) .

Тобто ,аналізуючи досліджені докази, апеляційний суд вважає ,що є усі правові підстави для стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку саме за період з квітня 2009 року по серпень 2012 року .Виходячи з суми заборгованості та проведених відповідачами оплат за заочним рішенням суду від 11 червня 2013 року на загальну суму 1870 грн.74 коп. (а.с.100,167-168) ,сума заборгованості становить 3432 грн.25 коп. ,яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Доводи апеляційної скарги комунального підприємства щодо не застосування судом першої інстанції ст.625 ЦК України спростовуються матеріалами справи, відповідно яких вбачається,що позовні вимоги не змінювалися та не уточнювалися позивачем .

Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково,судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог,у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи ,стягнення суми судового збору за заочним рішенням суду від 11 червня 2013 року у розмірі 100 грн.,судові витрати підлягають стягненню з відповідачів з кожного по 98 грн.54 коп.( 75,28 грн.(а.с.1) +121,80 грн.(а.с.169)=197,08 : 2 =98,54 грн.) .

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з*ясування судом обставин ,що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Комсомольське міське домоуправління» - задовольнити частково.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 14 березня 2014 року скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Комсомольське міське домоуправління» заборгованість з оплати за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3 432 грн. 25 коп. та судовий збір з кожного по 98 грн. 54 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий:

Судді: