Постанова

від 28.04.2014 по справі 813/877/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року № 813/877/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Леніва А.Р.

представників сторін:

від позивача: Дубас Н.Є.

від відповідача: Скрипник С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Імідж Н" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Імідж Н" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000091510.

Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість в квітні 2011 р., травні 2011р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Арс Трейд" (ЄДРПОУ: 37451200); в липні 2011 р., вересні 2011 р., жовтні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Викуп" (ЄДРПОУ:35917680); в листопаді 2011 р., грудні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Лідерком" (ЄДРПОУ: 35197074); в жовтні 2011 р., листопаді 2011 р., грудні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" (ЄДРПОУ: 36757122) є безпідставними та необгрунтованими, оскільки представлені первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача із зазначеними у акті перевірки контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та поясненнях (а.с.158-160). Зокрема, зазначила, що відповідачем не представлено доказів вини позивача чи контрагентів щодо вчинення нікчемного правочину, доказів відсутності належного податкового статусу. Окрім того, зазначила, що в підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами свідчать належним чином оформлені первинні документи щодо господарських операцій, в яких позивач є покупцем та продавцем (виробником). Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченні проти позову від 17.03.2014 року (а.с.152 -154). Вважає, що наявність оформлених податкових накладних без фактичного здійснення господарських операцій та без використання у межах господарської діяльності платника податків робіт (послуг), не може бути підставою для включення визначенних у таких накладних сум податку на додану вартість по податковому кредиту. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства „Імідж-Н" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість в квітні 2011 р., травні 2011р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Арс Трейд" (ЄДРПОУ: 37451200); в липні 2011 р., вересні 2011 р., жовтні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Викуп" (ЄДРПОУ:35917680); в листопаді 2011 р., грудні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Лідерком" (ЄДРПОУ: 35197074); в жовтні 2011 р., листопаді 2011 р., грудні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" (ЄДРПОУ: 36757122), за результатами якої складено акт від 24.12.2013 року №587/1510/32392999 (далі-Акт перевірки), у відповідності до висновків якого встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., ПП „Імідж-Н" завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ - 26896,0 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент".

На підставі акта перевірки ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000091510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 39915 грн., у тому числі за основним платежем 26896 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13019 грн.

При прийнятті постанови суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. ПК підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту покупцем товарів/послуг є видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг податкова накладна.

Відповідно до п. 201.7. ПК податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п. 201.4. ПК податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 201.6. ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно зі ст.200 ПК України (п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до частини 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону № 996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як свідчать матеріали справи, на висновок органу податкової служби про порушення ПП «Імідж-Н» податкового законодавства України вплинули господарські операції ПП «Імідж-Н» з контрагентами: ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент".

Судом встановлено, що підставою для виникнення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" є договори купівлі-продажу (а.с.56-57, 66-67, 83-84,114-115), на підтвердження виконання яких позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Судом також встановлено, що товар, придбаний позивачем у зазначених вище контрагентів було отримано директором підприємства Дубас Н.Є., що підтверджується журналом реєстрації довіреностей (а.с.163). Крім того, товар, придбаний у ТОВ «Лідерком», було отримано Дубас Р.Р. (а.с.164).

Щодо непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з наявними у матеріалах справи договорами, поставка товарів здійснюється за узгодженням сторін.

З врахуванням того, що до перевезення товарів у даних господарських операціях не було залучено перевізника, а також у зв'язку із тим, що, як пояснила директор підприємства Дубас Н.В., товар вона отримувала на складі підприємства особисто на підставі довіреностей, суд дійшов висновку про безпідставність висновків податкового органу про необхідність представлення товарно-транспортних накладних для підтвердження реальності господарських операцій між позивачнм та його контрагентами.

В ході проведення перевірки відповідачем було взято до уваги Акт від 17.05.2013 року №1700/22.8/37451200 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «АРС Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року; Акт від 13.05.2013 року №1623/22.8/35917680 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Викуп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року; Акт від 17.05.2013 року №1699/22.8/36757122 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року; Акт від 17.05.2013 року №1698/22.8/35197074 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лідерком» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року.

Як свідчить встановлене зазначеними вище Актами перевірки, висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо діяльності контрагентів позивача було зроблено у зв'язку із відсутністю їх за місцезнаходженням.

Відповідно до п.п.1-2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва не зіставлялися дані первинних бухгалтерських та інших документів щодо діяльності ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів.

Відтак, покликання відповідача на Акти перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо підтвердження господарських відносин позивача з його контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2014 року суд до уваги не бере.

Щодо покликання представника відповідача на протоколи допиту свідків від 07.05.2012 року, від 26.07.2012 року, від 26.07.2012 року, то суд не бере їх до уваги з огляду на те, що відповідно до ст..83 ПК України протоколи допиту свідків не є підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент"мали реальний характер.

Представником відповідача не доведено відсутності реєстрації зазначених юридичних осіб як платників податку на додану вартість на момент здійснення ними господарських операцій з позивачем.

Крім зазначеного вище, використання придбаних у контрагентів позивача ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" товарів підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами: податковими накладними та видатковими накладними.

Таким чином, у позивача внаслідок господарських операцій з контрагентами ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" відбувся рух активів; під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платниками ПДВ); результати господарських операцій безпосередньо стосуються господарської діяльності позивача використані/продовжують використовуватися у його господарській діяльності.

Суд також додатково зазначає, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Зважаючи на наведене, а також відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з с.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також: сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між: вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Представлені позивачем суду документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене вище, оскаржувані податкові повідомлення-рішенння є незаконними і підлягають скасуванню, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то такі відповідно до вимог ст.94 КАС України, належить присудити на користь позивача в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.01.2014 року №0000091510.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Імідж-Н» (місцезнаходження: 81115, Львівська область, Пустомитівський район,с. Оброшино, вул. Сонячна, 10, ідентифікаційний код 32392999) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 05.05.2014 року

Суддя Лунь З.І.