Ухвала

від 17.12.2014 по справі 813/877/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. Справа № 876/5052/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Дубас Н.Є.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року по справі № 813/877/14 за позовом Приватного підприємства "Імідж Н" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31.01.2014 року приватне підприємство "Імідж Н" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000091510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 39 915 грн., у т.ч. за основним платежем 26 896 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 019 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.01.2014 року №0000091510.

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагентів позивача. Крім того, податковим органом встановлено відсутність у контрагентів основних фондів та технічного персоналу, спроможного надавати спірні роботи, а також витрат на залучення сторонніх осіб та організацій для виконання цих робіт, що підтверджують відсутність об'єктивної можливості у контрагентів виконати спірні операції, та відповідно фіктивність господарських правовідносин з даними контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства „Імідж-Н" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість в квітні 2011 р., травні 2011р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Арс Трейд" (ЄДРПОУ: 37451200); в липні 2011 р., вересні 2011 р., жовтні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Викуп" (ЄДРПОУ:35917680); в листопаді 2011 р., грудні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Лідерком" (ЄДРПОУ: 35197074); в жовтні 2011 р., листопаді 2011 р., грудні 2011 р. по взаєморозрахунках із ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" (ЄДРПОУ: 36757122), за результатами якої складено акт від 24.12.2013 року №587/1510/32392999 (далі-Акт перевірки), у відповідності до висновків якого встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., ПП „Імідж-Н" завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ - 26896,0 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент".

На підставі акта перевірки ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000091510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 39915 грн., у тому числі за основним платежем 26896 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13019 грн..

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. ПК підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту покупцем товарів/послуг є видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг податкова накладна.

Відповідно до п. 201.7. ПК податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п. 201.4. ПК податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 201.6. ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно зі ст.200 ПК України (п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до частини 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону № 996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як свідчать матеріали справи, на висновок органу податкової служби про порушення ПП «Імідж-Н» податкового законодавства України вплинули господарські операції ПП «Імідж-Н» з контрагентами: ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент".

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для виникнення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" є договори купівлі-продажу (а.с.56-57, 66-67, 83-84,114-115), на підтвердження виконання яких позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Судом першої інстанції встановлено, що товар, придбаний позивачем у зазначених вище контрагентів було отримано директором підприємства Дубас Н.Є., що підтверджується журналом реєстрації довіреностей (а.с.163). Крім того, товар, придбаний у ТОВ «Лідерком», було отримано ОСОБА_2 (а.с.164).

Щодо непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з наявними у матеріалах справи договорами, поставка товарів здійснюється за узгодженням сторін.

З врахуванням того, що до перевезення товарів у даних господарських операціях не було залучено перевізника, а також у зв'язку із тим, що, як пояснила директор підприємства Дубас Н.В., товар вона отримувала на складі підприємства особисто на підставі довіреностей, суд дійшов висновку про безпідставність висновків податкового органу про необхідність представлення товарно-транспортних накладних для підтвердження реальності господарських операцій між позивачнм та його контрагентами.

В ході проведення перевірки відповідачем було взято до уваги Акт від 17.05.2013 року №1700/22.8/37451200 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «АРС Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року; Акт від 13.05.2013 року №1623/22.8/35917680 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Викуп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року; Акт від 17.05.2013 року №1699/22.8/36757122 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року; Акт від 17.05.2013 року №1698/22.8/35197074 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лідерком» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року.

Як свідчить встановлене зазначеними вище Актами перевірки, висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо діяльності контрагентів позивача було зроблено у зв'язку із відсутністю їх за місцезнаходженням.

Відповідно до п.п.1-2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва не зіставлялися дані первинних бухгалтерських та інших документів щодо діяльності ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів.

Відтак, покликання відповідача на Акти перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо підтвердження господарських відносин позивача з його контрагентами з 01.04.2010 р. по 31.03.2014 року суд до уваги не бере.

Щодо покликання відповідача на протоколи допиту свідків від 07.05.2012 року, від 26.07.2012 року, від 26.07.2012 року, то суд не бере їх до уваги з огляду на те, що відповідно до ст..83 ПК України протоколи допиту свідків не є підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, суд першої дійшов до правильного висновку про те, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" мали реальний характер.

Крім того, відповідачем не доведено відсутності реєстрації зазначених юридичних осіб як платників податку на додану вартість на момент здійснення ними господарських операцій з позивачем.

Крім зазначеного вище, використання придбаних у контрагентів позивача ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" товарів підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами: податковими накладними та видатковими накладними.

Таким чином, у позивача внаслідок господарських операцій з контрагентами ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" відбувся рух активів; під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платниками ПДВ); результати господарських операцій безпосередньо стосуються господарської діяльності позивача використані/продовжують використовуватися у його господарській діяльності.

Слід зазначити, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Зважаючи на наведене, а також відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішенння є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року по справі № 813/877/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич