КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2014 р. Справа№ 910/22356/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
За участю представників:
позивача: Панченко О.В. - директор;
Кузнецова М.О. - пред. за дов. б/н від 06.11.2013;
відповідача: Багнюк І.В. - пред. за дов. №100 від 20.01.2014.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014р.
у справі № 910/22356/13 (суддя - Картавцева Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо"
до Приватного акціонерного товариства "ДатаГруп"
про стягнення 417 907, 82 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2014р. у справі №910/22356/13 у позові відмовлено повністю. Ухвалою суду від 27.01.2014р. припинено провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 2 704,79 грн. на підставі п.4 ст.1 ст.80ГПК України.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов, у зв'язку неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також невірним застосуванням норм як матеріального, так і процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач зазначає,що Довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за грудень 2012р., березень 2013р., квітень 2013р.неодноразово направлялись відповідачу і лише 29.01.2014 шляхом факсового зв'язку до позивача надійшли від відповідача підписані Довідки КБ-3 за вказаний період. До того ж, скаржник звертає увагу на те, що відповідач не заперечував проти виконаних позивачем підрядних робіт, на що вказують підписані повноважними представниками сторін Акти виконаних будівельних робіт КБ-2в за спірний період. При прийманні робіт відповідач не мав жодних претензій та повністю їх підтвердив, підписавши акти.
Судом не враховано той факт, що відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував визначений позивачем розмір заборгованості в сумі 386 343,09 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що на час подання позовної заяви позивачем момент оплати відповідачем вартості виконаних робіт не настав, а тому права позивача порушені не були.
Ухвалою суду від 24.02.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 19.03.2014.
06.03.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення суду було подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду пов'язаної з нею справи №910/2274/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо" до Приватного акціонерного товариства "ДатаГруп" про зобов'язання вчинити дії.
18.03.2014 Директором позивача через відділ документального забезпечення суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання уповноваженого представника.
В судове засідання 19.03.2014 представники сторін з'явились.
Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду справи та про витребування у скаржника додаткових доказів. Ухвалою суду від 19.03.2014 задоволено клопотання сторін про відкладення розгляду справи та клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, у зв'язку з чим відкладено розгляд справи на 16.04.2014. Щодо клопотання представника позивача про зупинення апеляційного провадження у даній справі, то воно буде розглянуто в наступному судовому засіданні.
В судове засідання 16.04.2014 представники сторін з'явилися. В розгляді справи оголошено перерву до 23.04.2014.
Колегія суддів не задовольнила клопотання позивача про зупинення апеляційного провадження у даній справі, оскільки не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне:
Відповідно до норм ст. 101 ГПК України Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»).
Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Як вбачається з наданої позивачем Ухвали від 17.02.2014р. у іншій справі №910/2274/14, то лише 17.02.2014 судом було порушено провадження у справі, тобто, після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення у даній справі, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції у справі №910/2274/14 не може встановити обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.
22.04.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення суду було подано клопотання залучити представників масової інформації та дозволити їм проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду даної справи.
В судове засідання 23.04.2014 представники сторін з'явилися.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про залучення представників масової інформації, у зв'язку з тим, що присутність в судовому засіданні представників засобів масової інформації, перешкоджало б нормальному перебігу судового засідання, створювало б нервове напруження для всіх учасників судового процесу, перешкоджало повному та об'єктивному з'ясуванню всіх обставин, що мають значення для справи.
Крім того, відповідно до ст. 11 «Про судоустрій і статус суддів» проведення в залі судового засідання, зокрема, фотозйомки допускається за рішенням суду.
В свою чергу, ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Як вбачається з норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації може бути обмежений для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Як вбачається з клопотання скаржника, він просив допустити осіб та надати їм можливість здійснювати аудіофіксацію судового засідання на диктофон, проведення фотозйомки в залі судового засідання.
Однак, слід зазначити, що представник відповідача заперечував проти здійснення фотозйомки в залі судового засідання.
В свою чергу, фото- і кінозйомка, відеозапис із застосуванням будь-якої апаратури, а також звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури, який здійснює не суд, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Відмова у наданні дозволу на здійснення цих дій можлива, якщо вони перешкоджатимуть нормальному перебігу судового засідання, а також якщо проти цього заперечує принаймні одна з осіб, які беруть участь у справі (крім тих, які є суб'єктами владних повноважень, та їх представників). Необхідність згоди осіб, які беруть участь у справі, обумовлена тим, що цими діями можуть порушуватися їхні інтереси, які охороняються статтею 307 ЦКУ "Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок".
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДатаГруп" про стягнення за Договором підряду № 33/06/11 від 01.06.2011 р. 416 895, 56 грн., з яких: 386 343, 09 грн. - основного боргу, 26 874, 66 грн. - пені ( 06.05.2013р.- 06.11.2013р.), 6 382, 60 грн. - 3% річних ( 20.04.2012р.- 06.11.2013р.), 2704, 79 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем належним чином зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаного комплексу підрядних робіт за Договором, внаслідок чого виникла заборгованість. Позивач, вказує на те, що ним було складено, а відповідачем підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за спірний період, а саме, Акти : № 2 - за грудень 2012 р., № 3 - за березень 2013 р., № 4 - за березень 2013 р. та № 5 - за квітень 2013 р. , які підтверджують факт виконання позивачем робіт за Договором без жодних претензій щодо якості, дефектів та недоліків у виконаних роботах.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції 06.12.2013р. на виконання ухвали суду від 21.11.2013р. позивач надав уточнений розрахунок розміру позовних вимог щодо усіх актів виконаних робіт за Договором підряду №33/06-11 від 01.06.2011р.та часткової сплати відповідачем, а саме, ТОВ «Компанія Альбедо» виконало роботи за період 2011-2013рр., всього на загальну суму 1 1555 043,09 грн. Відповідач сплатив за період 2011-2013рр. суму в розмірі 768 700,00 грн. За двохстороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2013р. залишок боргу відповідача перед позивачем складає 386 343,099 грн. ( т.1. а.с.22).
17.12.2013р. представником позивача через канцелярію суду першої інстанції подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 417 907,82 грн., у тому числі: 386 343,09 грн.- залишок заборгованості, 25 182,13 грн.- пеня (06.05.2013р.- 06.11.2013р.) , 6 382,60 грн.- 3% річних ( 20.04.2013р.-06.11.2013р.).
Також, представником позивача було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині інфляційних нарахувань.
Ухвалою суду від 27.01.2014 р. суд прийняв заяву позивача, у зв'язку з чим в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 2704, 79 грн. провадження у справі було припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та вказує на те, що станом на дату подання позивачем позову Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, як умова для здійснення оплати за договором, за спірний період сторонами не підписані, у зв'язку з ненаданням їх для підписання позивачем. За таких обставин, відповідач вважає, що станом на час подання позовної заяви майнові інтереси позивача порушені не були, і, отже, не настав строк виконання грошового зобов'язання у відповідача за Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "ДатаГруп" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо" (підрядником) укладено Договір підряду № 33/06-11 від 01.06.2011 р. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по будівельним роботам з влаштування систем радіофікації та домофонного зв'язку першої черги будівництва "Житлово-офісного торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва" (надалі - об'єкт) далі за текстом - роботи, відповідно до положень цього Договору та вимог ДБН в обумовлений Договором строк. Термін дії Договору - до 31.12.2011р. ( п.5.2 договору).
20.04.2012 р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 33/06-11 (надалі - Додаткова угода). Термін дії Додаткової угоди - до 31.12.2012р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків ( п.5.2 ).
Згідно з п. 4.2. Додаткової угоди, оплата вартості робіт здійснюється замовником наступним чином:
- авансовий платіж у розмірі 50% від вартості робіт замовник сплачує підряднику протягом 5 робочих днів з дати підписання цієї Додаткової угоди; (п. 4.2.1. Додаткової угоди)
- оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно, не пізніше 20-го числа наступного місяця (п. 4.2.2. Додаткової угоди).
При цьому, у вказаному пункті Додаткової угоди зазначено, що оплата здійснюється на підставі підписаних повноважними представниками сторін:
-Акту виконаних робіт (форма КБ-2в) з наданням відповідної виконавчої документації, підписаної технічним наглядом (акти на сховані роботи, укладочні відомості, протоколи вимірювання і випробування та інше або акту на надані послуги), згідно з існуючою проектно-кошторисною документацією;
-Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).
Як свідчать наявні у справі докази ,позивач виконав всі роботи, передбачені Договором за період 2011-2013 р.р. на загальну суму 1 155 043,09 грн., що підтверджується наданими позивачем двосторонніми, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств, Актами виконаних робіт форми КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які підписані відповідачем за 2011-2012рр. Довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 за 2013 рік на загальну суму 362 011,68 грн. відповідачем на день пред'явлення позову залишились не підписаними ,тобто:
-сума виконаних будівельних робіт за 2011 р. становить 280 458,32 грн.;
-сума виконаних будівельних робіт за 2012 р. становить 512 573,09 грн.;
-сума виконаних будівельних робіт за 2013 р. становить 362 011,68 грн.
Відповідач частково оплатив виконані роботи на загальну суму 768 700,00 грн., що відповідачем не заперечується, у зв'язку з чим сума залишку боргу, яка заявлена позивачем, складає 386 343,09 грн.
Позивач вказує, що відповідачем залишились частково неоплаченими виконані і прийняті відповідачем будівельні роботи, а саме: за Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 2 за грудень 2012 р. в сумі 24 331,41 грн. та повністю за Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 3 за березень 2013 р. - 146 962,56 грн.; Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 4 -т за березень 2013 р.- 208 114,32 грн.; Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 5 за квітень 2013 р.- 6 934,80 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.
29.07.2013 позивач, в особі директора Панченка О.В., звернувся до відповідача Листом - вимогою за вих..№13 (відповідач одержав листа 30.07.2013р., т.1, а.с. 21), в якому зазначає, що за Договором підряду № 33/06-11 від 01.06.2011р., об'єкт, на якому проводились роботи, введено в експлуатацію та просив сплатити суму боргу - 386 343,09 грн. Із зазначеним листом позивач направив відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2013р. та рахунок на оплату. Відповідач, в свою чергу, Акт звірки взаєморозрахунків підписав, проте погашення боргу в сумі 386 343, 09 грн. у добровільному порядку не здійснив, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися з позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами Договору відповідач здійснює оплату вартості виконаних робіт щомісячно, лише за умови підписання Акту виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки виконаних робіт за формою КБ-3, а останні (за грудень 2012 р., березень 2013 р. та квітень 2013 р.) станом на час подання позову до суду (19.11.2013 р.) не були підписані та навіть не отримані відповідачем для їх підписання. Так як суду не подано доказів зворотного, то суд дійшов висновку, що станом на час подання позовної заяви момент оплати відповідачем вартості виконаних робіт не настав, а тому, відповідно, права позивача порушені не були, а несплату відповідачем вартості виконаних робіт неможна вважати невиконанням умов Договору.
Колегія суддів повністю не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача залишку заборгованості у розмірі 386 343,09 грн. є необґрунтованими, не доведеними належними а допустимими доказами, з огляду на наступне:
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. № 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві: № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати".
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. (див. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. N 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» та Постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 N 21/5005/14068/2011)
Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. (див. Постанову Верховного суду України від 2 жовтня 2012 року у справі №23/236)
Хоча Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за спірний період були не підписані на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, проте, виконання позивачем підрядних робіт не заперечувалось відповідачем, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за спірний період (грудень 2012 - квітень 2013).
Відповідно до Акту здачі - приймання монтажних та пусконалагоджувальних робіт( внутрішні мережі радіофікації ) від 05.02.2013 ( т.1, а.с.80), який підписаний комісією: Замовником- ПрАТ «НЕО ВІТА», Генпідрядником - ТОВ «К.А.Н Строй» та Підрядником- ПрАТ «Дата Груп», за яким комісією проведено огляд та перевірку виконаних монтажних робіт, виконані роботи прийняті без зауважень. Крім того, згідно Актів приймання-передачі інженерних мереж по будинкам № 6; 7 та 8 в повному обсязі, на яких позивачем виконувались роботи, вказано, що домофонна система готова до експлуатації. Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач виконав роботи за договором належним чином, які прийняті відповідачем без зауважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Згідно ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10.11.98 N 148/234/383 "Про інвентаризацію заборгованості за станом на 01.11.98" затверджено форму акта звірення розрахунків, згідно якої не вимагається підписання такого акта керівниками підприємств (дебітора та кредитора).
Між сторонами на підставі первинних бухгалтерських документів було складено Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2013-01.05.2013 (т.1; а.с. 22), який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого відповідач визнав існування боргу перед позивачем в сумі 386 343,09 грн. Ухвалою від 21.11.2013 суд першої інстанції при прийнятті позовної заяви до розгляду зобов'язав сторони провести звірку, проте з боку відповідача Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2013-04.12.2013 не підписаний, хоча станом на 04.12.2013р.сума залишку боргу - 386 343,09 грн. не змінилась, до того ж, доказів сплати в матеріалах справи не міститься.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарськими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення»).
До того ж, суд першої інстанції в своїх ухвалах від 21.11.2013, від 09.12.2013 та від 23.12.2013 не витребовував у позивача Довідки КБ-3 за спірний період, а сам позивач 27.01.2014 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про долучення до матеріалів справи супровідного листа від 25.12.2013 №36 та опису вкладень до цінного листа, відповідно до якого направив відповідачу Довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за грудень 2012, березень 2013 та квітень 2013. Окремо слід зауважити, що відповідач підписав зазначені Довідки КБ-3 за спірний період вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення та 29.01.2014 направив їх позивачу шляхом факсового зв'язку (т.2; а.с. 39-41).
Виконуючи умови договору, відповідно до п.6.1.5 Договору відповідач, як Замовник, за приписами частини 1 статті 853 ЦК України, одержавши від позивача Акти виконаних будівельних робіт КБ-2в за спірний період, підписав їх без зауважень, не виявивши відступів від умов договору, у зв'язку з чим не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за Договором підряду.
Необхідно звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України щодо застосування статті 882 ЦК України, а саме, навіть у випадку не підписання замовником Акту виконаних будівельних робіт без вмотивованої відмови від прийняття робіт по закінченні строку, вказаного в Договорі, Акт вважається підписаним, а роботи - прийнятими та підлягають оплаті (Постанова Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236).
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові з формальних підстав при наявності за спірний період двохсторонніх актів виконаних будівельних робіт КБ-2в, не дослідив всі фактичні обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і не надав належну правову оцінку доказам на підтвердження цих обставин.
Тому колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення 386 343, 09 грн. - залишку основного боргу обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач, просить стягнути з відповідача 25 182,13 грн. - пені за період з 06.05.2013 по 06.11.2013, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
За змістом п. 10.2. Додаткової угоди, у разі затримки оплати вартості робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.
Отже, в сукупності викладеного, можна зробити висновок, що вищезазначеними умовами Договору сторони погодили і сплату неустойки за порушення виконання зобов'язань до повного виконання Договору, до того ж, позивачем обраховано пеню з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. (див. Постанову Верховного суду України від 27.04.2012 у справі №3-27/12).
На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 182,13 грн. - пені за період з 06.05.2013 по 06.11.2013 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач також, просить стягнути з відповідача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання 6 382,60 грн. - 3% річних за період з 20.04.2013 по 06.11.2013 на підставі ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора вимагати сплати 3 % річних від простроченої суми є способом захисту його майнового права та інтересу та не мають характеру штрафних санкцій, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Оскільки розрахунок позивача є обґрунтованим, то вимога про стягнення 6 382,60 грн. - 3% річних за визначений позивачем період підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо" є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014р. у справі № 910/22356/13, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню з прийняттям, у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України, нового рішення про задоволення позову у повному обсязі за остаточно сформованим позивачем розміром позовних вимог за заявою від 17.12.2013р., а саме: 386 343,09 грн. - основного боргу, 25 182,13 грн. - пені та 6 382,60 грн. - 3% річних. Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до норм ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43,44, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014р. у справі №910/22356/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДатаГруп" (03005, м. Київ, вулиця Смоленська, будинок 31-33, ідентифікаційний код 31720260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альбедо" (02660, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 61, кімната 302В, ідентифікаційний код 36058228) 386 343 (триста вісімдесят шість тисяч триста сорок три) грн. 09 коп. - основного боргу, 25 182 (двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 13 коп. - пені, 6 382 (шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 60 коп. - 3 % річних, 8305 (вісім тисяч триста п'ять) грн. 25 коп. - судового збору за подання позову, 4 152( чотири тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 63 коп.- судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
3. Матеріали справи № 910/22356/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Л.О. Кондес
Судді Л.М. Ропій
В.І. Рябуха
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2014 |
Оприлюднено | 05.05.2014 |
Номер документу | 38520426 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кондес Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні