Постанова

від 29.04.2014 по справі 2а-4948/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року № 2а-4948/12/1370

15 год. 15 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Качур Р.П.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

представника позивача Рудика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

7 червня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 1ш/33-ю від 21.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена на підставі припису № 1ш від 13.01.2012 року. Відповідач у відповідності до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не наділений повноваженнями виносити приписи із вимогою зупинення експлуатації об'єкта - нежитлових приміщень (після реконструкції шляхом прибудови та надбудови другого поверху), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 25Б до прийняття вказаного об'єкта в експлуатацію у порядку, встановленому чинним законодавством. Відтак позивач вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце його проведення був належним чином повідомлений, що підтверджено розпискою представника відповідача про отримання судової повістки; заперечення проти позову не подав.

29.04.2014 року представником відповідача подано клопотання (вх. № 15458) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника у інших судових засіданнях Львівського апеляційного адміністративного суду. Доказів призначення згаданих судових засідань до клопотання не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Судом встановлено відсутність поважних причин для неприбуття представника відповідача у судове засідання. Крім того, Суд зазначає про те, що представництво інтересів відповідача здійснює не одна особа, відтак у відповідача була достатня можливість забезпечити участь іншого повноважного представника у судовому засіданні. Вказаною можливістю відповідач безпідставно не скористався.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

13.01.2012 року відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, про що складено Акт перевірки № 1ш від 13.01.2012 року. Перевіркою встановлено, що позивачем розпочато виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень площею 126,5 кв. м. шляхом прибудови та надбудови другого поверху, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 25Б. Будівельні роботи виконувались позивачем без погодженої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій». Будівельні роботи було завершено у грудні 2008 року. На час перевірки зазначені приміщення експлуатуються без здачі в експлуатацію, що є порушенням п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

13.01.2012 року відповідачем внесено припис № 1ш про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, у якому керуючись п. п. 9 п. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою усунення порушень містобудівного законодавства відповідачем поставлено вимогу позивачу зупинити експлуатацію об'єкта - нежитлових приміщень (після реконструкції шляхом прибудови та надбудови другого поверху), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 25Б до прийняття вказаного об'єкта в експлуатацію у порядку, встановленому чинним законодавством.

16.05.2012 року відповідачем проведено перевірку виконання вимог припису № 1ш від 13.01.2012 року, про що складено Акт перевірки № 20ш від 16.05.2012 року. Перевіркою встановлено, що припис № 1ш від 13.01.2012 року не виконується.

21.05.2012 року відповідачем винесено постанову № 1ш/33-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої на відповідача накладено штраф у сумі 10940 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спори з питань містобудування вирішуються судом відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 2 ст. 10 цього ж Закону державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ст. 27 цього ж Закону замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 1 цього ж Закону проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва

Згідно зі ст. 26 цього ж Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 34 цього ж Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з ч. 1 ст. 38 цього ж Закону у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 41 цього ж Закону посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з п. п. 1, 2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції, входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Згідно з п. п. 4 п. 4 цього ж Положення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань видають замовникам та реєструють у встановленому порядку дозвіл на виконання підготовчих робіт та дозвіл на виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розширення та технічне переоснащення підприємств).

Згідно з п. п. 5 п. 5 цього ж Положення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, крім іншого, мають право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення державного архітектурно-будівельного контролю недоліків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржувана постанова про накладення штрафу № 1ш/33-ю від 21.05.2012 року винесена на підставі припису № 1ш від 13.01.2012 року, яким поставлено вимогу позивачу зупинити експлуатацію об'єкта - нежитлових приміщень (після реконструкції шляхом прибудови та надбудови другого поверху), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 25Б до прийняття вказаного об'єкта в експлуатацію у порядку, встановленому чинним законодавством.

27.02.2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року у справі № 2а-5835/12/1370 та позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» задоволено, скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 1ш від 13.01.2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Вказана постанова набрала законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду справи припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 1ш від 13.01.2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, який був підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу № 1ш/33-ю від 21.05.2012 року, скасовано. З огляду на наведені обставини постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про накладення штрафу № 1ш/33-ю від 21.05.2012 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 1ш/33-ю від 21.05.2012 року слід задовольнити.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1ш/33-ю від 21.05.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» (ЄДРПОУ 23889186) 109 (сто дев'ять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 5 травня 2014 року.

Суддя Качур Р.П.