Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2014 р. № 820/8442/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заічко О.В.,
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,
за участю:
представника позивача - Підіпригори М.О.,
представника відповідача - Губської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Талант Трейдінг" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство «Талант Трейдінг» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, від 01.07.2013р. № 0002382210, від 07.10.2013р. № 0001172201, від 05.03.2014р. № 0000512201, № 0000522201.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті перевірки позивача від 31.03.2013р. № 326/2210/32760922 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Талант Трейдінг» (код ЄДРПОУ 32760922) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2011р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р.», акта перевірки від 09.08.2013р. №196/2210/32760922 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Талант Трейдінг» (код ЄДРПОУ 32760922) з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), з подальшою їх реалізацією, по взаємовідносинам з ТОВ «НИК 7», код ЄДРПОУ 38112627, за травень 2012р., з ТОВ «Таурус Голд», код ЄДРПОУ 38112590, за червень 2012р.» та акта перевірки від 24.02.2014р. № 577/20-30-22-01/32760922 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Талант Трейдінг» (код ЄДРПОУ 32760922) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р.».
Позивач вважає, що судження податкового органу суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток на користь Державного бюджету України, сплати штрафних санкцій, зменшують розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість. Крім цього, позивач зазначив про безпідставність висновків відповідача щодо непідтвердженості реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ПП «Комунбудсервіс-2005», ТОВ «Промснаб-Харьков», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «НИК 7», ТОВ «Таурус Голд» позаяк за даними операціями позивачем був отриманий товар у повному обсязі, оплату вартості товару було здійснено позивачем, тобто господарські зобов'язання виконанні сторонами правочинів належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Також позивач зазначив, що порушення контрагентами-постачальниками вимог чинного в Україні законодавства, зокрема, податкового, не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого платника податків - ПП «Талант Трейдінг».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в письмових запереченнях, наданих до суду, та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі через їх безпідставність.
В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірок від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922, від 09.08.2013р. № 196/2210/32760922 та від 24.02.2014р. № 577/20-30-22-01/32760922, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та повністю відповідають вимогам діючого законодавства.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Позивач, Приватне підприємство «Талант Трейдінг» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 32760922, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Як ввтсновлено під час судового розгляду, Приватне підприємство «Талант Трейдінг» з 23 грудня 2003 року є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28313255 від 23.12.2003р. Індивідуальний податковий номер ПП «Талант Трейдінг» - 327609220304.
Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі направлень від 10.12.12р. № № 2435, 2436, 2441, 2442, 2449, 2456, 2464, від 18.10.13р. № 2510, виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідно п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2012р. була проведена документальна виїзна планова перевірка ПП «Талант Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 31.01.2013р. №326/2210/32760922 (т.1 а.с. 16-20; т.3 а.с. 2-71), який містить висновки про встановлення в ході перевірки порушення позивачем вимог: - п.п. 1.22.1 п 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11988453,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011р. в сумі 6012056,00 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 408500,00 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі 1347245,00 грн., за 4 кв. 2011р. в сумі 947457,00 грн., за 1 кв. 2012р. в сумі 854084,00 грн., за 2 кв. 2012р. в сумі 1733032,00 грн., за 3 кв. 2012р. в сумі 685809,00 грн.; - п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, абз. 1, 3 п. 198.6 ст. 198, абз. 3 п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1540987,00 грн., в т.ч.: жовтень 2011р. - 544956,00 грн., за грудень 2011р. - 183208,00 грн., за січень 2012р. - 55900,00 грн., за квітень 2012р. - 16232,00 грн., за липень 2012р. - 762756,00 грн., завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), з урахуванням уточнень підприємства, за вересень 2012 року в сумі 433603,00 грн.; - п. 2.8 ст. 2, п. 3.5 ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.
На підставі зазначених вище висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС України були винесені податкові повідомлення- рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000912210, яким ПП «Талант Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12806752,75 грн., з яких 11988453,00 грн. - за основним платежем та 818299,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 21).
- податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000922210, яким ПП «Талант Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1926233,75 грн., з яких за основним платежем - 1540987,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 385246,75 грн. (т. 1 а.с. 22);
- податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000942210, яким ПП «Талант Трейдінг» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 433603,00 грн. (т. 1 а.с. 23);
- податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000932210, яким ПП «Талант Трейдінг» було визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 25668,92 грн. (т. 1 а.с. 24).
Судом встановлено, що позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області.
Головне управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області своїм рішенням від 21.06.2013р. № 370/10/20-40-10-04-17 залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, а скаргу директора ПП «Талант Трейдінг» Безкоровайного В.А. від 22.04.13р. - без задоволення 9т. 1 а.с. 25-29). Крім того, зазначеним рішенням ПП «Талант Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 12.03.13р. № 0000922210 у загальному розмірі 70548,75 грн. (основний платіж - 56439,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14109,75 грн.) (т. 1 а.с. 30).
Судом встановлено, що відповідачем відповідно до положень п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України та на підставі рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.06.13р. № 370/10/20-40-10-04-17 було складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013р. № 0002382210 про збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 70548,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 56439,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14109,75 грн.
Позивач, ПП «Талант Трейдінг» не погодившись з рішення ГУ Міністерства доходів і зборів у Харківській області від 21.06.2013р. № 370/10/20-40-10-04-17 оскаржив його та податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, від 01.07.13р. № 0002382210 до Міністерства доходів і зборів України.
Рішенням від 04.09.2013р. № 10391/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210 з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.06.13р. № 370/10/20-40-10-04-17, а скаргу директора ПП «Талант Трейдінг» - без задоволення (т. 1 а.с. 31-35).
Щодо нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12806752,75 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2013р. №0000912210 судом встановлено наступне.
Зі змісту податкового повідомлення-рішення від 12.03.13р. № 0000912210 судом з'ясовано, що його було прийнято відповідачем на підставі висновків акта перевірки від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922 про порушення позивачем положень п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки від 31.01.13р. № 326/2210/32760922 судом встановлено, що підставою для визначення ПП «Талант Трейдінг» грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12806752,75 грн. є встановлення відповідачем: заниження скоригованого валового доходу та доходу, що враховується при визначені об'єкту оподаткування за період з 01.01.11р. по 30.09.12р. на загальну суму 54446448,00 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011р. в сумі 48225739,00 грн., за 1 кв. 2012р. в сумі 2292000,00 грн., за 3 кв. 2012р. в сумі 3928709,00 грн., внаслідок порушення вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137 ПК України; завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування за період з 01.01.11р. по 30.09.2012р. на загальну суму 9380763,00 грн., в т.ч. за 4 кв. 2011р. у сумі 4161260,00 грн., за 1 кв. 2012р. в сумі 1012999 грн., за 2 кв. 2012р. у сумі 940748,00 грн., за 3 кв. 2012р. у сумі 3265756,00 грн., внаслідок порушення вимог п.п. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (арк. 13, 29-32 Акту).
Щодо нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1996782,50 грн. за податковим повідомленням-рішення від 12.03.13р. №0000922210 та від 01.07.13р. № 0002382210 суд встановив, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000922210 і від 01.07.2013р. №0002382210 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, абз. 1, 3 п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
З висновків акту перевірки від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922 вбачається, що податковим органом встановлено порушення вимог зазначених вище статей Податкового кодексу України внаслідок безпідставного відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ з вартості товару (послуг) придбаного(их) у контрагентів-постачальників: ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Промснаб-Харьков», ПП «Комунбудсервіс-2005» за нереальними господарськими операціями, та суми ПДВ з вартості товару придбаного у ПП «Дверная служба», внаслідок встановлення розбіжностей між показниками задекларованими позивачем та ПП «Дверная служба».
Щодо висновку податкового органу про заниження позивачем скоригованого валового доходу та доходу, що враховується при визначені об'єкту оподаткування за період з 01.01.11р. по 30.09.12р. на загальну суму 54446448,00 грн. судом встановлено наступне.
Так, в акті перевірки від 31.01.13р. № 326/2210/32760922 відповідач зазначив, що по бухгалтерському рахунку № 621 «Векселя видані» лічиться кредиторська заборгованість по підприємствам, яким припинено державну реєстрацію юридичної особи, яка станом на 01.01.2011р. та станом на 30.09.2012р. становить 54446448,40 грн., а саме перед ПП «Промтехкомплект-V» (код ЄДРПОУ 33900339) в сумі 13083365,45 грн., ПП «Польот-5» (код ЄДРПОУ 34331414) в сумі 6357743,64 грн., ПП «ФАТОН» (код ЄДРПОУ 33411273) в сумі 24701504,28 грн.), ТОВ «Торнадо» (код ЄДРПОУ 30138784) в сумі 4083125,87 грн., ПП «Комунбудсервіс-2005» (код ЄДРПОУ 33858214) в сумі 2292000,00 грн., ТОВ «Єва плюс 2010» (код ЄДРПОУ 37363742) в сумі 3928709,16 грн. (арк. 9-10 Акта від 31.01.13р. № 326/2210/32760922).
На думку фахівців ДПІ, якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступника, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за таким векселем зупиняється. На момент ліквідації кредитора, векселедавець повинен заборгованість за векселем включити до складу валових доходів, як безповоротну фінансову допомогу відповідно до п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (арк. 11 Акта від 31.01.13р.).
Оскільки позивачем до перевірки не було надано документів щодо оплати або правонаступництва за векселями, за якими рахується кредиторська заборгованість перед зазначеними вище суб'єктам господарювання, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходу на суму 54446448,00 грн.
Суд вважає вказану правову позицію відповідача необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.
З огляду на невизнання позивачем таких висновків та прийнятих за рішень суд зазначає, що питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток, валових витрат на час виникнення спірних правовідносин були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» " від 28.12.1994 № 334/94-ВР, (в редакції закону від 22.05.1997 року № 283/97), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Податковим кодексом України, то суд при вирішенні справи керується положеннями цих нормативних актів.
Під господарською діяльністю в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 цього Закону).
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Приписами п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що безповоротна фінансова допомога, зокрема, це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.п. 135.54 п. 135.5 ст. 135 ПК України).
Згідно п. 137.10 ст. 137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV, із змінами та доповненнями, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Між тим, Україна Законом від 06.07.99 р. N 826-XIV приєдналась до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону «Про прості векселі та переказні векселі» (далі - Уніфікований Закон) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
Згідно ст. 78 Уніфікованого Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.
Відповідно до ст. 33 Уніфікованого Закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.
Згідно ст. 38 Уніфікованого Закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.
Статтею 11 Уніфікованого Закону передбачено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.
Приписами ст. 16 Уніфікованого Закону передбачено, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
Індосамент відповідно до п. 6 ст. 1 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» - це передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи в установленому законодавством порядку.
На підставі зазначених норм суд доходить висновку, що ліквідація суб'єктів господарювання - держателів векселів: ПП «Промтехкомплект-V», ПП «Польот-5», ПП «ФАТОН», ТОВ «Торнадо», ПП «Комунбудсервіс-2005», ТОВ «Єва плюс 2010», ПП «Комунбудсервіс-2005» не означає, що спірні векселі не буде пред'явлено ПП «Талант Трейдінг» до оплати, оскільки, векселедержателі до припинення своєї діяльності (скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання) мають право та могли передати їх за індосаментом іншим особам.
Суд також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (дані положення застосовуються й до простих векселів).
Судом встановлено, що строк платежу за простим векселем виписаним ТОВ «Промтехкомплект-V» становить 25.08.13р., за векселем виписаним ПП «Польот-5» - 30.07.13р., за векселями виписаними ПП «Фатон» - 31.10.13р., 28.11.13р., 30.11.13р., 06.12.13р., за векселем виписаним ПП «Торнадо» - 15.06.13р., за векселем виписаним ТОВ «Єва плюс 2010» 31.10.24р., за простим векселем виписаним ТОВ «Комунбудсервіс 2005» - 31.10.14р., тобто саме з цього часу слід обраховувати строк позовної давності.
Таким чином, оскільки станом на 30.09.2012р. за кредиторською заборгованістю позивача перед векселедержателями не закінчився строк позовної давності, то така заборгованість не може бути кваліфікована як безповоротна фінансова допомога та відповідно, не підлягає включення до складу валового доходу та доходу, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування відповідно до приписів п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.03.2013р. по справі № К-38583, від 16.04.2013р. по справі № К-29343/10.
Крім того, на підставі наданих позивачем копії первинних документів, які долучені до матеріалів справи, а саме: акта пред'явлення векселів від 13.05.2013р., договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД13-1001-1 від 01.10.12р. з додатками, акта прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД13-1001-1 від 01.10.13р., договору про новацію зобов'язань за простими векселями від 03.10.13р. укладений між позивачем та ТОВ «Укр-Інвест» з додатками, договору застави товарів від 03.10.13р. з додатками, повідомлені про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, договору купівлі-продажу від 27.11.13р. з додатками, письмовому звіті про результати продажу, договору доручення № БД130426-1 від 26.0.13р. укладеного між ПП «Талант Трейдінг» та Фондовий центр «Співдружність», акту-звіту до договору доручення, договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ130426-1-1;ДД13-0426-1 від 26.04.13р. укладеного між ПП «Талант Трейдінг» та ТОВ «Укр-Інвест», акта виконання зобов'язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ130426-1-1;ДД13-0426-1 від 26.04.13р., виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 006039, акта пред'явлення векселів до оплати від 29.04.2013р., акта про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.04.13р., договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ130916-1-1 від 16.09.2013р. укладеного між позивачем та PUNESECA HOLDINGS LIMITED, акта виконання зобов'язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ130916-1-1 від 16.09.2013р., розпорядження на виконання облікової операції № 1 (276, 277) від 16.09.13р., виписки про операції з цінними паперами за період з 16.09.13р. по 16.09.13р., акт пред'явлення векселів до оплати від 17.09.13р., договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ130918-1-1;ДД13-0918-1 від 18.09.2013р. укладеного між ПП «Талант Трейдінг» та ТОВ «Укр-Інвест», акта виконання зобов'язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ130918-1-1;ДД13-0918-1 від 18.09.13р., акта про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, судом встановлено, що на час розгляду справи позивачем погашено кредиторську заборгованість за спірними векселями у розмірі 54446448,40 грн.
На підставі вищевикладених обставин суд доходить висновку, що позивачем, правомірно, відповідно до норм діючого в Україні законодавства, не було включено до складу валового доходу та доходу, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування суму кредиторської заборгованості за простими векселями у розмірі 54446448,00 грн.
Щодо висновків відповідача стовно завищення позивачем валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.01.11р. по 30.09.2012р. на загальну суму 9380763,00 грн., завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 2026385,00 грн., які стали підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішення від 12.03.13р. № 0000912210, нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 12.03.13р. № 0000922210 і від 01.07.13р. № 0002382210, та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 12.03.13р. № 0000942210, судом встановлено наступне.
В акті перевірки від 31.01.13р. № 326/2210/32760922 фахівці ДПІ зазначають, що позивачем було завищено валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 9380763,00 грн., внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування витрат у сумі 3265756,00 грн. на оплату товару придбаного у ТОВ «Таурус Голд» (липень, серпень 2012р.), у сумі 1953747 грн. на оплату товару придбаного у ПВКФ «РОЗС» (березень, квітень 2012р.), у сумі 2161260 грн. на оплату товару отриманого у ТОВ «Промснаб-Харьков» (жовтень 2011р., 4 кв. 2011р.), у сумі 2000000 грн. на оплату вантажно-розвантажувальних послуг наданих ПП «Комунбудсервіс-2005» (4 кв. 2011р.) (арк. 29-32 Акта від 31.01.13р.).
Крім того, в акті перевірки від 31.01.13р. № 326/2210/32760922 податковим органом робиться висновок про те, що позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 2026385,00 грн., внаслідок відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій проведених з ТОВ «Таурус Голд» (сума ПДВ 653151,24 грн.), ПВКФ «РОЗС» (сума ПДВ 384749,37 грн.), ТОВ «Промснаб-Харьков» (сума ПДВ 432252,09 грн.), ПП «Комунбудсервіс-2005» (сума ПДВ 399999,99 грн.), ПП Дверная служба» (сума ПДВ 156232,20 грн.), що призвело до порушення вимог п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу суджень, відображених податковим органом в акті від 31.01.13р. № 326/2210/32760922, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.
Зазначені висновки посадові особи ДПІ обґрунтовують надходженням до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС актів перевірок контрагентів-постачальників: ТОВ «Таурус Голд» (акт № 149/244/38112590 від 12.10.12р. «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Таурус Голд» (код ЄДРПОУ 38112590) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень 2012р. та повноти їх відображення в податковому обліку»), ПВКФ «РОЗС» (акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 5146/22-4/21854963 від 16.11.12р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» (код ЄДРПОУ 21854963) по взаємовідносинам з ПП «СУНАТКО» (код ЄДРПОУ 31459088) березень, квітень 2012р.», згідно якого господарська діяльність ПВКФ «РОЗС» у період березень-квітень 2012 року має ознаки нереальності.), ТОВ «Промснаб-Харьков» (акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської обл. ДПС № 3010/22-104/33673286 від 25.09.12р. з Західної МДПІ м. Харкова Харківської обл. ДПС надійшов акт № 2046/22-104/33673286 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промснаб-Харьков» (код ЄДРПОУ 33673286) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.10.09р. по 30.06.12р.»). Витрати на оплату вантажно-розвантажувальних послуг отриманих від ТОВ «Комунбудсервіс-2005» на думку фахівців ДПІ не підлягають включенню до складу валових витрат, так як на підставі актів виконаних робіт неможливо встановити пов'язаність витрати понесених на оплату зазначених вище послуг з веденням фінансово-господарської діяльності ПП «Талант Трейдінг». Суми ПДВ сплачені в ціні товару придбаного у ПП «Дверная служба» не підлягають включенню до складу податкового кредиту, внаслідок виявлення розбіжностей між показниками задекларованими позивачем (податковий кредит) та ПП «Дверная служба» (податкові зобов'язання) у березні 2011 року.
Суд з такими висновками відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області не погоджується з огляду на наступне.
На підставі довідки АА № 847645 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управління статистики у Харківській області судом встановлено, що видами діяльності ПП «Талант Трейдінг» за КВЕД, які мало право здійснювати та здійснювало підприємство є: неспеціалізована оптова торгівля (46.90), інші види видавничої діяльності (58.19), друкування іншої продукції (18.12), надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (63.99), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49).
Також суд відзначає, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання (підприємці) мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежно законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
На підставі договору № 01/08-11 від 01.08.2011р. суд встановив, що позивач має офісні та складські приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13-Б на умовах оренди.
Стосовно взаємовідносин позивача, ПП «Талант Трейдінг» з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Промснаб-Харьков», ПП «Комунбудсервіс-2005» судом встановлено наступне.
Як вбачається за матеріалами справи, позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Комунбудсервіс-2005» на підставі договору № 01-06 про надання навантажувально-розвантажувальних послуг від 01.06.2011р., за умовами якого «Замовник» - ПП «Талан Трейдінг» дає доручення, а «Виконавець» - ПП «Комунбудсервіс-2005» зобов'язується надавати навантажувально-розвантажувальні послуги протягом червня-жовтня 2011 року на складських площах Замовника (т. 4 а.с. 2-4). На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг складається акт виконаних робіт (п. 1.1, п 1.2 ст. 1 Договору).
В ст. 3 Договору сторони визначили, що Замовник оплачує Виконавцю навантажувально-розвантажувальні послуги в розмірі 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн. за місяць червень-вересень, та у розмірі 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн. за жовтень 2011р. Загальна сума, що підлягає сплаті за фактично надані послуги, визначається в актах наданих послуг, що підписуються сторонами 31.10.2011р. (п. 3.2 Договору). Оплата за надані послуги може бути здійсненна як у безготівковому порядку так і шляхом видачі простих векселів (п. 3.3 Договору).
Судом з'ясовано, що на виконання умов зазначеного договору в період червень-жовтень 2011 року ПП «Комунбудсервіс-2005» були надані позивачу навантажувально-розвантажувальні послуги на загальну суму 2400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 400000,00 грн.
Факт надання послуг підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг від 31.10.2011р. № 1031/03, № 1031/04, № 1031/05, № 1031/06, № 1031/07 (т. 4 а.с.5-9).
На сума наданих послуг ПП «Комунбудсервіс-2005» виписало та надало позивачу податкові накладні від 31.10.2011р. № 66-70, які були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року (т. 4 а.с. 10-14).
Судом також встановлено, що позивач розрахувався з ПП «Комунбудсервіс-2005» частково у безготівковій формі - шляхом перерахування на рахунок останнього 108000,00 грн. та шляхом видачі простого векселя серія АА № 1123636 від 31.10.2011р., номінальною вартістю 2292000,00 грн., дата платежу - 31.10.2014р. Зазначені обставини підтверджуються платіжним дорученням № 866 від 21.11.11р. та актом від 31.10.11р. приймання-передачі векселя до договору № 01-06 від 01.06.11р. (т. 4 а.с. 15).
На підставі долучених до матеріалів справи договору купівлі-продажу № 12/30-1 від 31.12.2010р. укладеного між позивачем та ПП «Чайка», договору № 20/09-1 від 20.09.2011р., укладеного між позивачем та ТОВ «Промснаб-Харьков», контракту № 025 між позивачем та Компанія Mondi Uncoated Fine Paper Sales GmbH, контракту № 4/IPKW/10 укладеного між позивачем та «Інтернейшен Пейпер - Квидзін СП.з.о.о.» (Польща) та податкових накладних виписаних позивачем судом встановлено, що у жовтні 2011 року ПП «Комунбудсервіс-2005» було здійснено розвантаження товару придбаного позивачем у наступних контрагентів-постачальників: ПП «Чайка», ТОВ «Промснаб-Харьков», Компанія Mondi Uncoated Fine Paper Sales GmbH, «Інтернейшен Пейпер - Квидзін СП.з.о.о.» (Польща), ТОВ «Промснаб-Харьков» та навантаження товару реалізованого позивачем наступним контрагентам: СПД-ФО ОСОБА_6, ТОВ «Поліграфічний центр «Прінт-24», ТОВ «Поліграфічні послуги», ТОВ «Тіраж-51», ПП Фірма «А-Профіт», МПП «Видавництво» ІТ», ПП «ПКП Ліга СМХ», ТОВ «Білоцерківдрук», ТОВ «Перша міськдрукарня», ПАТ «Редакція газети «Донбас», ТОВ «Поліграфічний центр «Максим», ПП «Рябіна», ТОВ Фірма «Сім», ТОВ «ІПЦ «Прінтекс», ТОВ «МІП «ЕКО», ТОВ «Імаго-Україна», СУСП ТОВ «Тріада-Сервіс», ТОВ «Тетріс-Прінт», ТОВ «ТД «Сігма», ПП «СКД», ТОВ «ЮУПК», ТОВ «Срібна хвиля», ПП «Прогрес-О», ТОВ «Техніком», КП Київська обласна рада «Квадрат», ПП «Олена-Фарма», ПП «Прага», ТОВ «Фактор-Друк», Обласне комунальне підприємство «Нікопольська друкарня», ТОВ МЦ «МАН», ПП «Прінт-Лідер», ПП «ПКП Ліга СМХ», ПП «Типографія кольоровий світ», та інших.
Також судом встановлено, що 20 вересня 2011 року між ТОВ «Промснаб-Харьков» (за договором - «Продавець») та ПП «Талант Трейдінг» (за договором «Покупець») було укладено договір № 20/09-1 (т. 4 а.с. 1619), згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю папір, пластини, витратні поліграфічні матеріали (надалі по тексту товар), асортимент, кількість та ціна яких узгоджується шляхом підписання товарних накладних, що є невід'ємною частиною Договору.
В ст. 2 та ст. 3 Договору сторони визначили, що в ціну товару включена вартість тари, упаковки, маркування та доставки на склад Покупця. Доставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця протягом 30 днів з моменту підписання цього Договору.
Форма розрахунків за поставлений товар може бути здійснення як у безготівковому порядку так і шляхом видачі простих векселів (ст. 4 Договору).
Судом достеменно встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору у жовтні 2011 року ТОВ «Промснаб-Харьков» поставило позивачу товар (офсетні пластини, добавка до зволожуючого розчину, дріт поліграфічний, олівець-коректор, картон білий А3, фарба в асортименті, марзан, мастер, папір кольоровий оброблений А3, папір для графічних робіт не крейдовий А3 та А4, паста для рук, плівка для ламінації в асортименті, змивка для пластин, термоклій, зачорнювач тонера, форми друкарські без зображення, чорнила, папір офсетний, папір газетний) на загальну суму 2592512,53 грн., в т.ч. ПДВ 432252,09 грн.
Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи накладними від 01.10.11р., № 0110/12, № 0110/13, від 03.10.11р. № 0310/5, від 11.10.11р. № 1110/5, 1110/6, 1110/7, від 21.10.11р. № 2110/5, 2110/6, від 24.10.11р. № 2410/3 та податковими накладними від 01.10.11р. № 3, 4, від 03.10.11р. № 7, від 11.10.11р. № 38, 39, 40, від 21.10.11р. № 57, 58, від 24.10.11р. № 59 (т.4 а.с. 20-43).
Судом встановлено, що позивач розрахувався з ТОВ «Промснаб-Харьков» за отриманий товар шляхом видачі простого векселя серія АА № 1123638 від 31.10.2011р., номінальною вартістю 2593512,53 грн., дата платежу 31.10.2014р. Зазначені обставини підтверджуються долученим до матеріалів справи актом від 31.10.11р. приймання-передачі векселя до договору № 20/09-1 від 20.09.11р.
На підставі довідки АА № 319870 з ЄДРПОУ суд встановив, що одним з видів діяльності за КВЕД, який мав право здійснювати ТОВ «Промснаб-Харьков» є інші види оптової торгівлі. Платником податку на додану вартість у спірний період ТОВ «Промснаб-Харьков» було на підставі Свідоцтва № 29150404 про реєстрацію платником ПДВ від 02.08.2006р. (т. 4 а.с. 44-48).
Судом встановлено, що 01 березня 2012 року між Приватною виробничо-комерційною фірмою «РОЗС» як «Продавцем» та ПП «Талант Трейдінг» як «Покупцем» було укладено договір № 0103, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю папір, пластини, витратні поліграфічні матеріали, асортимент, кількість та ціна яких узгоджується шляхом підписання товарних накладних (т.4 а.с. 49-52).
За умовами ст. 2 і ст. 3 зазначеного Договору доставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця. При цьому вартість доставки товару на склад Покупця включається до складу ціни товару.
Згідно п. 4.1 ст. 4 Договору розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватися як у безготівковому порядку так і шляхом видачі простих векселів.
На підставі видаткових накладних від 01.03.2012р. № 30112, 30113, 30114, від 12.03.2012р. № 31228, 31229, від 13.03.2012р. № 31323, від 20.03.2013р. № 32030, 32031, 32032, від 02.04.2012р. № 40230, 20231, 40232, від 09.04.2012р. № 40920, 40921, 40922, від 17.04.2012р. № ТТ000000185, ТТ000000186, ТТ000000187, від 30.04.2012р. № 43016, 43017 та податкових накладних від 01.03.2012р. № 30112, № 30113, № 30114, від 12.03.12012р. № 31228, № 31229, від 13.03.2012р. № 31323, від 20.03.2012р. № 32030, № 32031, № 32032, від 02.04.2012р. № 40230, № 40231, № 40232, від 09.04.2012р. № 40920, № 40921, № 40922, від 17.04.2012р. № 41719, № 41720, № 41721, від 30.04.2012р. № 43016, № 43017 судом встановлено, що на виконання умов договору ПВКФ «Розс» у березні та квітні 2012 року поставило позивачу товар (папір офсетний в асортименті, гумуючий розчин, дріт поліграфічний, олівець-коректор, фарба в асортименті, паста для рук, плівка для ламінації в асортименті, проявник, змивка в асортименті, офсетні пластини в асортименті, майстер-плівка) на загальну суму 2308496,16 грн., в т.ч. ПДВ 384749,36 грн. (т. 4 а.с. 53-104).
Судом встановлено, що доставка товару здійснювалася власними силами та за рахунок ПВКФ «РОЗС», про що свідчать приєднані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних від 01.03.12р. № 30114, 30113, 30112, від 12.03.12р. № 31228, 31229, від 13.03.12р. № 31323, від 20.03.12р. № 32032, 32031, 32020, від 01.04.12р. № 40922, від 02.04.12р. № 40232, 40231, 40230, від 09.04.12р. № 40920, 40921, від 17.04.12р. № ТТ000000185, ТТ000000186, ТТ000000187, від 30.04.12р. № 43016, 43017 (т. 4 а.с. 105-124).
Розрахунки між позивачем та ПВКФ «РОЗС» були здійсненні частково у безготівковій формі - шляхом перерахування позивачем на рахунок ПВКФ «Розс» грошових коштів у розмірі 161594,74 грн. та шляхом видачі простого векселя серія АА № 1123701 від 18.05.2012р., номінальною вартістю 2146901,42 грн., дата платежу 18.05.2014р. Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 29.03.12р. № 1423, від 02.04.12р. № 1439, від 05.04.12р. № 1458, від 18.04.12р. № 1498, від 24.04.12р. № 1529, від 04.05.12р. № 1574, від 17.05.12р. № 1635 (т. 4 а.с. 125-131) та актом від 18.05.12р. приймання-передачі векселя до договору №0103 від 01.03.12р.
Також суд відзначає, що в період здійснення спірних господарських операцій ПВКФ «РОЗС» було платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва № 04661996 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.04.2004р. (т. 4 а.с. 132-133).
Судом з'ясовано, що у 2012 році позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Таурус Голд» на підставі договору № 0106 від 01.06.2012р., за умовами якого ТОВ «Таурус Голд» як «Продавець» зобов'язався передати у власність ПП «Талант Трейдінг» як «Покупцю» товар - папір, пластини витратні поліграфічні матеріали, асортимент, кількість та ціна яких узгоджується шляхом підписання товарних накладних (т. 4 а.с. 185-188).
За умовами зазначеного Договору доставка товару на склад ПП «Талант Трейдінг» здійснюється силами та за рахунок ТОВ «Таурус Голд». Форма розрахунків безготівкова або шляхом видачі простих векселів.
Як вбачається за матеріалами справи, у період липень-серпень 2012 року на виконання умов зазначеного договору та на підставі видаткових накладних: від 02.07.12р. № 70220, 70221, 70222, від 09.07.12р. № 70913, 70914, 70915, від 16.07.12р. № 71616, 71617, 71618, від 23.07.12р. № 72314, 72315, 72316, від 30.07.12р. № 73022, 73023, 73024, від 06.08.12р. № 80611, 80612, 80613, від 10.08.12р. № 81013, 81014, 81015, 81025 і податкових накладних від 02.07.12р. № 70220, 70221, 70222, від 09.07.12р. № 70913, 70914, 70915, від 16.07.12р. № 71616, 71617, 71618, від 23.07.12р. № 72314, 72315, 72316, від 30.07.12р. № 73022, 73023, 73024, від 06.08.12р. № 80611, 80612, 80613, від 10.08.12р. № 81013, 81014, 81015, 81025 ТОВ «Таурус Голд» поставило позивачу товар (офсетні пластини в асортименті, фарба в асортименті, майстер-плівка в асортименті, змивка, плівка для ламінації, проявник, зачорнював тонера, інше) на загальну суму 3918907,42 грн., в т.ч. ПДВ 653151,24 грн., зокрема, у липні 2012 року на суму 1260170,75 грн., в т.ч. ПДВ 210028,46 грн., та у серпні 2012 року на суму 2658736,67 грн., в т.ч. ПДВ 443122,78 грн. (т. 4 а.с. 189-250, т. 5 а.с. 3-26).
Поставка товару здійснювалася на склад ПП «Талант Трейдінг» силами та за рахунок ТОВ «Таурус Голд», про що свідчать товарно-транспортні накладі: від 02.07.12р. № 70222, 70221, 70220, від 09.07.12р. № 70913, 70914, 70915, від 16.07.12р. № 71616, 71617, 71618, від 23.07.12р. № 72316, 72315, 72314, від 30.07.12р. № 73024, 73023, 73022, від 06.08.12р. № 80611, 80612, 80613, від 10.08.12р. № 81025, 81013, 81014, 81015 (т. 5 а.с. 27-60).
Судом встановлено, що позивач розрахувався з ТОВ «Таурус Голд» частково у безготівковій формі - шляхом перерахування на поточний рахунок останнього грошових коштів у розмірі 1243669,52 грн., а частково шляхом видачі простого векселя. Зазначені обставини підтверджуються платіжними дорученнями від 20.06.12р. № 1821, від 25.06.12р. № 1832, від 02.07.12р. № 1867, від 04.07.12р. № 1875, від 10.07.12р. № 1894, від 16.07.12р. № 1917, від 17.07.12р. № 1921, від 24.07.12р. № 1966, від 31.07.12р. № 1998, від 02.08.12р. № 2021, від 03.08.12р. № 2032, від 06.08.12р. № 2038, від 10.08.12р. № 2056, від 14.08.12р. № 2063, від 15.08.12р. № 2074, від 20.08.12р. № 2094, від 22.08.12р. № 2108 (т. 5 а.с. 61-77).
Також суд відзначає, що на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Таурус Голд» був зареєстрований платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва № 200044878 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.05.2012р. (т. 5 а.с. 78-81).
Судом з'ясовано, що товар, придбаний у ТОВ «Промснаб-Харьков», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Таурус Голд» був в подальшому реалізований позивачем іншим суб'єктам господарювання, зокрема: ТОВ «Аграрсіс Україна», ТОВ «Асс Пресс», ПП Бест прінт», ПП «Евіта», ТОВ «Спайк», ТОВ «Принт Мастер», ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_7, ТОВ «Надійний компаньйон», Харківському національному університету імені В.Н. Каразіна, ТОВ «Діамант Плюс», ТОВ «ТПК «Аякс», ТОВ «Видавництво вперед», ТОВ «Прок-Бізнес», ТОВ «АСС-Поліграфпак», ФО-П ОСОБА_9, ТОВ «Діса Плюс», СПД-ФО ОСОБА_6, ТОВ «Поліграфічний центр «Прінт-24», ТОВ «Поліграфічні послуги», ТОВ «Тіраж-51», ПП Фірма «А-Профіт», МПП «Видавництво» ІТ», ПП «ПКП Ліга СМХ», ТОВ «Білоцерківдрук», ТОВ «Перша міськдрукарня», ПАТ «Редакція газети «Донбас», ТОВ «Поліграфічний центр «Максим», ПП «Рябіна», ТОВ Фірма «Сім», ТОВ «ІПЦ «Прінтекс», ТОВ «МІП «ЕКО», ТОВ «Імаго-Україна», СУСП ТОВ «Тріада-Сервіс», ТОВ «Тетріс-Прінт», ТОВ «ТД «Сігма», ПП «СКД», ТОВ «ЮУПК», ТОВ «Срібна хвиля», ПП «Прогрес-О», ТОВ «Техніком», КП Київська обласна рада «Квадрат», ПП «Олена-Фарма», ПП «Прага», ТОВ «Фактор-Друк», Обласне комунальне підприємство «Нікопольська друкарня», ТОВ МЦ «МАН», ПП «Прінт-Лідер», ПП «ПКП Ліга СМХ», ПП «Типографія кольоровий світ», ТОВ «Герімпекс», ПП «Коло», ПАТ «ПВК «Десна», ТОВ «ДОТ ЛТД».
Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями договорів з покупцями товару: договір № 247-ОС від 14.06.12р., № 316-ВП від 06.07.12р., № 315-ВП від 06.07.12р., № 314-ВП від 06.07.12р., № 317-ВП від 06.07.11р., № 456-ВП від 04.10.2011р., № 457-ВП від 04.10.11р., № 458-ВП від 04.10.11р., № 186-ОС від 11.05.12р. укладені між позивачем та Харківський національний університет імені Н.В. Каразіна, договір купівлі-продажу товарів № 004/12 від 16.01.12р. укладений між ПП «Талант Трейдінг» та ПП «Прінт Плюс», договір купівлі-продажу товарів № 005/12 від 16.01.12р. між позивачем та ФО-П ОСОБА_8, договір купівлі-продажу товарів № 009/11 від 20.04.11р., № 001/12 від 17.01.12р. укладені між позивачем та ФО-П ОСОБА_12, договір купівлі-продажу товарів № 007/12 від 11.01.12р. укладений між позивачем та ДП «Інформаційно-аналітичний центр «Донбасінформ», договір поставки № 005/11 від 03.01.11р. укладений між позивачем та ДП «ІАЦ «Донбасінформ», договір купівлі-продажу товарів № 002/12 від 05.01.12р. укладений між позивачем та ФО-П ОСОБА_13, договір поставки № 007/11 від 09.03.2011р. укладений між позивачем та ФО-П ОСОБА_13, договір № 65/01 від 10.01.11р. укладений між позивачем та ТОВ «ТПК «Аякс», договір № 49/01 від 12.01.11р. укладений між позивачем та ТОВ «Видавництво «Вперед», договір № 03/05/01 від 03.05.12р. укладений між позивачем та Харківський Національний університет Радіоелектроніки та копії податкових накладних виписаних ПП «Талант Трейдінг» та податковими накладними виписаними ПП «Талант Трейдінг».
Судом також встановлено, що позивачем податкові накладні отримані від ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного (податкового) періоду.
В ході розгляду справи за наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки ані в ході судового розгляду не має.
Оцінивши згадані правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що ці правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.
Таким чином, укладені підприємством позивача договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.
Також, на підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладених правочинів, позивачем подані до суду копії первинних документів.
Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
За таких обставин, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивачем були у повному обсязі виконані зобов'язання по оплаті вартості послуг отриманих від ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів та видачі простих векселів.
На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність здійснення господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ПП «Талант Трейдінг» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.
Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача: ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков».
Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» відповідають вимогам ст. 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.97р. № 165 та від 01.11.2011р. № 1379.
Суд також відзначає, що оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків валових витрат обігу і виробництва та податкового кредиту з ПДВ, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями Податкового кодексу України, які діяли на час існування спірних правовідносин.
Так згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначено перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, а саме не включаються до складу витрат. Так згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судом встановлено, що товар придбаний за спірними правочинами у ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізований в подальшому іншим суб'єктам господарювання. Позивач, ПП «Талант Трейдінг» розрахувався з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» за отриманий товар (послуги) у безготівковій формі та шляхом видачі простих векселів.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абз. 1 п. 5 зазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.
Судом встановлено, що позивачем отримано від зазначених вище контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг поставленого товару та отриманих послуг, які оплачено позивачем в повному обсязі. Податкові накладні отримані від контрагентів-постачальників ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков» відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних.
Також суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності дотримання постачальниками товарів вимог податкового законодавства.
Навіть, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Суд вважає за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності спірних договорів не було.
Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що не заперечується ані позивачем, ані податковим органом, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.
За урахуванням викладених обставин, суд визнає правомірним відображення позивачем у податковому обліку з податку на прибуток (у складі витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування) та з податку на додану вартість (у складі податкового кредиту) господарських операцій з придбання товару (послуг) у контрагентів-постачальників: ТОВ «Таурус Голд», ПВКФ «Розс», ПП «Комунбудсервіс-2005» та ТОВ «Промснаб-Харьков».
Щодо твердження відповідача про неправомірне відображення у складі податкового кредиту за березень 2011 року суми ПДВ у розмірі 156232,20 грн. по взаємовідносинам з ПП «Дверная служба», внаслідок виявлення розбіжностей між показниками податкового кредиту задекларованого позивачем та показниками податкових зобов'язань відображених ПП «Дверная служба» суд відзначає наступне.
В силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Таким чином, якщо контрагент не виконує вимоги законодавства, зокрема, не подає податкові декларації, не виконує свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, не відображає у податкових деклараціях дані здійснених операцій, тощо, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена підстава не є підставою для позбавлення платника податку права на включення сум ПДВ за податковою накладною виписаною таким платником податку до податкового кредиту, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена правова позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008-квітні 2009 року).
Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне визначення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 12806752,75 грн., суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1996782,50 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 433603,00 грн., а також про протиправність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000942210 і від 01.07.13р. № 0002382210 та наявність підстав для їх скасування.
Щодо правомірності нарахування відповідачем позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 25668,92 грн. за податковим повідомленням-рішення від 12.03.2013р. № 0000932210 судом встановлено наступне.
Згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення його було прийнято відповідачем на підставі висновків акта перевірки від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922 про порушення позивачем вимог п. 2.8 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.
В акті перевірки фахівці ДПІ відзначають, що у відомості на виплату грошей № 20 від 21.08.2012р. відсутні підписи одержувачів коштів на загальну суму 3884,70 грн., а саме: підписи ОСОБА_14 на суму 730,01 грн., ОСОБА_15 на суму 234,65 грн., ОСОБА_16 на суму 730,01 грн., ОСОБА_17 на суму 730,01 грн., ОСОБА_18 на суму 730,01 грн., ОСОБА_19 на суму 730,01 грн. У відомості на виплату грошей № 18 від 03.08.2012р. відсутні підписи одержувачів коштів на загальну суму 549,76 грн., а саме: підпис ОСОБА_18 на суму 549,76 грн. Зазначені обставини на думку фахівців ДПІ призвели до порушення позивачем вимог п. 2.8 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 (надалі - Положення № 637) та стали підставою для визначення штрафних санкцій (штрафу) розмірі 25668,92 грн. на підставі Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.8 ст. 2 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Пунктом 3.4 ст. 3 Положення № 637 визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Відповідно до п. 3.5 ст. 3 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Проаналізувавши надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії відомостей на виплату грошей № 20 від 21.08.2012р. та № 18 від 03.08.2012р. судом встановлено, що у зазначених відомостях містяться усі підписи одержувачів грошових коштів, зокрема, підписи ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
На підставі зазначених вище обставин суд доходиться до висновку про неправомірність визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 25668,92 грн. на підставі абз. 6 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2013р. № 0000932210 та наявність підстав для його скасування.
За наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що 02 серпня 2013 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі службових посвідчень та згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Талант Трейдінг» (код ЄДРПОУ 32760922) з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), з подальшою їх реалізацією, по взаємовідносинам з ТОВ «НИК 7», код ЄДРПОУ 38112627, за травень 2012р., з ТОВ «Таурус Голд», код ЄДРПОУ 38112590, за червень 2012р.
Результати зазначеної перевірки було оформлено актом від 09.08.2013р. №196/2210/32760922, яким було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 266203,00 грн., в т.ч. за травень 2012р. в сумі 61188,00 грн., за червень 2012р. в сумі 175189,00 грн., за липень 2012р. в сумі 29826,00 грн.
Згідно зазначеного акта перевірки позивачем було порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій з придбання товару у ТОВ «НИК 7» (травень 2012р.) та у ТОВ «Таурус Голд» (червень 2012р.), які не мали реального характеру.
В обґрунтування зазначених висновків фахівці ДПІ посилаються на надходження до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акта від 24.09.12р. № 135/244/38112590 «Про результати перевірки ТОВ «Таурус Голд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» та акта від 13.09.2012р. № 125/224/38112627 «Про результати перевірки ТОВ «НИК 7» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», якими було встановлено, що операції між ТОВ «Таурс Голд» з контрагентами та між ТОВ «НИК 7» з контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності.
На підставі зазначених висновків відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 07.10.2013р. № 0001172201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 399304,50 грн., з яких 266203,00 грн. - за основним платежем та 133101,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуємого податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013р. № 0001172201 та суджень суб'єкта владних повноважень, відображених в акті перевірки позивача від 09.08.2013р. № 196/2210/32760922 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.
Як вже було встановлено вище позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Таурус Голд» на підставі договору № 0106 від 01.06.2012р., за умовами якого ТОВ «Таурус Голд» як «Продавець» зобов'язався передати у власність ПП «Талант Трейдінг» як «Покупцю» товар - папір, пластини витратні поліграфічні матеріали, асортимент, кількість та ціна яких узгоджується шляхом підписання товарних накладних.
Судом встановлено, що у червні 2012 року на підставі видаткових накладних: від 05.06.12р. № 60512, 60513, 60514, від 11.06.12р. № 61113, 61114, 61115, від 18.06.12р. № 61820, 61821, 61822, від 25.06.12р. № 166, 167, 168 та податкових накладних: від 05.06.12р. № 60512, 60513, 60514, від 11.06.12р. № 61113, 61114, 61115, від 18.06.12р. № 61820, 61821, 61822, від 25.06.12р. № 166, 167, 168 ТОВ «Таурус Голд» поставило та передало позивачу у власність товар (офсетні пластини в асортименті, фарба в асортименті, майстер-плівка в асортименті, змивка, плівка для ламінації, проявник, зачорнював тонера, інше) на загальну суму 785546,89 грн., в т.ч. ПДВ 130924,48 грн.
Доставка товару здійснювалася на склад ПП «Талант Трейдінг» силами та за рахунок ТОВ «Таурус Голд», про що свідчать долучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних від 05.06.12р. 60514, 60513, 60512, від 11.06.12р. № 61115, 61114, 61113, від 18.06.12р. № 61820, 61821, 61822, від 25.06.12р. № 168, 167, 166.
Розрахунки між позивачем та ТОВ «Таурус Голд» були здійснені у безготівковій формі, про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення.
Також судом встановлено, що отримані від ТОВ «Таурус Голд» податкові накладні були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного періоду.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «НИК 7» судом встановлено, що у травні 2012 року (спірний період) позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «НИК-7» на підставі договору № 0305 від 03.05.2012р. (т. 4 а.с. 134-137), за умовами якого ТОВ «НИК 7» як «Продавець» зобов'язався передати у власність «Покупцю» - ПП «Талант Трейдінг» папір, пластини, витратні поліграфічні матеріали, асортимент, кількість та ціна яких узгоджується шляхом підписання товарних накладних. Доставка товару здійснюється за рахунок та транспортом ТОВ «НИК-7» (п. 2.2 та п. 3.1 Договору). Форма розрахунків: безготівкова або шляхом видачі простих векселів.
На підставі видаткових накладних: від 03.05.12р. № 50317, від 14.05.12р. № 51413, № 51414, № 51415, від 21.05.12р. № 52117, № 52118, № 52119, від 28.05.12р. № 52814, № 52815, № 52816 і податкових накладних: від 03.05.12р. № 50317, від 14.05.12р. № 51413, № 51414, № 51415, від 21.05.12р. № 52117, № 52118, № 52119, від 28.05.12р. № 52814, № 52815, № 52816 (т. 4 а.с. 38-165) судом встановлено, що ТОВ «НИК-7» поставило та передало у власність позивачу товар (олівець-коректор, фарба в асортименті, плівка для ламінації, проявник, змивка, майстер-плівка, офсетна пластина в асортименті) на загальну суму 811672,10 грн., в т.ч. ПДВ 135278,68 грн.
Поставка товару на склад позивача здійснювалася силами та за рахунок ТОВ «НИК-7», про що свідчать долучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних від 03.05.12р. № 50317, від 14.05.12р. № 51413, 51414, 51415, від 21.05.12р. №№52117, 52118, 52119, від 28.05.12р. № 52815, 52814, 52816 (т. 4 а.с. 166-175).
Судом також достеменно встановлено, що позивач розрахувався з ТОВ «НИК-7» за поставлений товар шляхом перерахування на поточний рахунок останнього грошових коштів у розмірі 262150,34 грн. та шляхом видачі простого векселя (т. 4 а.с. 176-180).
Окрім того, судом встановлено, що на час здійснення спірних правовідносин ТОВ «НИК-7» було платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва № 200039536 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.04.2012р. (т. 4 а.с. 181-184).
Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що предметом даних правочинів не є речі, котрі обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.
Крім того, усі спірні правочини та первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єкта господарювання, які є сторонами правочинів.
Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача ТОВ «Таурус Голд» та ТОВ «НИК 7» зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Аналізуючи положення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, зменшення суми бюджетного відшкодування, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.
Проте, в акті перевірки позивача від 09.08.2013р. № 196/2210/32760922 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ «Таурус Голд» та ТОВ «НИК 7».
Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ТОВ «Таурус Голд» і ТОВ «НИК 7» відповідають вимогам ст. 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.97р. № 165 та від 01.11.2011р. № 1379.
Суд також відзначає, що оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями Податкового кодексу України, які діяли на час існування спірних правовідносин.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно пунктів 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).
Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений ст. 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ПП «Талант Трейдінг») права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовленого та фактично отриманого товару) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ПП «Талант Трейдінг» виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманого товару контрагентам-постачальникам - ТОВ «Таурус Голд» та ТОВ «НИК 7», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши ПП «Талант Трейдінг» належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.
Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Таурус Голд» і ТОВ «НИК 7», та правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.
На підставі зазначених обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 07.10.2013р. № 0001172201 є незаконним та підлягає скасуванню.
Також судом встановлено, що в період з 27.01.2014р. по 14.02.2014р. фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі направлень від 27.01.2014р. № 183-186, наказу від 24.01.2014р. № 107, виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Талант Трейдінг» (код ЄДРПОУ 32760922) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р.
Результати перевірки було оформлено актом від 24.02.2014р. № 577/20-30-22-01/32760922 (т. 1 а.с. 100-146), за висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 870751,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 870751,00 грн. та вимог п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 352987,00 грн.
Судом встановлено, що на підставі зазначених вище висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області були складені та направлені позову наступні рішення: податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.03.2014р. № 0000512201(т.1 а.с. 147), яким ПП «Талант Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, 14010100, на загальну суму 529480,50 грн., з яких за основним платежем - 352987,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 176493,50 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.03.2014р. №0000522201 (т. 1 а.с. 148), яким ПП «Талант Трейдінг» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, 11021000 на загальну суму 1181733,00 грн., з яких за основним платежем - 787822,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 393911,00 грн.
На підставі акта перевірки від 24.02.2014р. № 577/20-30-22-01/32760922 судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 529480,50 грн. та з податку на прибуток у розмірі 1181733,00 грн. на думку відповідача є не відображення позивачем у податкових деклараціях результатів попередньої перевірки позивача оформленої актом від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922.
Так в акті перевірки від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922 фахівці ДПІ зазначають (арк. 10 та 28 Акта): «ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області 31.01.2013р. складено акт перевірки ПП «Талант Трейдінг» за №326/2210/32760922, за результатами якого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 4146431,00 грн. та донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток. Таким чином, ПП «Талант Трейдінг» при обчислені об'єкту оподаткування з податку на прибуток за результатами 2013 року неправомірно віднесло до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, від'ємне значення в сумі 4146431,00 грн., що становить 25% від суми від'ємного значення за результатами 2011 року, чим порушило п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України. Також зазначеним актом зменшено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 352987,00 грн. Таким чином, підприємством завищено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (значення рядку 21 Декларації з ПДВ, реєстраційний № 9073336663 від 20.11.2012р.) в сумі 352987,00 грн., чим порушило п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України».
Суд не погоджується з такими твердженнями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з огляду на наступне.
Суд відзначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
В п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Також суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає також Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Так відповідно до ст. 8 зазначеного Закону підприємства зобов'язані вести бухгалтерський облік з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
В статті 11 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що на основі бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
З аналізу зазначених положень вбачається, що підприємства складають податкову (фінансову) звітність на підставі бухгалтерського обліку, який, в свою чергу, ведеться на підставі первинних документів.
При цьому суд відзначає, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таким чином, акт перевірки не є обов'язковим для виконання платником податків, а є носієм інформації про виявлені порушення платником податків.
Окрім того, суд відзначає, що за результатами перевірки позивача оформленої актом від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, від 01.07.2013р. № 0002382210.
Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України оскаржив їх спочатку в адміністративному порядку до контролюючих органів вищого рівня, а потім і в судовому порядку. Так первинна скарга була подана позивачем до Державної податкової служби у Харківській області 22.04.2013р., тобто у строки визначені ст. 56 Податкового кодексу України.
Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити, що податкові повідомлення-рішення від 12.03.13р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, від 01.07.2013р. № 0002382210 є предметом розгляду по даній справі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
В п. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, в зв'язку з тим, що податкові повідомлення-рішення від 12.03.13р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, від 01.07.2013р. № 0002382210 були з додержанням строків, визначених законодавством оскаржені позивачем в адміністративному та судовому порядку, то визначені зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов'язань є неузгодженими та підлягають виконанню платником податків - ПП «Талант Трейдінг» до вирішення судом справи по суті.
Крім того, суд відзначає, що як було встановлено судом вище податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.03.13р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000932210, № 0000942210, від 01.07.2013р. № 0002382210 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки були прийняті відповідачем безпідставно та з порушенням норм чинного в Україні законодавства.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням положень Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 суд доходить висновку, що позивачем правомірно, відповідно до положень чинного в Україні законодавства не було відображено у податковій звітності з податку на прибуток та з податку на додану вартість, тобто у податкових деклараціях, висновки ДПІ щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зафіксовані у акті перевірки ПП «Талант Трейдінг» від 31.01.2013р. № 326/2210/32760922.
Отже, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.03.2014р. № 0000512201 та № 0000522201 є незаконними та підлягають скасуванню.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Талант Трейдінг" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень-задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.03.2013р. № 0000912210, від 12.03.2013р. № 0000922210, від 12.03.2013р. № 0000942210, від 12.03.2013р. № 0000932210, від 01.07.2013р. № 0002382210, від 07.10.2013 р. №0001172201, від 05.03.2014 р. № 0000512201, форми "Р" від 05.03.2014 р. № 0000522201, винесених відносно Приватного підприємства «Талант Трейдінг».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2014 року.
Суддя Заічко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2014 |
Оприлюднено | 07.05.2014 |
Номер документу | 38522769 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Заічко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні