Ухвала

від 09.07.2014 по справі 820/8442/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.Справа № 820/8442/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014р. по справі № 820/8442/13-а

за позовом Приватного підприємства "Талант Трейдінг"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 р. позов ПП "Талант Трейдінг" - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.03.2013р. № 0000912210, № 0000922210, № 0000942210, № 0000932210, від 01.07.2013р. № 0002382210, від 07.10.2013 р. №0001172201, від 05.03.2014 р. № 0000512201, форми "Р", № 0000522201, винесених відносно Приватного підприємства "Талант Трейдінг".

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, безпідставно враховані документи, які не надавалися платником на перевірку, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача до суду не з'явився, в зв'язку з ліквідацією підприємства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна виїзна планова перевірка ПП "Талант Трейдінг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 31.01.2013 р. №326/2210/32760922 (т.1, а.с. 16-20; т.3, а.с. 2-71),

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.п. 1.22.1 п 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11 988 453,00 грн. (за 1 квартал 2011р. в сумі 6 012 056,00 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 408 500,00 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі 1 347 245,00 грн., за 4 кв. 2011р. в сумі 947 457,00 грн., за 1 кв. 2012р. в сумі 854 084,00 грн., за 2 кв. 2012р. в сумі 1 733 032,00 грн., за 3 кв. 2012р. в сумі 685 809,00 грн.);

- п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, абз. 1, 3 п. 198.6 ст. 198, абз. 3 п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 540 987,00 грн. (жовтень 2011р. - 544956,00 грн., за грудень 2011р. - 183 208,00 грн., за січень 2012р. - 55 900,00 грн., за квітень 2012р. - 16 232,00 грн., за липень 2012р. - 762 756,00 грн.), також завищено від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), з урахуванням уточнень підприємства, за вересень 2012 року в сумі 433 603,00 грн.;

- п. 2.8 ст. 2, п. 3.5 ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.

12.03.2013 р. на підставі акту перевірки від 31.01.2013р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС України винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000912210, яким ПП "Талант Трейдінг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12 806 752,75 грн. (11 988 453,00 грн. основним платежем, 818299,75 грн. штрафними (фінансовими) санкціями ) (т. 1, а.с. 21).

-№ 0000922210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 926 233,75 грн. (основним платежем - 1 540 987,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 385 246,75 грн.) (т. 1, а.с. 22);

- № 0000942210, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 433 603,00 грн. (т. 1 а.с. 23);

- № 0000932210, яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 25 668,92 грн. (т. 1 а.с. 24).

За результатами адміністративного узгодження зобов'язань по спірним рішенням, скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, та прийнято рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2013р. № 0000922210 у загальному розмірі 70 548,75 грн. (основний платіж - 56 439,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14 109,75 грн.) (т. 1 а.с. 30).

01.07.2013 р. на підставі зазначеного рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382210 (форма Р), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 70 548,75 грн. (основним платежем - 56 439,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями - 14 109,75 грн.).

Також ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Талант Трейдінг" з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), з подальшою їх реалізацією, по взаємовідносинам з ТОВ "НИК 7" за травень 2012р., з ТОВ "Таурус Голд" за червень 2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.08.2013р. №196/2210/32760922.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 266 203,00 грн. (за травень 2012р. в сумі 61 188,00 грн., за червень 2012р. в сумі 175 189,00 грн., за липень 2012р. в сумі 29 826,00 грн.).

07.10.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001172201, яким позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 399 304,50 грн., з яких 266 203,00 грн. - за основним платежем та 133 101,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Талант Трейдінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складно акт перевірки від 24.02.2014р. № 577/20-30-22-01/32760922 (т. 1, а.с. 100-146).

Перевіркою зафіксовано порушення позивачем:

п. 150.1 ст. 150 ПК України, п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, в результаті позивачем занижено податок на прибуток в сумі 870 751,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 870 751,00 грн.,

п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 352 987,00 грн.

05.03.2014 р. відповідачем винесено позивачу податкові повідомлення-рішення:

№ 0000512201, яким ПП "Талант Трейдінг" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 529 480,50 грн. (основним платежем - 352 987,00 грн., штрафними санкціями - 176 493,50 грн.),

№0000522201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 181 733,00 грн. (основним платежем - 787 822,00 грн., штрафними санкціями - 393 911,00 грн.) (т. 1 а.с. 147, 148).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. № 0000912210 та збільшення позивачу податку на прибуток в сумі 11 988 453,00 грн.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11 988 453,00 грн. слугував висновок податкового органу (встановлений актом перевірки від 31.01.2013р.) про необхідність збільшення валового доходу підприємства на суму безповоротної фінансової допомоги, яка утворилася внаслідок спливу строку позовної давності за зобов'язаннями позивача перед ЧП « Польот-5» , ПП "Промтехкомплект-V" , ТОВ "Торнадо" , ПП "Комунбудсервіс-2005", ТОВ "Єва плюс 2010" , ПП « Фатон», в зв'язку з ліквідацією останніх.

Судом встановлено, що позивачем видано прості векселі на користь контрагентів, а саме: 25.08.2006р. ПП "Промтехкомплект-V" в сумі 13 083 365,45 грн., 31.07.2007р. ПП "Польот-5" в сумі 6 357 743,64 грн., 15.06.2009р. ТОВ "Торнадо" в сумі 4 083 125,87 грн., 31.10.2011р. ПП "Комунбудсервіс-2005" в сумі 2 292 000,00 грн. та ТОВ "Єва плюс 2010" в сумі 3 928 709,16 грн.; 31.10.2007р.,28.11.2007р., 30.11.2007р. та 06.12.2007р. ПП "ФАТОН" на загальну суму 24 701 504,28 грн., виписаними в рахунок оплати за товари протягом-2006 -2011р.

По векселям виданим ЧП « Польот-5», ПП "Промтехкомплект-V" строк платежу визначений по пред'явленню , виданим ТОВ "Торнадо", ПП "Комунбудсервіс-2005" , ТОВ "Єва плюс 2010" строк платежу не визначений, по ПП « Фатон» зі строком платежу 28.11.2013р., 31.10.2011р., 30.11.2013р., 06.12.2013р. відповідно, що підтверджується атами прийому передачі-векселів (т.5 а.с.82-96)

Державна реєстрація контрагентів позивача скасована ЧП « Польот-5» (25.12.2007р.),, ПП "Промтехкомплект-V" (17.11.2006р) , ТОВ "Торнадо" (10.11.2009р.), ПП "Комунбудсервіс-2005" (12.03.2012р.), ТОВ "Єва плюс 2010" (11.09.2012р.), ПП « Фатон» (10.06.2009р.), зазначені підприємства, ліквідовані без визначення правонаступників.

Висновки суду першої інстанції, що строк позовної давності по заборгованості по векселям не закінчився, а тому така заборгованість не є безповоротною фінансової допомогою, колегія суддів вважає помилковими.

Так суд першої інстанції зазначає, що строк платежу по зазначеним векселям визначений та становить 25.08.2013р., 30.07.2013р.,15.06.2013р. , 31.10.2024р., 31.10.2014р. 2013р.

Проте такі висновки не відповідають обставинам справи, тому як в актах приймання передачі векселів по ЧП « Польот-5», ПП "Промтехкомплект-V" ТОВ "Торнадо", ПП "Комунбудсервіс-2005" , ТОВ "Єва плюс 2010" такі відомості відсутні.

Кредиторська заборгованість по простим векселям виданим цим підприємствам в бухгалтерському рахунку № 621 "Векселя видані" по підприємству позивача значилась в сумі 54 446 448,40 грн.

Зазначена сума позивачем не включена до складу валового доходу та доходу, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, що підтверджується актом податкової перевірки.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Приписами п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що безповоротна фінансова допомога, зокрема, це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.п. 135.54 п. 135.5 ст. 135 ПК України).

Згідно п. 137.10 ст. 137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За змістом частини третьої статті 4 Закону України «Про обіг векселів у Україні»у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, з моменту видачі позивачем спірних векселів названим кредиторам первісні зобов'язання позивача перед цими кредиторами припинилися та виникли зобов'язання сплатити за цими векселями, за якими розпочався новий строк позовної давності.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону "Про прості векселі та переказні векселі" (далі - Уніфікований Закон) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Згідно ст. 78 Уніфікованого Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Відповідно до ст. 33 Уніфікованого Закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Згідно ст. 38 Уніфікованого Закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Статтею 11 Уніфікованого Закону передбачено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого Закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Згідно ст.104 Цивільного Кодексу України юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності зупиняється , якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Згідно ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи, крім випадків, коли законом або іншим нормативно -правовим актом виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до п.3 ст.205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Судом встановлено, що векселеотримувачі ліквідовані без правонаступництва, з моменту їх ліквідації сплинув строк позовної давності для сплати за цими векселями.

Доводи суду, що строк погашення платежу за векселями на момент проведення перевірки не настав, а тому суми по цим векселям не є безповоротною фінансовою допомогою, колегія суддів вважає помилковими.

Згідно п. 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Позивачем не надано до перевірки відповідачу договорів, додаткових угод до них щодо зміни порядку розрахунків, не надана інформація щодо терміну погашення векселів, не надані документи щодо правонаступництва за векселями.

Договори купівлі-продажу цінних паперів відповідно до яких позивач придбав інвестиційні сертифікати та акти пред'явлення векселів до оплати, надані суду першої інстанції , складені після проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення та відповідачу не надавалися.

З урахуванням п. 44.6. ст. 44 ПК України колегія суддів зазначає, що відповідні документи були відсутні у платника податків на час складання звітності по податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги надані позивачем до суду документи щодо погашення векселів, які не надавалися до перевірки.

За цих умов, колегія суддів вважає , що податковим органом вірно встановлено заниження позивачем податку на прибуток в сумі 11 988 453,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. № 0000912210 є правомірним.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 р. №0000922210, № 0000942210 та від 01.07.2013 р. № 0002382210. про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 1 540 987,00 грн., та 56 439, 00 грн. відповідно, завищення від'ємного значення ПДВ на суму 433 603,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем подавалися декларації по податку на додану вартість, розшифровки зобов'язань , реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період жовтень 2011р. - вересень 2012р. (т.2).

Також позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму 2 026 385,00 грн., по господарським операціям з ТОВ "Таурус Голд" (сума ПДВ 653 151,24 грн.), ПВКФ "РОЗС" (сума ПДВ 384 749,37 грн.), ТОВ "Промснаб-Харьков" (сума ПДВ 432 252,09 грн.), ПП "Комунбудсервіс-2005" (сума ПДВ 399 999,99 грн.), ПП Дверная служба" (сума ПДВ 156 232,20 грн.).

З цих показників податкового кредиту до р. 24 Декларації за вересень 2012 р. (від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ) позивачем перенесено суму у 433 603,00 грн. (з урахуванням уточнень підприємства).

Підставою донарахування грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення від'ємного значення позивачу слугували висновки податкового органу про формування ним податкового кредиту, та від'ємного значення по безтоварним господарським операціям, не підтвердженим належними первинними документами.

Так, 20.09.2011 р. між ТОВ "Промснаб-Харьков" (продавець) та ПП "Талант Трейдінг" (покупець) укладено договір № 20/09-1, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність Покупцю папір, пластини, витратні поліграфічні матеріали (п.1,2 Договору), а саме, фарбу, мастер, папір кольоровий оброблений А3, офсетні пластини, папір офсетний, папір газетний, тощо (т. 4 а.с. 16-19).

На підтвердження товарності поставок позивачем надано суду накладні на поставку товару, податкові накладні, акти приймання-передачі векселя в оплату товару (т.4 а.с. 20-43).

Доказів транспортування зазначеного товару, позивачем не надано ні під час перевірки, ні до суду .

Також 01.03.2012 р. між Приватною виробничо-комерційною фірмою "РОЗС" (продавець) та ПП "Талант Трейдінг" (покупець) укладено договір № 0103, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю папір, пластини, витратні поліграфічні матеріали, асортимент (т.4, а.с. 49-52). Доставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця. (п. 2 3 Договору).

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акт приймання-передачі векселя від 18.05.12р. (т.4, а.с. 53-104, 125-131).

01.06.2012р. ТОВ "Таурус Голд" (продавець) та ПП "Талант Трейдінг" (постачальник) уклали договір № 0106, за умовами якого продавець мав поставити покупця товар - папір, пластини витратні поліграфічні матеріали, а саме, офсетні пластини в асортименті, фарба в асортименті, майстер-плівка в асортименті, змивка, плівка для ламінації, проявник, зачорнював тонера, інше (т. 4, а.с. 185-188).

За умовами зазначеного Договору доставка товару мала бути здійснена на склад ПП "Талант Трейдінг" силами та за рахунок ТОВ "Таурус Голд".

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжні доручення (т. 4, а.с. 189-250; т. 5, а.с. 3-77).

01.06.2011 р. ПП "Талан Трейдінг" (замовник) та ПП "Комунбудсервіс-2005" (виконавець) уклали договір № 01-06, за яким замовник доручив, а виконавець мав здійснити навантажувально-розвантажувальні послуги протягом червня-жовтня 2011 року на складських площах Замовника (т. 4, а.с. 2-4).

На підтвердження надання послуг позивач суду надав акти приймання-передачі послуг, податкову накладну, платіжне доручення, акт приймання передачі векселя (т. 4 а.с.5-9, 10-15).

Судом встановлено, що оплата вартості товару здійснена позивачем як в безготівковий спосіб, так і в вексельній формі.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 195.1.1. ст 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів, виконання робіт), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача, та відповідно правомірності застосування штрафних санкцій.

Судом встановлено, що контрагенти позивача знаходилися в м. Дніпропетровськ та Дніпропетровській області, поставка за умовами договору здійснювалася на складські приміщення позивача в м. Харків.

Проте матеріали справи не містять доказів передачі та приймання товару, зокрема довіреностей на отримання товару, крім того надані ТТН не містять зазначення прізвищ осіб які відпустили товар, здали його та отримали.

Акти виконаних робіт, надані позивачем в підтвердження виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, взяті до уваги судом як належні докази виконання умов договору, містять зазначення лише назви послуги- «навантажувально-розвантажувальні роботи» без визначення місце проведення цих робіт, кількості витраченого часу та осіб, які їх виконували, періодів та обсягів виконаних робіт.

Надані суду договори та податкові накладні щодо використання придбаного товару в господарській діяльності шляхом подальшого продажу, колегія суддів вважає такими, що не доводять безпосередньо факту реалізації іншим особам саме товару, придбаного від контрагентів позивача.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зауважити на те, що податковий кредит має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

При цьому, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Позивачем наданими документами не доведено факту дійсності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи, не є достатніми для беззаперечного твердження про фактичне виконання господарських операцій контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що судом не враховані доводи податкового органу щодо відсутності можливостей у контрагентів позивача виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, технічних та технологічних можливостей.

З огляду на зазначене висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в загальній сумі 1 540 987 грн. (жовтень, грудень 2011р. та січень, квітень, липень 2912р. ) та завищення від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду , з урахуванням уточнень підприємства, за вересень 2012р. в сумі 433 603 грн.є вірними.

А тому податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013р. № 0000922210, № 0000942210, від 01.07.2013р. № 0002382210 є обґрунтованими.

Щодо податкового-повідомлення рішення № 0000932210 від 12.03.2013 р., яким позивачу визначено суми штраф у розмірі 25 668,92 грн.

Так, актом перевірки встановлено, що у відомостях на виплату грошей № 20 від 21.08.2012р. на загальну суму 3 884,70 грн, та № 18 від 03.08.2012р. на загальну суму 549,76 грн., відсутні підписи одержувачів коштів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; ОСОБА_6

Відповідно до п. 2.8 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Пунктом 3.4 ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Відповідно до п. 3.5 ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відсутність підписів осіб отримувачів у відомостях на виплату грошей № 18 від 03.08.2012р. та № 20 від 21.08.2012р. є порушенням п. 2.8 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Надані суду першої інстанції копії відомостей на виплату грошей № 18 від 03.08.2012р. та № 20 від 21.08.2012р., в яких підписи отримувачів наявні, колегія суддів оцінює критично, тому як акт перевірки підписаний без зауважень, та заперечень на нього позивачем не подавалося.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно застосовано штраф в розмірі 25 668,92 грн. на підставі Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

З цих підстав, колегія суддів вважає, що ППР № 0000932210 від 12.03.2013 р. є правомірним і скасоване судом першої інстанції безпідставно.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013р. № 0001172201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 399 304,50 грн., з яких 266 203,00 грн. - за основним платежем та 133 101,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що податковий орган прийшов до висновку щодо заниження позивачем сум ПДВ по безтоварним господарським операціям позивача з ТОВ "НИК 7" (травень 2012р.) та ТОВ "Таурус Голд" (червень 2012р.).

Так, 01.06.2012 р. між ТОВ "Таурус Голд" та позивачем укладено договір № 0106, за умовами якого позивач придбав товар - папір, пластини витратні поліграфічні матеріали.

На підтвердження реальності операцій за червень 2012 року позивачем надано суду копії видаткових, податкової, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень.

03.05.2012 р. між ТОВ "НИК 7" та позивачем укладено договір № 0305, за умовами якого продавець мав поставити позивачу папір, пластини, витратні поліграфічні матеріали (т. 4, а.с. 134-137).

На підтвердження товарності операцій позивачем надано суду копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, докази проведення розрахунків на користь контрагента в безготівковій та вексельній формах (т. 4, а.с. 166-180).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Судом встановлено, що письмові докази, надані суду на підтвердження товарності операцій позивача по ТОВ "НИК 7" (травень 2012р.) та у ТОВ "Таурус Голд" (червень 2012р.) до податкової перевірки не надавалися, тому вважається, що вони були відсутні.

Так в акті перевірки від 09.08.2013р. зазначено, що ПП « Талант Трейдинг» листом від 30.04.2013р. № 30/01 повідомило податковий орган про неможливість надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ПП « НИК 7», ТОВ «Таурус Голд». Акт проведеної податкової перевірки підписано без зауважень, заперечень на акт перевірки позивачем не подавалось.

Ці документи також на надано підприємством до винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2013р. № 0001172201.

Позивачем не обґрунтовано неможливості подати докази відповідачу для перевірки.

Крім того, колегія суддів також враховує інформацію податкового органу, що відсутності у зазначених контрагентів позивача виробничих, трудових, майнових, та інших умов, необхідних для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ.

Враховуючи п. 44.6. ст 44 ПК України колегія суддів вважає, що на момент перевірки та до винесення ППР, документи на підтвердження податкового кредиту з податку на додану по взаємовідносинам позивача з ТОВ "НИК 7" та ТОВ "Таурус Голд" , на час складення такої звітності були у платника податків відсутні, а тому що суд першої інстанції помилково взяв зазначені докази до уваги, як належні.

За вказаних умов, податкове повідомлення-рішення від 07.10.2013р. № 0001172201 є правомірним та обґрунтованим.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 05.03.2014 р. № 0000512201 та № №0000522201.

Згідно п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України - пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно п. 200.1., 200.3 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що позивачем при обчислені об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2013 р. віднесло до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, від'ємне значення в сумі 4 146 431,00 грн., що становить 25% від суми від'ємного значення за результатами 2011 року.

По рядку 21 Декларації з ПДВ від 20.11.2012 р. позивачем відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (значення) в сумі 352 987,00грн.

Вказані суми позивачем взято з показників ПДВ та податку на прибуток за періоди 2011 року, що відображені позивачем із порушеннями закону, які встановлені актом перевірки від 31.01.2013 р. №326/2210/32760922, а тому податкові повідомлення рішення від 05.03.2014 р. № 0000512201, №0000522201є правомірними.

З огляду на зазначене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що 04.06.2014р. ліквідовано юридичну особу ПП «Талант Трейдінг», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.06.2014 р., постановою Господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи, що підприємство, яке було позивачем по справі ліквідовано, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 5 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014р. по справі № 820/8442/13-а скасувати.

Провадження у справі за позовом Приватне підприємство "Талант Трейдінг" до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень закрити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б. Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2014 р.