Ухвала

від 17.04.2014 по справі 826/16102/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16102/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіум Плюс», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10 червня 2013 року № 0000122220 та № 0000132220.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та витрати по правовідносинах з ТОВ «Імперіум Плюс».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Імперіум Плюс» за період з 01 квітня по 30 червня 2012 року, про що складено акт від 16 травня 2013 року № 1756/22-2-05/35133487.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року № 0000132220, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 192675 грн. 00 коп., з яких 154140 грн. 00 коп. за основним платежем та 38535 грн. 00 коп. - штрафі (фінансові) санкції, та від 10 червня 2013 року № 0000122220, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 183500 грн. 00 коп., з яких 146800 грн. 00 коп. за основним платежем та 36700 грн. 00 коп. - штрафі (фінансові) санкції .

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування витрат на підставі документів, складених ТОВ «Імперіум Плюс».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Імперіум Плюс» та ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» були укладені договори № 120327 від 27 березня 2012 року та № 120314 від 14 березня 2012 року. На підставі документів, складених у зв'язку з виконання вказаних договорів, позивач сформував податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Імперіум Плюс» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імперіум Плюс» від 15 березня 2013 року № 522/22-2/37643014, складеному співробітниками ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «Імперіум Плюс», адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки був складений майже через рік після укладення та виконання договорів № 120327 від 27 березня 2012 року та № 120314 від 14 березня 2012 року.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Імперіум Плюс» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання вищевказаних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що за договором № 120327 від 27 березня 2012 року ТОВ «Імперіум Плюс» зобов'язувалося виконати на замовлення ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» техніко-організаційні роботи: роботи з організації та технічного супроводу зйомок та виробництва аудіовізуального товару - відео ролика під назвою «Все буде добре» для рекламної продукції ТМ «Оболонь».

Згідно п. 1.2 вказаного договору замовлені позивачем роботи включають в себе організацію та здійснення процесу підготовки до зйомок, підбір та узгодження місць зйомок, техніко-організаційне забезпечення зйомочного процесу на знімальних майданчиках, обробка відзнятого матеріалу. Детальний перелік робіт наводиться у специфікаціях.

Положеннями п. 3.2 договору № 120327 від 27 березня 2012 року передбачено, що роботи вважаються належно виконаними та прийнятими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі робіт.

На підтвердження виконання ТОВ «Імперіум Плюс» своїх зобов'язань за вказаним договором позивач надав суду копії специфікації, актів приймання-передачі від 08 та 23 квітня 2012 року, рахунків-фактур від 28 березня та 11 квітня 2012 року.

Також позивач надав суду Режисерський сценарій ролика для ТМ «Оболонь» під назвою «Все буде добре» та його сторіборд.

Між ТОВ «Імперіум Плюс» та ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» також було укладено договір № 120314 від 14 березня 2012 року, згідно якого ТОВ «Імперіум Плюс» зобов'язувалося виконати на замовлення ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» техніко-організаційні роботи: роботи з організації та технічного супроводу зйомок та виробництва навчального фільму для співробітників ТОВ «Сандора» по виконанню стандартів у торгових точках каналу «Традиційна торгівля».

Умови зазначеного договору за своїх змістом відповідають умовам договору № 120327 від 27 березня 2012 року.

На підтвердження виконання ТОВ «Імперіум Плюс» своїх зобов'язань за договором № 120314 від 14 березня 2012 року позивач надав суду копії специфікації, акту приймання-передачі від 14 березня 2012 року, рахунків-фактур від 12 та 13 квітня 2012 року.

Також позивач надав суду Сценарій навчального фільму для співробітників ТОВ «Сандора» та роздруківки окремих кадрів фільму.

Крім того, позивач надав суду копію договору № 120322 від 26 березня 2012 року, за яким ТОВ «Едд Велю» замовило у ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» роботи з виробництва відео ролика під назвою «Все буде добре», та докази передачі виконаних робіт замовнику.

Позивач також надав додаток № 20 від 24 лютого 2012 року до договору № S-11-543 від 01 березня 2010 року, за яким ТОВ Сандора» замовило у ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» роботи по виробництву навчального фільму для співробітників компанії по виконання стандартів у торгових точках каналу Традиційна торгівля, та докази передачі виконаних робіт замовнику.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне виконання ТОВ «Імперіум Плюс» робіт, обумовлених договорами № 120327 від 27 березня 2012 року та № 120314 від 14 березня 2012 року.

Відповідач в письмових запереченнях на адміністративний позов та в апеляційній скарзі посилається на те, що режисерський сценарій відео ролику під назвою «Все буде добре» не містить реквізитів безпосереднього виконавця та відміток про те, що він погоджений із ТМ «Оболонь».

Дослідивши копію вказаного сценарію колегія суддів встановила, що він затверджений від замовника генеральним директором ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС», а від виконавця - директором ТОВ «Імперіум Плюс». На думку колегії суддів зазначені написи дають можливість встановити, хто саме є виконавцем цього сценарію.

Відсутність на сценарії відміток про його погодження замовником - ТМ «Оболонь» пояснюється тим, що згідно п. 3.5 договору № 120322 від 26 березня 2012 року позивач мав право для належного виконання умов договору самостійно залучати третіх осіб до створення аудіовізуального товару, для чого може укладати будь-які угоди з такими третіми особами без попереднього узгодження з боку замовника, при цьому залишаючись відповідальним за дії осіб у рамках виконання даного договору.

У зв'язку з цим ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» правомірно передавало замовнику результати виконаних робіт за документами, в яких не містяться посилання та інших осіб, які залучалися до їх виконання.

Також відповідач посилається на те, що для виконання замовлення по виготовленню рекламної продукції залучалися треті особи - режисер-постановщик, оператор, композитор, художник-постановщик. Проте документація, що була надана до перевірки не містить підтвердження виконання вказаними особами своєї частини роботи та її оплати.

Як раніше зазначалося, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Імперіум Плюс» за період з 01 квітня по 30 червня 2012 року.

Відповідно, до перевірки були надані документи, які безпосередньо стосуються правовідносин між ТОВ «ЕССЕ ПРОДАКШН ХАУС» та ТОВ «Імперіум Плюс». Надання в межах даного виду перевірки документів, що підтверджують виконання роботи іншими особами - не передбачене.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає неправомірними посилання представника відповідача на відсутність таких документів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 14 листопада 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 30 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.