Постанова

від 25.02.2014 по справі 814/5162/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

25 лютого 2014 року Справа № 814/5162/13-а

м. Миколаїв

14:03

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Гаргауна Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 про:скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2013 № 0001121702, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001121702, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 01.11.2013.

3. Присудити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 172,06 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 1548,44 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Справа № 814/5162/13-а

м. Миколаїв

14:03

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Гаргауна Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 про:скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2013 № 0001121702 ,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати прийняте 01.11.2013 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0001121702 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість.

В обґрунтування вимог позивач вказав на недоведеність висновків ДПІ про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства і про безтоварний характер господарських операцій позивача.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 233-239), в яких, з посиланням на відомості, що містяться в акті перевірки, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

25.02.2014 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 13.09.2013 по 16.09.2013 ДПІ, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «ЛАЗЕР ВВ» (код за ЄДРПОУ 37417064) за липень 2011 року та ТОВ «Базука» (код за ЄДРПОУ 34034048) за липень 2012 року, результати якої оформила актом від 16.09.2013 № 759/14-04-17-02-00/НОМЕР_2 (надалі - Акт, ар. с. 8-13).

Відповідно до висновків Акта, позивач порушив пункт 198.3 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, наслідком чого стало заниження суми ПДВ за на 47 496 грн. (39 253 грн. - за липень 2011 року, 8 243 грн. - за липень 2012 року).

Податковим повідомленням-рішенням від 01.11.2013 (надалі - Рішення, ар. с. 7) відповідач, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшив суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 71 244 грн., з яких 47 496 грн. - за основним платежем, 23 748 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході перевірки ДПІ встановила, що до податкового кредиту липня 2011 року позивач включив суму 39 252,99 грн., а до податкового кредиту липня 2012 року - суму 8 243,10 грн. - ПДВ, що був сплачений на користь ТОВ «Лазер ВВ» і на користь ТОВ «БАЗУКА» відповідно у складі вартості придбаних товарів.

На стор. 4, 8-9 Акта міститься інформація про первинні документи, якими підтверджуються суми податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду з зв'язку із зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На стор. 6 Акта ДПІ зазначила: «… перевіркою встановлено факти укладення між ТОВ «Лазер ВВ» … та ТОВ ОСОБА_3 недійсних правочинів, тобто право ФОП ОСОБА_3 на податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних наданих на виконання недійсних правочинів не виникає».

Висновок про недійсність правочинів ДПІ був зроблений на підставі постанови Київського районного суду міста Донецька від 18.12.2013 у справі № 1/0523/997/2012 (ар. с. 232), якою ОСОБА_4 була звільнена від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України. На стор. 4-5 Акта викладена інформація (як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, ця інформація є частиною обвинувального висновку) про те, що ОСОБА_4 створила і зареєструвала ТОВ «Лазер ВВ».

Таким чином, в якості доказу порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу ДПІ використала обвинувальний висновок, що був складений відносно ОСОБА_4

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відсутність судового рішення про визнання правочинів позивача і ТОВ «Лазер ВВ» недійсними свідчить про безпідставність доводів ДПІ.

На стор. 6 Акта відповідач вказав, що «… при встановленні правомірності формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року досліджено усі обставини, що могли б підтвердити реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких ФОП ОСОБА_3 включено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також використання або ж призначення для використання результатів здійснення таких операцій в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності».

Ці твердження не відповідають дійсності, оскільки, як зазначено вище, доводи ДПІ ґрунтуються виключно на інформації, що міститься в обвинувальному висновку.

До висновків про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року на 8 243 грн. (стор. 8-10 Акта) відповідач дійшов на підставі інформації, що міститься у складеному ДПІ 04.06.2013 акті № 1654/22-200/34034048 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «БАЗУКА» (код за ЄДРПОУ 34034048) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «ДЕЙВЕРС ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 37212057) за період з 01.07.2012 по 30.09.2012» (надалі - акт від 04.06.2013, ар. с. 174-179).

Акт від 04.06.2013, в свою чергу, обґрунтований інформацією, що міститься у складених ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акті від 26.10.2012 № 1731/22-517/37212057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дейверс-Інвест» (код ЄДРПОУ 37212057) щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за 01.08.2010 - 31.07.2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку» та акті від 1 7.04.2013 № 1065/22.5-08/37212057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЕЙВЕРС ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 37212057) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за липень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, на підставі яких документів (матеріалів) проводиться документальна перевірка, і серед цих документів (матеріалів) вказані «отримані в установленому законодавством порядку контролюючим органом документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків».

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є податковою інформацією, що отримана за результатами перевірки. Єдиний факт, що можуть підтверджувати ці документи, - це те, що звірки не були проведені.

Крім того, суд зауважує, що відповідач не надав доказів на підтвердження зв'язку між господарськими операціями позивача і ТОВ «БАЗУКА» та ТОВ «БАЗУКА» і ТОВ «ДЕЙВЕРС ІНВЕСТ».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Акт не є носієм доказової інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки показники податкових декларацій ФОП ОСОБА_3 відповідач не спростував належними та допустимим доказами. За таких обставин відповідач протиправно збільшив суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001121702, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 01.11.2013.

3. Присудити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 172,06 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 1548,44 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 03 березня 2014 року