Постанова

від 18.06.2014 по справі 814/5162/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 р. Справа № 814/5162/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П. судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2013 року №0001121702 щодо збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 71 244 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної, позапланової невиїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування ним податкового кредиту по безтоварним господарським операціям з певними контрагентами-постачальниками, у зв'язку з чим, було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, ці висновки не відповідають дійсності, оскільки всі його господарські угоди виконувались належним чином.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на об'єктивність висновків перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0001121702, що було прийнято ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 01 листопада 2013 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 13 по 16 вересня 2013 року ДПІ, на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Лазер ВВ» за липень 2011 року та ТОВ «Базука» за липень 2012 року, результати якої оформила актом від 16 вересня 2013 року №759/14-04-17-02-00/НОМЕР_1.

Відповідно до висновків акта, позивач порушив п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, наслідком чого стало заниження суми ПДВ за на 47 496 грн. (39 253 грн. - за липень 2011 року, 8 243 грн. - за липень 2012 року).

Податковим повідомленням-рішенням від 01 листопада 2013 року відповідач збільшив суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 71 244 грн., з яких 47 496 грн. - за основним платежем, 23 748 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході перевірки ДПІ встановила, що до податкового кредиту липня 2011 року позивач включив суму 39 252,99 грн., а до податкового кредиту липня 2012 року - суму 8 243,10 грн. - ПДВ, що був сплачений на користь ТОВ «Лазер ВВ» і на користь ТОВ «Базука» відповідно у складі вартості придбаних товарів.

Висновок про недійсність правочинів ДПІ був зроблений на підставі постанови Київського районного суду міста Донецька від 18 грудня 2013 у справі №1/0523/997/2012, якою ОСОБА_5 була звільнена від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 205 КК України.

В якості доказу порушення позивачем п.198.3 ст. 198 ПК України ДПІ використала обвинувальний висновок, що був складений відносно ОСОБА_5

До висновків про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року на 8 243 грн. відповідач дійшов на підставі інформації, що міститься у складеному ДПІ 04 червня 2013 акті №1654/22-200/34034048 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Базука» (код за ЄДРПОУ 34034048) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Дейверс-Інвест» (код за ЄДРПОУ 37212057) за період з 01.07.2012 по 30.09.2012».

Акт від 04 червня 2013 року, в свою чергу, обґрунтований інформацією, що міститься у складених ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акті від 26 жовтня 2012 року №1731/22-517/37212057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дейверс-Інвест» (код ЄДРПОУ 37212057) щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за 01.08.2010 - 31.07.2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку» та акті від 17.04.2013 №1065/22.5-08/37212057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дейверс-Інвест» (код за ЄДРПОУ 37212057) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за липень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з «Лазер ВВ» і ТОВ «Базука» є необґрунтованими, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором поставки нафтопродуктів № НП - 07/12 від 22 липня 2012 року та додатковими угодами до нього (а.с.21-31 т.1), ТОВ «Базука» зобов'язалось передати у власність позивача значну кількість дизельного пального з оформленням відповідних документів.

Актом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 04 червня 2013 акті №1654/22-200/34034048 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Базука» (код за ЄДРПОУ 34034048) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Дейверс-Інвест» (код за ЄДРПОУ 37212057) за період з 01.07.2012 по 30.09.2012» (а.с.175 т. 1) встановлено, що ТОВ «Базука» орендує офісне приміщення, площею 14 кв.м за адресою: вул. Спортивна, 15, м. Миколаїв. Інших орендованих приміщень, складів у товариства не має.

З наданих позивачем документів, зокрема, відомостей відвантаження ПММ (а.с.37-42 т.1) неможливо встановити місце відвантаження дизельного пального.

Будь-яких відомостей відносно того, що дизельне пальне, належне ТОВ «Базука», зберігає третя особа не має.

Таким чином, не вбачається наявність у ТОВ «Базука» технічної можливості здійснювати операції з купівлі-продажу дизпалива, відповідно, висновки суду першої інстанції про товарність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Базука» є необґрунтованими.

Стосовно правовідносин позивача з ТОВ «Лазер ВВ» щодо купівлі-продажу запчастин, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи (а.с.45-165 т. 1) містять накладні, податкові накладні, акти про встановлення запчастин на автобуси, картки перевірки технічного стану автотранспортних засобів, проте, не містять жодного документу, який би підтверджував транспортування запчастин від відповідного складу ТОВ «Лазер ВВ» (с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область) до позивача, який знаходиться в м. Миколаєві.

Крім того, колегія суддів також звертає увагу на ту обставину, що відносно засновника ТОВ «Лазер ВВ» - ОСОБА_5 була порушена кримінальна справа щодо створення фіктивного підприємництва (в обвинувальному висновку відносно якої встановлено, що і призначений ОСОБА_5 директор ТОВ «Лазер ВВ» - ОСОБА_6 не займався господарською діяльністю), та в подальшому постановою Київського районного суду м. Донецька від 18.12.2012 р. по справі № 1/0523/997/2012 (а.с. 232 т.1), ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205 КК України на підставі ст.1 п «є» Закону України «Про амністію», що в сукупності з зазначеною вище обставиною також свідчить про нереальність господарських угод між позивачем і ТОВ «Лазер ВВ».

Таким чином, у порушення ст. 198 ПК України, податковий кредит позивача сформований без фактичного придбання товарів, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_4 та необхідність відмови в їх задоволенні.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ФОП ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 червня 2014 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець