Рішення

від 16.04.2014 по справі 905/1824/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 Справа № 905/1824/14 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш" до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Красноармійськшахтобуд" про стягнення 224537,18 грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача: Багачонок С.В. -представник за довіреністю; не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю про "Красноармійськшахтобуд" стягнення основного боргу 224537,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №030912 від 03.09.2012 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 224537,18грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору №030912 від 03.09.2012; специфікацій №1 від 13.09.2012, №2 від 02.10.2012; №3 від 26.10.2012 до договору договору №030912 від 03.09.2012; видаткових накладних №152 від 28.09.2012, №163 від 15.10.2012, №173 від 08.11.2012, №180 від 21.11.2012, №181 від 29.11.2012, №192 від 06.12.2012; податкових накладних №2 від 18.09.2012, №5 від 28.09.2012, № від 15.10.2012, №4 від 08.11.2012, №6 від 21.12.2012, №10 від 29.11.2012, №2 від 06.12.2012; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №90 від 15.10.2012; вимоги про виконання грошового зобов'язання №37 від 18.02.2014.

В судове засідання 16.04.2013 позивач з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Ухвали суду отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції 27.03.2014.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

03.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Красноармійськшахтобуд", як замовником (відповідач) підписаний договір №030912 (з урахуванням специфікацій №1 від 13.09.2012, №2 від 02.10.2012; №3 від 26.10.2012 до договору) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом даного договору є виробництво металоконструкційних решіток калориферного каналу. Об'єм та строки виготовлення визначені у додатках, які є невід'ємними частинами договору.

Загальна сума даного договору складається з сум усіх специфікацій (додаток до договору, які є невід'ємною частиною даного договору) (п. 1.2 договру).

Пунктом 1.4 договору визначено, ціна за одиницю металоконструкції на момент укладання договору визначена з урахуванням вартості металопрокату та його переробки та визначена у специфікації №1 додатку 1.

У відповідності з даним договором постачальник зобов'язується виготовити та передати замовнику на умовах СРТ (будівельна площадка, яка розташована за адресою м.Родиинське, згідно правилам ІНКОТЕРМС - 2010) продукцію визначену у специфікації №1 додатку 1. Про дату поставки продукції в розпорядження замовника постачальник завчасно сповіщає його по телефону/факсу(п.3.1договору).

Строк дії договору: з моменту підписання до 31.12.2012. (п. 13.3 договору).

Крім того, сторонами погоджено та підписано специфікацію №1 від 13.09.2012, №2 від 02.10.2012, №3 від 26.10.2012, відповідно до яких постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції за найменуванням, у кількості, за ціною, визначеними у даній специфікаціях.

Пунктом 1 специфікацій сторони визначили, що порядок оплати партії товару: передплата у розмірі 65%, сума, що залишилася, протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару.

Договір та специфікації до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 764537,18грн., що підтверджується видатковими накладними №152 від 28.09.2012 на суму 38703,58грн., №163 від 15.10.2012 на суму 389962,10грн., №173 від 08.11.2012 на суму 108653,21грн., №180 від 21.11.2012 на суму 61642,52грн., №181 від 29.11.2012 на суму 90387,00грн., №192 від 06.12.2012 на суму 75187,77грн., податковою накладною №9 від 30.11.2012; податковими накладними №2 від 18.09.2012, №5 від 28.09.2012, № від 15.10.2012, №4 від 08.11.2012, №6 від 21.12.2012, №10 від 29.11.2012, №2 від 06.12.2012, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Поставлений згідно вищезазначених накладних товар на підставі довіреності №90 від 15.10.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази в підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 764537,18грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за вищезазначеними видатковими накладними оплатив частково, що підтверджується платіжними дорученнями №206 від 18.09.2012 на суму 10000,00грн., №224 від 22.10.2012 на суму 150000,00грн, №239 від 26.10.2012 на суму 100000,00грн., №243 від 26.10.2012 на суму 50000,00грн., №257 від 05.11.2012 на суму 60000,00грн., №269 від 16.11.2012 на суму 40000,00грн., №4 від 03.01.2013 на суму 50000,00грн., №7 від 08.01.2013 на суму 50000,00грн, №15 від 11.01.2013 на суму 20000,00грн., №29 від 21.01.2013 на суму 10000,00грн. на загальну суму 540000,00грн.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором, який містить елементи договору та підряду та поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України, а також глави 61параграф Цивільного кодексу.

Спір виник щодо виконання умов договору в частині, що стосується правовідносин з поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як роз'яснено у п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та специфікацій №1, №2 №3 до договору, вартість товару отриманого по вищезазначеним видатковим накладним не оплатив у повному обсязі.

З метою досудового врегулювання спору, 18.02.2014 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про виконання грошового зобов'язання у семиденний строк №37, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість в сумі 224537,18грн. позивачу не перерахував.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена у повному обсязі, станом на теперішній час заборгованість становить 224537,18грн., доказів зворотнього сторонами не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 224537,18грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноармійськшахтобуд" (вул.Соціалістична, буд.20, м.Красноарміськ, Донецька область, 85300, код ЄДРПОУ 36975847 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехмаш" (вул. Тамбовська, буд. 2, м.Донецьк, 83030, код ЄДРПОУ 32716454) основний борг у розмірі 224537 (двісті двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 18 коп., судовий збір у розмірі у розмірі 4490 (чотири тисячі чотириста дев'яносто) грн. 74коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 18.04.2014.