Постанова

від 29.04.2014 по справі 909/101/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 909/101/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ б/н від 11.03.2014 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2014 року.

у справі № 909/101-13-г

за позовом: Фермерського господарства "Сав-Ден", с.Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область

до відповідача: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 м. Івано-Франківськ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Івано - Франківськ

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився.

19.03.2014р. на адресу суду поступила апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2014р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу розподілена до розгляду судді-доповідачу - Гнатюк Г.М.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 року у склад колегії для розгляду справи №909/101/13-г введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 21.03.2014р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.04.2014р. Розгляд справи відкладався до 29.04.2014р.

В судовому засіданні 08.04.2014р. представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представники відповідачів 1,2 та третьої особи (скаржника) жодного разу не забезпечили явку своїх представників в судові засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2014 року у справі №909/101/13-г (головуючий суддя Малєєва О.В., судді Фанда О.М. та Гриняк Б.П.) позовні вимоги Фермерського господарства «Сав-Ден» задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис про звернення стягнення на майно фермерського господарства "Сав-Ден" на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №85 від 17.01.2011р. та стягнено з публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в користь фермерського господарства "Сав-Ден" 573,50 грн. сплаченого судового збору. В частині позовних вимог фермерського господарства "Сав-Ден" до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. - провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що приймаючи рішення у справі господарський суд Івано-Франківської області не тільки не застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування, а й неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що має наслідком винесення необґрунтованого рішення по справі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається, на те, що суд не врахував, що згідно ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки здійснюється в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, а в договорі іпотеки (п.24) чітко вказується право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом вчинення виконавчого напису, незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором. Крім цього, скаржник вважає, що суд не врахував його права, так як ним придбано нерухоме майно, яке реалізовувалося за виконавчим написом нотаріуса і внесено відповідні кошти за це майно.

Письмові пояснення чи відзиви на апеляційну скаргу не надходили, однак представник позивача в судовому засіданні 08.04.2014р. спростував доводи скаржника та зазначив про законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Не зважаючи на те, що розгляд справи відкладався за клопотаннями відповідача-1 та скаржника, вони не забезпечили явку своїх представників в наступне судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 08.04.2014р. присутність повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 08.04.2014р., суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2014р. у справі №909/101/13-г слід залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство "Сав-Ден" звернулося до господарського суду Івано-Франківської з позовом до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та до публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису про звернення стягнення на майно фермерського господарства "Сав-Ден" на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", який вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №85 від 17.01.2011, та його скасування.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2012 позов задоволено частково - визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовлено в частині скасування виконавчого напису.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2013 вищевказане рішення скасовано в частині задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, прийнято нове рішення про відмову від позові, в іншій частині - рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2013 скасовано в частині розгляду позовної вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса №85 від 17.01.2011, справу у вказаній частині направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не було досліджено, які саме документи були подані нотаріусу і на підставі яких останній зробив висновок щодо безспірності заборгованості ПВКФ «Каскад» за кредитним договором №079/08М.

При новому розгляді справи №909/101/13-г, господарським судом Івано-Франківської області встановлено наступне:

Між ЗАТ КБ "Приватбанк", як кредитодавцем, та ПВКФ "Каскад", як позичальником, був укладений кредитний договір №079/08М від 16.07.2008р. (надалі "кредитний договір"). Згідно п.1.2., п.1.3 кредитного договору сума кредиту - 250000грн, термін повернення - відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1 до даного договору), але не пізніше 15.11.2013. Графік погашення кредиту передбачав повернення кредиту та сплати відсотків з 15.09.2008 по 15.07.2013 рівними частками щомісячно по 7240,44 грн, а до 02.08.2013 - 13511,59 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Фермерським господарством «Сав-Ден» (позивачем), як іпотекодавцем, та ЗАТ КБ "Приватбанк", як іпотекодержателем, був укладений договір іпотеки від 23.07.2008 (надалі "договір іпотеки"). До договору іпотеки був укладений додатковий договір №1 від 25.01.2010.

Відповідно до п.2 договору іпотеки (зі змінами) за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №079/08М від 16.07.2008 з повернення кредиту, наданого окремими траншами в сумі 250000 грн, з терміном повернення кредиту не пізніше 15.07.2013 включно згідно графіків погашення кредиту та відсотків.

В п.7 договору іпотеки (зі змінами) предмет іпотеки був визначений як нежитлові будівлі, що складаються з господарських будівель та споруд, зазначених в плані земельної ділянки літерами: "А" - автовага, площею 55,4 кв.м, "Б"- гараж для легкового автомобіля, гаражі, площею 508,1 кв.м, "В" -піднавіс на зерно, 450 кв.м, "Г" - зерносушарка, площею 209,0кв.м, "Д" - зерносклад, площею 388,5 кв.м, "Е" - піднавіс для фуражу, площею 244,4кв.м, "Є" - зерносклад, площею 668,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 (надалі "предмет іпотеки").

Листом вих. № 80.000/35 від 10.01.2011 ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Івано-Франківської філії звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про вчинення виконавчого напису на предмет іпотеки. До стягнення станом на 06.01.2011 була визначена сума 221680,69 грн.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вих.№ 01/01-16 від 15.01.2014, виконавчий напис був вчинений на підставі наступних документів: договору іпотеки від 23.07.2008, додаткового договору до договору іпотеки від 25.01.2010, кредитного договору №079/08М від 16.07.2008, розрахунку заборгованості від 06.01.2011, повідомлення претензії від 01.10.2010, повідомлення про вручення поштового відправлення, листа-вимоги від 08.12.2010, повідомлення про вручення поштового відправлення, листа-вимоги від 13.12.2010, повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із ч. 1 ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як передбачено ст.88 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного Закону визначено умови вчинення виконавчих написів: нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

За приписами п.п. 284 та 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка була чинна на час вчинення оскаржуваного напису, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку.

Пунктом 283 вказаної Інструкції України встановлено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Одним з таких документів є нотаріально посвідчена угода, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, згідно з п. 1 цього переліку для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

З п.2.3.3 кредитного договору вбачається, що банк мав право в разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором в повному обсязі шляхом надання повідомлення. При цьому згідно ст.ст.212,611,651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно дати, вказаної в повідомленні. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за даним договором.

Відповідно до п. 18.8.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" від 06.01.2011 станом на 06.01.2011 заборгованість по кредитному договору №079/08М від 16.07.2008 складає 221680,69грн, в тому числі: залишок по тілу кредиту - 172520,44 грн, нараховані відсотки - 2532,78 грн, прострочене тіло кредиту - 17505,04 грн, прострочені відсотки - 27222,12 грн, нарахована пеня - 1900,31 грн. Дата виникнення прострочки вказана - 17.08.2010.

ПАТ КБ "Приватбанк" направляв директору ПВКФ "Каскад" повідомлення-претензію № Р.19.00.10.07.0.0.2/469 від 01.10.2010, в якій довів до відома про прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором і вказав, що станом на 01.10.2010 сума прострочених платежів складає 21 904,93 грн, в тому числі прострочений кредит - 6 690 грн, прострочені відсотки - 14 647,30 грн, пеня - 567,41грн.

ФГ "САВ-ДЕН" був направлений лист-вимога ПАТ КБ "Приватбанк" №Р.19.00.10.07.0.0.2/608 від 08.12.2010, в якому вказана сума прострочених зобов'язань по кредитному договору станом на 08.12.2010 - 38 252,03 грн, в тому числі 13 789,32 грн - прострочений кредит, 23 031,27грн - прострочені відсотки, 1431,44 грн - пеня.

Позивачу також направлявся лист-вимога ПАТ КБ "Приватбанк" №Р.19.00.10.07.0.0.2/618 від 13.12.2010 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 31.12.2010 в сумі 38 789,32 грн, в тому числі 13 789,32грн - прострочений кредит, 23 127,03 грн - прострочені відсотки, 1 510,78 грн - пеня.

На підставі вказаних документів був вчинений виконавчий напис від 17.01.2011 №85, яким в погашення заборгованості за кредитним договором за період з 17.08.2010 по 06.01.2011 в сумі 221680,69грн, з яких тіло кредиту - 172 520,44 грн, нараховані відсотки - 2 532,78 грн, прострочене тіло кредиту - 17 505,04 грн, прострочені відсотки - 27 222,12 грн, пеня - 1 900,31 грн, було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, визначивши у виконавчому написі суму заборгованості за кредитним договором - 221680,69грн, в тому числі 172 520,44 грн. по тілу кредиту, не були подані документи, які б підтверджували прострочення виконання зобов'язання по достроковому поверненню кредиту на суму 172 520,44 грн. В жодному із представлених документів не вказано на те, що ПАТ КБ "Приватбанк" скористався правом, передбаченим п.2.3.3. кредитного договору, і в установленому порядку заявив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту, яка ним не була виконана. Не подано доказів і того, що до іпотекодавця заявлялась вимога про погашення заборгованості саме в сумі 221680,69 грн, в тому числі по залишку тіла кредиту в сумі 172520,44 грн.

Як в самому розрахунку заборгованості, так і у виконавчому написі зазначено, що прострочене тіло кредиту - 17 505,04 грн. У наведених листах - вимогах також визначалась сума заборгованості по поверненню кредиту з урахуванням графіка його погашення, яка за розрахунками банку станом на 01.10.2010 складала 6690 грн, станом на 08.12.2010 - 13789,32 грн.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не було дотримано вимог Законів України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р., а саме, виконавчий напис вчинено за відсутності документів, які встановлюють прострочення виконання зобов'язання і, відповідно, безспірність заборгованості.

Доводи скаржника про те, що суд не врахував його права, так як ним придбано нерухоме майно, яке реалізовувалося за виконавчим написом нотаріуса і внесено відповідні кошти за це майно є безпідставними, оскільки предметом розгляду даної справи є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а не майнові вимоги, у зв'язку з чим, рішення у даній справі ніяким чином не впливає на права чи обов'язки скаржника. При цьому слід зазначити, що ОСОБА_2 не позбавлений права захищати свої майнові права в порядку, передбаченому чинним законодавством, в тому числі звертаючись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги в частині визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис про звернення стягнення на майно фермерського господарства "Сав-Ден" на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №85 від 17.01.2011р.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Івано-Франківської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині позовних вимог фермерського господарства "Сав-Ден" до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, оскільки за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2014 року у справі №909/101/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 05.05.2014р.