Постанова

від 22.04.2014 по справі 810/2076/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року Справа №810/2076/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

представника позивача - Лукашенко Ю.І.;

представника відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Пересувної механізованої колони 19"

до Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом ТДВ "Пересувна механізована колона 19" до Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. №0002732203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 224607,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 112300,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення є протиправним, а висновки акту перевірки №821/10-07-22-03-12/01354131 про порушення позивачем відповідних приписів ПК України безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити, з викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що порушення ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" норм податкового законодавства підтверджується висновками податкового органу про відсутність фактично здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фастів Будсервіс", просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог з наступних підстав:

позивач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області №13561070003001359 від 26.03.1991 р., код за ЄДРПОУ 01354131.

05.11.2013 р., начальником Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області був виданий наказ №281, яким зобов'язано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ "Пересувної механізованої колони 19" (код за ЄДРПОУ 01354131) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "Фастів Будсервіс" (код ЄДРПОУ 37184444) за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.

У листопаді 2013 р., відповідно до зазначеного вище наказу така перевірка була проведена та оформлена актом №821/10-07-22-03-12/01354131 від 18.11.2013 р. В ході перевірки встановлено порушення ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення валових витрат на суму 976527,70 грн. та заниження суми податку на прибуток за 4 квартал 2011 р. у розмірі 224601,00 грн.

11.12.2013 р., Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002732203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 224607,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 112300,50 грн.

В матеріалах справи міститься копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 05.11.2013 р. №281, однак доказів на підтвердження вручення під розписку його копії позивачу до початку проведення зазначеної перевірки до суду не надано, а пред'явлення або надіслання направлення на проведення такої перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в такому направленні відповідачем не доведено. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що докази на підтвердження правомірності проведеної перевірки у податкового органу наявні, однак надати їх суду для огляду не зміг.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи твердження податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на висновках Фастівської ОДПІ Київської області ДПС про відсутність реально здійснених господарських операцій між ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" та ТОВ "Фастів Будсервіс", викладених у довідці від 30.03.2012 р. №34/2200-37184444 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Фастів Будсервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19", їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад-грудень 2011 р., згідно з якою на виконання зобов'язань перед ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" ТОВ "Фастів Будсервіс" залучило субпідрядні підприємства ТОВ "Збутпроект-1" та ТОВ "Ньюмодуль 2011", щодо яких ДПІ у Шевченківському районі складено акти від 22.02.2012 р. №№ 195/23-08/37617581 та 192/23-08/32717602 про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Збутпроект-1" та ТОВ "Ньюмодуль 2011" підтверджуючих господарські операції з платниками податків за грудень 2011 р., на підставі чого зроблено висновок, що правочини, укладені зазначеними товариствами з контрагентами (в тому числі з ТОВ "Фастів Будсервіс") порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства вчинені удавано з метою ухиляння від сплати податків та є нікчемними в силу припису закону.

Перевіряючими сформовано думку про відсутність факту поставки товарів (робіт, послуг) підприємству покупцю ТДВ "Пересувній механізованій колоні 19" від ТОВ "Фастів Будсервіс, позаяк операції ТОВ "Фастів Будсервіс" в частині придбання у постачальників товарів (робіт, послуг) ТОВ "Ньюмодуль 2011" та ТОВ "Збутпроект-1" на думку податкового органу не спричиняють реального настання правових наслідків, та мають ознаки нікчемності по ланцюгу до "вигодонабувача".

На підставі вищевикладеного відповідач прийшов до висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фастів Будсервіс" та про порушення ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" вимог п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України по взаємовідносинах з ТОВ "Фастів Будсервіс" у 4 кварталі 2011 р., що виявилося у завищенні валових витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 976527,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до суду.

У судовому засіданні представником позивача були надані для огляду документи первинної бухгалтерської звітності на підтвердження реальності господарських операцій здійснених між ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" та ТОВ "Фастів Будсервіс". Зауважень щодо змісту наданих для огляду документів у представника податкового органу не було.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне:

спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 ст. 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України направлення на проведення такої перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в такому направленні.

Частиною 1 ст. 9 КАСУ встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на наступне: по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб; по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про нереальність відповідних господарських операцій; по-третє, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 р. у справі № К/9991/5398/12).

Згідно з ст. 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презумується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення розрахунків по придбанню товарів (робіт, послуг) до суми валових витрат. Разом з тим, у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що твердження відповідача, стосовно порушення ТДВ "Пересувною механізованою колоною 19" вимог п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме, неправомірного включення до складу валових витрат суму 976524,70 грн. по розрахунках з ТОВ "Фастів Будсервіс", ґрунтується на висновках податкового органу викладених у довідці Фастівської ОДПІ Київської області ДПС від 30.03.2012 р. №34/2200-37184444, згідно яких господарська діяльність ТОВ "Фастів Будсервіс" має ознаки нереальності здійснення по операціях з надання послуг ТДВ "Пересувній механізованій колоні 19", позаяк угоди ТОВ "Фастів Будсервіс" з іншими суб'єктами господарювання, а саме ТОВ "Збутпроект-1" та ТОВ "Ньюмодуль 2011" визначені податковим органом як нікчемні.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства не може бути підставою для висновку про фіктивність угод укладених між позивачем та ТОВ "Фастів Будсервіс".

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 р. у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 р. у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 р. у справі № К/9991/26224/12.

Згідно ч. 4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо не ведення господарської діяльності контрагентом позивача та наявності наміру у сторін щодо уникнення або зменшення оподаткування фінансових результатів виконання господарських операцій, укладання правочину з порушенням компетенції.

Крім того, викладені в акті перевірки висновки про нікчемність угод, укладених позивачем з його контрагентом зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які б наділяли відповідача правом на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та можливістю оцінювати відповідність будь-якого правочину вимогам ст. 216, ст. 228 ЦК України. Встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті перевірки, належать виключно до компетенції суду.

Надані представником відповідача докази щодо винесення обвинувальних вироків по особам причетним до створення та діяльності ряду фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "Збутпроект-1" та ТОВ "Ньюмодуль 2011" судом до уваги не приймаються та при прийнятті рішення не оцінюються, позаяк вказані підприємства є контрагентами ТОВ "Фастів Будсервіс" а не позивача.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищевикладені норми податкового законодавства, враховуючи те, що податковим органом не підтверджено правомірність проведеної перевірки та не доведено нікчемність угод укладених між позивачем та ТОВ "Фастів Будсервіс", суд приходить до висновку про хибність висновків перевіряючих щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат 976257,70 грн. по розрахункам позивача з ТОВ "Фастів Будсервіс" та як наслідок заниження податку на прибуток на загальну суму 224601,00 грн., а відтак вимоги позивача у частині скасування податкового повідомлення рішення від 11.12.2013 р. №0002732203 підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, з огляду на те, що поняття протиправність означає суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатного суб'єкта, що суперечить вимогам правових норм. Його сутністю є свавілля суб'єкта або незаконне зазіхання на свободу інших суб'єктів.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАСУ, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002732203 від 11.12.2013 р.

У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 квітня 2014 р.