Ухвала

від 20.11.2014 по справі 810/2076/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2076/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона 19" до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона 19" (далі - ТОВ "Пересувна механізована колона 19") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Васильківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. №0002732203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 224607,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 112300,50 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. №0002732203 Васильківської ОДПІ. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову Васильківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Васильківською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Пересувна механізована колона 19" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "Фастів Будсервіс" за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 18.11.2013 р. №821/10-07-22-03-12/01354131.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 224601,00 грн. суми податку на прибуток за 4 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. №0002732203, яким позивачу збільшено на 336901,50 грн. суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі на 224601,00 грн. за основним платежем і на 112300,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Між позивачем, як генпідрядником, та ТОВ «Фастів Будсервіс», як субпідрядником, укладено договори №7/11 від 07.11.2011 р., №23/12 від 23.12.2011 р., №25/11 від 25.11.2011 р., відповідно до умов яких, субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи, а генпідрядник прийняти та оплатити їх. На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано: податкові накладні, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, банківські виписки по рахунку позивача.

Колегія суддів не погоджується із посиланнями відповідача на висновки, викладені в довідці Фастівської ОДПІ Київської області ДПС від 30.03.2012 р. №34/2200-37184444 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Фастів Будсервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТДВ «Пересувною механізованою колоною 19», їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад-грудень 2011 року», відповідно до яких податковим органом встановлено, що ТОВ "Фастів Будсервіс" для виконання господарських зобов'язань залучило субпідрядні підприємства ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Ньюмодуль 2011», щодо яких ДПІ у Шевченківському районі складено акти від 22.02.2012 р. №№ 195/23-08/37617581, 192/23-08/32717602 про неможливість проведення зустрічних звірок, оскільки порушення вимог податкового законодавства іншими ніж контрагентом позивача суб'єктами господарювання не може свідчити про фіктивність та «безтоварність» господарських операцій позивача.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів, позивачем надано суду належні первинні документи, зокрема відповідні договори, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумкові відомості ресурсів (випрати по факту), акти огляду робіт, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, банківські виписки.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг виконаних робіт.

Також, є необґрунтованими посилання відповідача на обвинувальні вироки суду по особам, причетним до створення та діяльності ТОВ «Збутпроект-1» та ТОВ «Ньюмодуль 2011», оскільки господарські відносини між позивачем та зазначеними товариствами не є предметом розгляду даної адміністративної справи, зазначені товариства є контрагентами ТОВ "Фастів Будсервіс", а не позивача.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

При цьому, зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. №0002732203, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу Васильківської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 25.11.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.