Постанова

від 30.04.2014 по справі 812/1711/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1711/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення боргу в сумі 980 228,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення боргу в сумі 980 228,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не сплачує у встановлений законом термін страхові внески, у зв'язку з чим станом на 01.02.2014 має заборгованість в сумі 980 228,24 грн., в тому числі недоїмка - 587 670,26 грн., фінансові санкції - 243 779,48 грн., пеня - 148 778,50 грн. Позивачем відповідачу була направлена вимога про сплату боргу на суму 980 228,24 грн. В добровільному порядку вимога не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання просив провести розгляд справи за його відсутності, подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що станом на 30.04.2014 борг по ВАТ «Юність» по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 980 228,24 грн., в тому числі: внески розділ 2 - 82 880,44 грн.; внески 32% - 475 030,30 грн.; внески 2% - 29 759,52 грн.; штрафна санкція розділ 2 - 134 774,93 грн.; штрафна санкція 32% - 105 120,55 грн.; штрафна санкція 2% - 3 884,00 грн.; пеня розділ 2 - 120 048,50 грн., пеня 32% -26 994,12 грн.; пеня 2% - 1 735,88 грн.

Борг по внескам 32% виник за період з 20.08.2004 по 01.10.2005, по штрафним санкціям - за період з 06.09.2004 по 26.09.2005, по пені - за період з 28.10.2004 по 26.09.2005.

Борг по внескам 2% виник за період з 20.08.2004 по 01.10.2005, по штрафним санкціям - за період з 28.10.2004 по 26.09.2005, по пені - за період з 28.10.2004 по 26.09.2005.

Борг по внескам по розділу 2 виник за період за 30.01.2004 по 21.06.2005, по штрафним санкціям - за період з 06.09.2004 по 26.09.2005, по пені - за період з 17.06 2004 по 26.09.2005.

На підставі викладеного представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в письмових запереченнях на позов позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області від 07.11.2005 було порушено провадження у справі № 20/1736 про банкрутство ВАТ «Юність» та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у позивача не має законних підстав для стягнення заявлених вимог.

Крім того, представник відповідача у запереченнях проти позову наголошує на тому, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Юність» (далі - ВАТ «Юність») зареєстровано як юридична особа 19.01.1993, ідентифікаційний код 14312766.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наводяться в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення) відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу була надісланна вимога про сплату боргу від 07 лютого 2014 року № Ю 46 у загальному розмірі 980 228,24 грн., яка була отримана відповідачем 12 лютого 2014 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що ухвало Господарського суду Луганської області від 07 листопада 2005 року порушено провадження у справі №20/173б про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15 травня 206 року у справі №20/173б затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника ВАТ «Юність», до складу яких, зокрема, входить Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (1 225 562,85 грн.).

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість ВАТ «Юність» перед УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області в сумі 980 228,24 грн., у зв'язку із відкриттям провадження у справі про банкрутство відповідача, внесена до реєстру вимог кредиторів та в план санації ВАТ «Юність».

З викладеного слід, що зазначена заборгованість відповідача перед позивачем буде погашена в порядку та на умовах, визначених планом санації.

Як зазначає позивач у своїх письмових поясненнях, борг по внескам 32% виник за період з 20.08.2004 по 01.10.2005, по штрафним санкціям - за період з 06.09.2004 по 26.09.2005, по пені - за період з 28.10.2004 по 26.09.2005; борг по внескам 2% виник за період з 20.08.2004 по 01.10.2005, по штрафним санкціям - за період з 28.10.2004 по 26.09.2005, по пені - за період з 28.10.2004 по 26.09.2005; борг по внескам по розділу 2 виник за період за 30.01.2004 по 21.06.2005, по штрафним санкціям - за період з 06.09.2004 по 26.09.2005, по пені - за період з 17.06 2004 по 26.09.2005.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Юність», суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості є безпідставними.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 05 травня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення боргу в сумі 980 228,24 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 травня 2014 року.

Суддя Т.С. Ушаков